ОЕ раціону або корму = 0,73хВЕ 1 кг СР (СР—Кл (клітко-вина) X 1,05);

ОЕ = 0,75ХІ8,0 (СР—КлХІ,05), або ОЕ = 13,1 (СР—КлХ ХІ.05).

Останнє означає, що обмінна енергія корму дорівнює добутку коефіцієнта 13,1 на різницю між вмістом у кормі сухої речо-вини і клітковини, помноженому на 1,05. Вміст сухої речовини і клітковини треба визначати не за довідниками, а за фактични-ми даними аналізів.

Коефіцієнт 18 МДж доцільніше замінити фактичним вмістом ВЕ в кормі або в раціоні, але для цього потрібно зробити хіміч-ний аналіз корму з використанням таких енергетичних коефіці-єнтів, МДж/кг: протеїн — 23,9; жир — 39,8; клітковина — 20; БЕР — 17,5.

Протеїнова, жирова, вуглеводна, вітамінна і мінеральна по-живність кормів. Інші показники їхньої якості. Загальні показ-ники в кормових одиницях не дають повної картини якості кор-му, а тому за методами, описаними в спеціальній літературі, визначають протеїнову, жирову (ліпідну), вуглеводну, вітамінну, мінеральну поживність кормів та інші показники, зокрема кис-лотність або лужність корму, вміст у ньому відповідно кислот-них елементів — сірки, фосфору, хлору та лужних — кальцію, магнію, калію. Співвідношення між ними повинно становити 0,8—1,0, а надлишок лужних еквівалентів в середньому — 0,3— 0,5 г-екв. на одну кормову одиницю.

Фактори, що погіршують якість кормів. Порушення техноло-гій вирощування, заготівлі і зберігання кормів може призвести до значного погіршення якості кормів і поїдання їх. Наприклад, не досить подрібнена маса кукурудзи у восковій стиглості пога-но втрамбовується і, як наслідок, в такому силосі молочно-кис-ле бродіння досить швидко змінюється оцтово-кислим, а далі — маслянокислим. Корм фактично втрачає якість і негативно впливає на здоров'я тварин. Крім того, зерно, яке залишається при цьому неподрібненим, майже не перетравлюється у шлунку тва-рин, а тому не засвоюється організмом. Лише з цієї причини можна втратити величезну кількість корму, зокрема його цін-нішу частину. Щоб запобігти цьому, кукурудзу в восковій стиг-лості слід подрібнювати на відрізки 6—7 мм (зерно також по-дрібнюється) .

Велике значення має ботанічний склад культур. Деякі з них містять специфічні сполуки — алкалоїди, сапоніни, глікозиди, нітрати та ін. Вміст цих сполук внаслідок поганої заготівлі та порушення технології вирощування може збільшуватись.

Алкалоїди спричинюють так звані синдроми токсичності, різ-ко погіршують ступінь поїдання корму, їх відомо близько 10 тис, проте точну кількість не визначено. Більшість алкалоїдів сильні отрути (нікотин, морфін, атропін, стрихнін, хінін та ін.). Найбільше містять їх рослини у період цвітіння. Проросле зерно ячменю містить алкалоїд горденін, в люпину — лупінін, спарте-їн, лупаній, оксилупанін та ін., а канарник тростинновидний — близько 8 алкалоїдів (гордеїн, грамін та ін.). Звичайно не всі алкалоїди мають несприятливу дію, деякі з них характеризую-ться тонізуючою, навіть наркотичною дією.

Глікозиди подібно до алкалоїдів також мають токсичну дію на організм тварин і людини. Всі вони похідні цукрів (здебіль-шого моноцукрів). За даними Б. П. Плєшкова (1986), не слід вважати їх «покидьками» життєдіяльності організму. Це саме стосується і антиметаболітів — інгібіторів росту — сапонінів, а також кумарину (буркун). Значною мірою за умови правильної заготівлі вміст цих сполук, зокрема кумарину, в кормах різко зменшується. Несприятливо діє на тварин не кумарин, а дикумарин, який утворюється в разі неправильної заготівлі кормів з буркуну (силосу, сінажу).

Таніни також можуть знижувати перетравність кормів, нада-вати їм гіркого присмаку. Разом з тим вони можуть і корисно впливати на засвоєння протеїну твариною, збільшувати приріст великої рогатої худоби.

Зелена маса бобових містить естрогени (флавоноїди), які мо-жуть впливати на організм тварини (великої рогатої худоби, овець, кіз) як корисно, так і несприятливо. Так, флавоноїд куместрол є в конюшині білій, рожевій, підземній і в люцерні. Ура-ження листкової поверхні, наприклад, плямистістю листків, збільшує вміст естрагенів у рослинах. Негативна дія естрагенів бобових трав знижується при висіванні їх разом із злаковими. Є дані про те, що естрагени містять кукурудза та кукурудзяний силос.

Певний вплив на тварин мають рослинні гормони. їх корисно застосовувати замість синтезованих штучно (до речі, синтетич-ні гормони досить широко застосовуються під час годівлі вели-кої рогатої худоби, свиней і птиці в країнах Заходу). Рослинні гормони містить зокрема елеутерокок. Синтетичні ферменти, такі як клембутерол, які застосовують на фермах Іспанії, Гол-ландії та інших країн під час годівлі великої рогатої худоби, свиней і птиці, сприяють приростам маси тварин, але таке м'ясо, по суті, вживати не можна.

При надмірному азотному живленні, яке не збалансоване ка-лійним, похолоданні або нестачі вологи в рослинах нагромаджу-ються азотні сполуки — нітрати. В організмі тварин вони перетворюються в нітрити, які надходять у кров і перево-дять двовалентне залізо крові у тривалентне. Метгемоглобін на відміну від оксигемоглобіну не функціонує в зворотному напрямі як переносник кисню, що погіршує функцію крові Це спостері-гається, якщо вміст нітратів у кормі перевищує 300—500 мг/кг. Певне значення має і кількість корму. Чим більше у ньому ніт-ратів, тим корму тваринам треба давати менше.

Вміст нітратів у кор-мах не повинен перевищу-вати 0,1—0,4 % N03 з розрахунку на суху масу (за Б. П. Плєшковим, 1987). Більше нітратів у зла-кових, менше у бобових культурах. Багато нітра-тів може нагромаджува-тись в грястиці, костриці тростинній і лучній, лист-ках буряків,, у лободі та ін. Якщо корм містить ба-гато нітратів, його треба давати разом з іншим, в якому їх мало. Мало нітратів