плавного розвитку і вповільненого росту повітроносних шляхів не відбувається значного покращення прохідності дихальних шляхів, діаметр і довжина бронхіального дерева міняються майже паралельно. У дітей від 5 до 7 років, коли відбувається посилене розширення бронхіального дерева, навпаки, помітно покращується прохідність дихальних шляхів. Це пов’язано з перевагою збільшення діаметра над ростом довжини бронхіального дерева. На віковий розвиток легеневої тканини вказує збільшення її розтягуваності. Як відомо, механічні якості легень і грудної клітки визначають можливості дихальної системи забезпечити потребу організму у вентиляції, а вона в свою чергу залежить від потреб організму в кисні.
Частота дихання незначно знижується, вона коливається від 28 в хвилину у віці 4 роки до 24 в хвилину – в 7 років. Об’єм дихання має найбільший приріст між 5 і 6 роками життя, тобто цей приріст припадає на період найбільшого зниження бронхіального опору чи покращення прохідності дихальних шляхів. Якщо між 4 і 5 роками об’єм дихання збільшився тільки на 5 – 7 мл, то між 5 і 6 роками його приріст становить від 15 до 50 мл.
За період від 4 до 7 років відбувається значне зниження відносного об’єму загальної і альвеолярної вентиляції легень. Зменшення вентиляції на одиницю площі поверхні тіла (у дітей у віці 4 роки вона дорівнювала 4,5 л/(хв•м2), у віці 7 років той же показник дорівнює 3,69 л/(хв•м2)) дозволяє говорити про продовження процесу економізації дихання.
Від 5-го до 7-го року життя в 1,5 рази збільшується резерв дихання. Вікове збільшення статичних об’ємів легень забезпечується великою розтягненістю легень і здатністю м’язів виконувати максимальну зміну об’єму грудної клітки у більш старших дітей в порівнянні з молодшими. Про ефективність вентиляції легень судять по показниках легеневого газообміну і газового складу крові. Склад альвеолярного газу - одне з константних середовищ організму - вже до 7 років досягає значень, які мало змінюються в наступні роки. У дітей 4-7 років в ньому міститься 17,5% кисню і 3,3% вуглекислого газу. Поглинання кисню збільшується з 107 в 4 роки до 130 мл/хв. в 7 років. Відносне поглинання кисню в легенях (на кг маси тіла) різко знижується – з 6,4 до 4,7 мл/(хв•кг),найбільш помітне зниження припадає на вік від 4 до 5 років на 0,7 мл/(хв•кг). Протягом всього періоду «перше дитинство» завдяки розвитку і росту морфофункціональних одиниць легень відбувається економізація дихання, про що свідчить зниження відносних величин легеневої вентиляції і відносного використання кисню.
Період «друге дитинство» - 8 -12 років для хлопчиків і 8 – 11 років для дівчаток. У віці 8 – 12 років відбувається плавне дозрівання морфологічних структур легень і фізичних розвиток організму. Проте між 8 – 9 роками життя подовження бронхіального дерева переважає над його розширенням. В результаті цього зниження динамічного опору дихальних шляхів сповільнюється. Якісні зміни на межі періодів 4 – 7 і 8 – 12 років відбуваються з еластичними властивостями легень і тканинами грудної клітки. Збільшується їх розтягнення.
Частота дихання у дітей 8 – 12 років коливається в межах від 22 до 25 в хвилину без чіткої вікової залежності. Дихальний об’єм збільшується з 143 до 220 мл у дівчаток і з 167 до 214 мл у хлопчиків. Зниження відносної вентиляції між 8 – 9 роками життя і її тенденція до зниження від 11 до 12 років свідчить про відносну гіпервентиляцію легень у молодших дітей в порівнянні з більш старшими. Приріст статичних об’ємів легень найбільш виражений у дівчаток від 10 до 11 років і у хлопчиків від 10 до 12 років (Таблиця 2).
Показники функціонального стану повітроносних шляхів і легеневої тканини змінюються в тісному зв’язку із змінами антропометричних характеристик організму дітей на даному етапі онтогенезу. Особливо тісний зв’язок виявлений з довжиною і площею поверхні тіла. В перехідному періоді з «другого дитинства» до під росткового віку (у дівчаток в 11 – 12 років, у хлопчиків з 12 років) він найбільше виражений. Базально-апікальний градієнт вентиляції, який характеризує нерівномірність розподілу газів у легенях, у дітей до 9 років залишається нижче, ніж у дорослих.
В 10 – 11 років і між 5 і 6 роками життя існує зв’язок між реґіонарною повітронаповненістю зон легень і збільшенням довжини тіла. В 10 – 11 років виявляється достовірний градієнт кровонаповнення між верхніми і нижніми зонами легень.
Таблиця 2
Легеневі об’єми у дітей у віці 5 – 12 років (в горизонтальному положенні)
Вік, ріст | стать | Показники в мл | (М ± m)
ЖЄЛ | ЗЄЛ | ВОЛ
8 | Х
Д | 1710
52
1456
77 | 2206
70
2006
82 | 496
35
550
26
9 | Х
Д | 1810
81
1658
22 | 2418
88
2291
46 | 608
12
633
42
10 | Х
Д | 2040
64
1770
40 | 2800
49
2405
134 | 760
28
635
21
11 | Х
Д | 2240
34
2200
50 | 3150
129
2980
88 | 910
49
780
46
12 | Х
Д | 2400
41
2216
26 | 3310
86
3016
46 | 910
50
800
46
Відмічається велика неоднорідність відношення вентиляція/кровотік в нижніх відділах легень і тенденція до його збільшення з віком. В процесі вікового розвитку збільшується ефективність газообміну в легенях, поглинання кисню збільшується до 3,9%, а виділення вуглекислого газу – до 3,8%. Відносна величина потреби кисню продовжує знижуватись, найбільш помітно в 9 років – 4,9 мл/(хв•кг), в 11 років показник дорівнює 4,6 мл/(хв•кг) у дівчаток і 4,85 мл/(хв•кг) у хлопчиків. Нерівномірність розвитку дихальної функції легень залишається особливістю і даного етапу індивідуального розвитку організму дитини між 8 і 9 роками життя на фоні