Оптимізація і корекція умов вирощування кормових і зернокормових культур є власне робочою частиною всього процесу. Спочатку вибирають найбільш придатний для певних конкретних умов поля сорт або гібрид. На основі попередніх експериментальних досліджень вибирають оптимальне кількісне і просторове розміщення рослин (спосіб і густота посіву), оптимальний строк сівби, глибину загортання та інші непрямі і прямі прийоми, що дають змогу контролювати хід вегетації і мати очікувані результати відповідно до накресленої моделі продукційного процесу. Велике значення має оптимізація умов живлення, для чого правильно розраховують норму внесення добрив, визначають оптимальний варіант густоти стеблостою, який повинен забезпечити необхідну структуру врожаю (співвідношення стебел і листя, листя, качанів і стебел, зерна і соломи, бульб і бадилля). Важливу роль відіграє оптимізація умов зволоження. У разі потреби розраховують поливний режим. В одних випадках він є основою одержання врожаю (у південному Степу) або додатковим фактором оптимізації режиму вологості ґрунту. При сівбі кількох культур разом, тобто при утворенні сумішок, враховують біологічні особливості кожного компонента і на цій основі складають сумішки.

У кожному конкретному випадку необхідно ретельно добирати комплекс заходів забезпечення оптимальних умов вегетації, а також передбачати комплекс прийомів корекції. Ними в одних випадках може бути додаткова міжрядна обробка або боронування посіву, полив, удобрення у вигляді підживлення, скошування, наприклад, на насінних ділянках люцерни і конюши-ни та ін.

Велике значення має боротьба з шкідниками, хворобами. Якщо сорт у певних конкретних умовах більше уражується шкідниками і хворобами, ніж передбачали, вживають додаткових заходів щодо боротьби з ними.

Кінцевим етапом програмування є складання технологічної схеми і на цій основі — технологічної карти вирощування кор-мової і зернокормової культури. Важливо при цьому передбачити поєднання технологічних прийомів, наприклад, здійснювати кілька агротехнічних заходів за один прохід агрегату — передпосівну культивацію, внесення добрив, сівбу, коткування і боронування після сівби. Все це сприятиме економії енергії на вирощування культури. Загальну послідовність програмування врожайності кормових культур подано у таблиці 2.

Таблиця 2

Послідовність операцій при прогнозуванні і програмуванні врожайності

№ п/п | Операція | Періодичність визначення | Використовувана інформація

1 | Визначення потенційної урожайності культур, що забезпечується ресурсами клімату | Один раз у 5-10 років для агрокліматичної зони, району і при впровадженні нових сортів | Штатна агрометеорологічна інформація (багаторічні дані)

2 | Визначення потенційної урожайності культур, що забезпечується родючістю ґрунту і ресурсами добрив | Один раз у 5-10 років для господарства, сівозміни, поля, ділянки | Картограми полів, ресурси органічних і мінеральних добрив, забезпеченість технікою, робочою силою

3 | Визначення потенційної продуктивності сівозмін залежно від структури посівних площ і розподілу добрив по полях і культурах | Один раз у 5-10 років для кожного господарства і при суттєвих змінах фондів добрив | Розрахунок продуктивності сівозмін з використанням агрокліматичної, агрохімічної інформації з урахуванням потреб тваринництва у кормах

4 | Вибір оптимальної структури посівних площ, планування сівозмін | Те саме | Те саме

5 | Планування урожайності окремих культур із заданою вірогідністю одержання її | Щороку для кожної ділянки | Дані з визначення потенційної врожайності за ресурсами клімату, родючості ґрунту, добрив з урахування технічного оснащення і забезпеченості робочою силою

6 | Визначення оптимального рівня факторів на одержання запланованого урожаю; розробка технологій одержання запланованого урожаю | Те саме | Картограми полів, характеристика сортів, строки надходження добрив

7 | Оперативне управління технологічним процесом (коригування строків і способів сівби. догляду, збирання відповідно до погодних умов) | У динаміці, через кожних 3-10 днів | Поточна інформація: метеодані, стан посівів, поширення хвороб, шкідників

Примітка. Розрахунки здійснюють дослідні станції разом з фахівцями с. г. господарства.