Бурі лісові опідзолені ґрунти відрізняються від типових бурих – лісових грунтів чітко вираженою диференціацією профілю на елювіальний та ілювіальний горизонти. Трапляються вони в межах усього гірського-лісового поясу, але приурочені переважно до більш або менш вирівняних елементів рельєфу – терас річок, довгих делювіальних шлейфів, рівнинних гірських ділянок.

Більшість із цих грунтів піддається постійному або періодичному перезволоженню, а отже, оглеєнню.

2.3. Дерново-буроземні ґрунти

Дерново-буроземні та лучно-буроземні ґрунти переважно поширені на першій і другій, іноді третій, надзаплавних терасах. На перших двох терасах русловий алювій часто перекритий шарами суглинкових і глинистих алювіальних та делювіальних насосів. Вони принесені із прилеглих схилів і значною мірою складається із «буроземного матеріалу», який утворюється у процесі денудації бурих гірсько-лісових грунтів.

З огляду на генетико-морфологічну будову, ці ґрунти недоцільно розорювати, а найкраще їх використовувати як природні кормові угіддя.

Дерново-буроземні ґрунти характери-зуються наявністю дернового горизонту потуж-ністю до 15 см, слабо кислою реакцією середови-ща (рН~6), переважанням сірих тонів в гумусо-вому горизонті, вмістом гумусу 5-7%, непогани-ми властивостями, розглядаються як перехідна форма між типовими буроземами і дерновими ґрунтами. Лесивовані буроземи мають освітлену верхню частину профілю при відсутності ознак опідзолення, оптично орієнтовану гли-ну в НРm- горизонті. Опідзолені буроземи відрізняються незначною Е-І диференціацією профілю, що проявляється в наявності натічних плівок, нальотів, грудкувато-призматичній структурі в середній ча-стині профілю, перерозподілі SіО2 та R2 О3 Підзолисто-буроземні ґрун-ти мають яскраво виражену диференціацію профілю, перерозподіл SіО2, мулу за Е-І типом, менший вміст гумусу, в якому Сгк:Сфк = 0,25, кислу реакцію середовища. Буроземно-підзолисті ґрунти - найінтенсивніше опідзолений підтип буроземів. В більшості випадків вони поверхнево-глейові, що, в свою чергу, підсилює процес опідзо-лення. Великі площі цих ґрунтів наявні в Карпатах, що пояснюється специфікою умов ґрунтоутворення на вказаній території, а саме: при-належністю території до зони буроземоутворення, великою кількістю опадів, поверхневим застоєм їх через особливості геоморфологічної та геологічної будови місцевості.

Бурувато-підзолисті ґрунти(Карпат) досить вивчені, а їх загальні властивості досить детально освітлені в літературі (І.І.Назаренко, С.М..Польчина, І.С.Смага. В.А. Нікорич та ін., 1996-2002). Кількість гумусу в них невисока, тип гумусового профілю - регре-сивно акумулятивний. При діагностиці ґрунтів, виведених з-під лісу, необхідно враховувати можливість зміни вмісту гумусу як з сторо-ну збільшення, так і в протилежну, хоча за історію 120-річного вико-ристання бурувато-підзолистих ґрунтів в сільськогосподарському ви-робництві, фактів виходу показників із діапазону мало (середньо) - гумусних не спостерігалося.

Важливим критерієм приналежності ґрунту до буроземно-підзо-листого підтипу є груповий і фракційний склад гумусу. Загальні особ-ливості цього показника наступні: фульвокислоти переважають над гуміновими кислотами (Сгк:Сфк не перевищує 0,66-0,74), серед гу-мінових кислот домінують форми вільні та зв'язані з рухомими півтораоксидами, в складі фульвокислот теж переважають фракції вільні, зв'язані з рухомими півтораоксидами та глинистими мінералами при досить невисокому вмісті чи навіть відсутності кальцій-гуматів та кальцій-фульватів (0-7% від вмісту загального вуглецю). Акумуля-цій гумусу в результаті взаємодії гумусових кислот із залізом і алюмінієм - характерна складова буроземоутворення. Ґрунти - найкисліші на Україні. В природному стані бурувато-підзолистим ґрун-там притаманна висока гідролітична та обмінна кислотності, які, знижуючись з глибиною, не зникають навіть у материнській породі. Кислотність обумовлена переважно іонами алюмінію, що свідчить про значний розвиток процесів руйнування алюмосилікатів. Прак-тично весь ґрунтовий профіль охоплений процесом вилуговування обмінних основ, що відображає зональну специфіку ґрунтів. Наслідком цього є низька насиченість основами верхньої частини профілю. Виве-дення ґрунту з-під лісу, його меліорація та активне використання знижують величину гідролітичної та обмінної кислотності, хоча за-фіксовані моменти навіть деякого їх збільшення при низькій агро-техніці. Кількісні значення залишаються характерними для даного

підтипу ґрунту.

За гранулометричним складом бурувато-підзолисті ґрунти відносяться до важких - важкосуглинкових та легкоглинистих. Ха-рактерна діагностична риса - елювіально-ілювіальний профільний розподіл дрібнодисперсних фракцій, який зберігається навіть при тривалому сільськогосподарському використанні (табл.2.2.1.).

Таблиця 2.2.1.

Основні показники бурувато-підзолистих ґрунтів

Горизонт |

Гумусу (%) |

Мул, (%) |

СВО мг-екв 100г ґрунту |

СНО (%) |

рН сол. | Гідролітична | Обмінна | Ввібрані

кислотність | Н+ | Al3+

Мг – екв/100 г ґрунту

Лісовий біогеоценоз

Hegl | 2,3-2,7 | 11,8-16,9 | 5-20 | 35-50 | 3,5-4,5 | 8,3-9,9 | 3,8-10,1 | 0,2-0,5 | 3,3-6,9

Ehgl | 1,8-2,0 | 15,9-23,4 | 6-7 | 35-48 | 3,5-4,1 | 7,2-12,8 | 2,9-4,1 | 0,2-0,8 | 2,6-3,8

Eigl | 1,1-1,7 | - | 7-18 | 39-51 | 3,7-4,7 | 6,3-10,2 | 3,1-4,9 | 0,2-0,3 | 2,9-4,9

Igl | 0,9-1,2 | 24-26 | 9-10 | 55-70 | 3,9-4,3 | 6,3-10,2 | 2,9-4,2 | 0,2-0,6 | 2,9-4,2

Агроценоз

HEgl орн. | 2,1-4,1 | 12-16 | 16-22 | 39-84 | 3,7-5,2 | 1,8-10,7 | 0,9-2,8 | 0,2-0,5 | 0,3-1,5

Отже, основні ознаки бурувато-підзолистих ґрунтів чітко свідчать про складність їх генезису, який включає цілий комплекс елементарних ґрунтотворних процесів: опідзолення, лесиваж, глеєелювіювання, оглинення, слабке гумусонакопичення.

Роди : кислі — утворились під змішаними лісами на бідних поро-дах, рН = 3-4, СНО < 50%, відносяться до цієї групи всі буроземи Карпат; слабоненасичені - СНО > 50%, утворились на багатих по-родах або в умовах менш інтенсивного промивання атмосферними опадами (Крим); залишково-карбонатні формуються на елювії щільних карбонатних порід, тому вони насичені основами, карбо-натні, нейтральні; галечникові приурочені до продуктів вивітрюван-ня масивно-кристалічних