ЗМІСТ

вступ..... з

4.4 Щільність популяцій деяких видів лікарських рослин 36

4.5 Охорона та перспективи використання видів лікарських

рослин 37

ВИСНОВКИ 44

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 45

ДОДАТКИ 48

2

ВСТУП

Актуальність теми. Світ рослин має важливу багатогранну роль у кругообігу речовин та енергії, а також в інших біосферних процесах, є активним співтворцем багатства біоекотопних ніш, в яких зосереджена основна біологічна різноманітність.

Водночас фітобіота відіграє також фундаментальну роль в багатогранній прагматичній діяльності людини як джерело харчових продуктів, кормів, різноманітної багатоцільової сировини тощо. В цій багатющій гамі прагматичного використання багатств фітобіоти дуже важливе значення має застосування рослин для лікування різних захворювань людини, їх ефективної профілактики та загального оздоровлення.

Значною мірою задоволення розглянутих потреб відбувається за рахунок спеціального цілеспрямованого культивування ряду видів цінних лікарських рослин.

На території дослідження є досить сприятливі умови для зростання . різних видів лікарських рослин, в тому числі і рідкісних, які люди з давніх-давен використовували як для безпосереднього вживання, так і для виготовлення лікарських препаратів. Слід відмітити, що лише близько 40 % потреб у лікарській рослинній сировині задовольняється як за рахунок культивування, а решта 60 % - шляхом заготівлі дикорослих видів. Природні осередки лікарських рослин потребують наукового, раціонального використання з максимальним збереженням у природі відновних потенцій популяцій виду та відповідним сприянням збагачення наявних ресурсів лікарських рослин.

Мета роботи: дослідити видовий склад флори лікарських рослин низькогірних лучних угруповань верхів’я річки Ч.Тиси, провести його аналіз.

Завдання дослідження:

- дослідити флору лікарських рослин та провести аналіз за систематичним складом;

3

Об'єкт дослідження - низькогірні луки верхів’я річки Ч. Тиси, які

належать до Мармороського гірського масиву.

Предмет дослідження - лікарські рослини низькогірних лук

верхів’я річки Ч. Тиси.

Новизна роботи полягає у недостатньому вивченні флори лікарських рослин лучних угруповань у Рахівському районі.

Дослідницький матеріал зібрано на основі літературних матеріалів, а також польових робіт на території досліджуваного об’єкту. В роботі використані науково - технічні матеріали науково-технічної бібліотеки ім. Василя Стефаника, літературні джерела Рахівської районної бібліотеки, бібліотеки Карпатського Біосферного заповідника, приватна література, дані з інтернету.

Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків (фотографій, гербарних зразків рослин).

Практичне значення одержаних результатів: робота може бути використана для подальших наукових досліджень з даної тематики, а також для студентів, учителів та інших осіб, які цікавляться і займаються вивченням лікарських рослин. Також дана робота може стати початковим етапом у детальнішому вивченні лікарських рослин даного об'єкту дослідження.

4

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Перші дослідники флори Українських Карпат пов'язані з науковою діяльністю ботаніків Львівського університету (заснований у 1661р.). Професор натуральної історії університету Бальтазар Гаке (1739-1815рр.) у 1790-1796 рр. опублікував результати своєї подорожі північними схилами Карпат, яку він здійснив у 1788-1795 рр. з метою вивчити природу цього краю. Відомостей про флору і рослинність Карпат у роботі Б. Гаке мало, притому наведені ним дані дуже непевні, без вказівок на місцезнаходження видів.

До числа перших дослідників флори Карпат належить також П. Кітайбель (1751-1817рр.), який досліджував Чорногору і Мараморські гори та Й.Баценгатен, який вивчав головним чином Трансільванію, але його праці мають значення і для території наших Карпат (Вamgarten, 1816р.). П. Кітайбель не опублікував своїх досліджень, а залишені ним національному Угорському Музею ботанічні збори рукописи вже після його смерті були опубліковані різними авторами (Каnits, 1862, 1863; Jаvоrkа, 1926, 1929, 1934-1936, 1957; Gombocz, 1936, 1939, 1945; Gyorffy, 1942рр.).У рукописах П. Кітайбеля були описані його подорожі в Марморські гори в 1796 і в 1815рр. й поданий великий список рослин, зібраних, на території Закарпатської області (Рахів, Богдан, Кобилецька Поляна, Гутин, Піп-Іван тощо ([цит.за 17]).

Вивченням геоморфологічної будови території Рахівського району раніше займалися в основному польські дослідники (Lomnicki, 1868, Romer 1906, 1909; Zapalowicz 1912; Pavlovski, 1915рр.). Пізніше геоморфологічні дослідження поводились у тісному зв’язку з геологічними (Алферьєв, 1948; Єрмаков, 1948; Гофнейтен, 1964,1970рр.). Вивчалися питання тектонічної зумовленості рельєфу та історії його розвитку, геоморфологічне районування та фактори сучасного морфогенезу (Цись,1968, 1969; Іванов 1950, 1956; Мінлер, 1961; Ананьєв, 1980р.) ([цит за 33]).

5

Початок класифікації органів рослин Карпат зроблено ще в минулому столітті (Гах, 1898р.). На початку 20 століття було проведено аналіз органів (Zapalowicz, 1909; Hayek, 1916рр.).

Флору Закарпаття досліджують Ф.Гажлінський (Hazlinski, 1852, 1853, 1855, 1858-1860, 1864рр.). До флористичних робіт цього періоду належать роботи А.Вагнера (Wagner, 1857, 1859, 1860, 1871рр.), який досліджував околиці Хуста і Рахова. Флору Марморських гір Вагнер вивчав протягом 37 років, опублікувавши багато заміток про флору цього регіону (Wagner, 1857, 1859, 1850, 1871, 1877рр.) та монографію про флору Мармороського комітату (Wagner, 1876р.), де подав підсумки своїх багаторічних досліджень.

Флору Закарпаття також досліджували угорські ботаніки. Основна увага була звернута на дослідження Трансільванії і Мармороських гір, значно менше досліджень проведено в інших частинах Закарпаття. Мармороським масивом багато подорожував із флористичною метою В. Бобраш (Bobras, 1882-1884, 1886-1888, 1890, 1892, 1901, 1902рр.).Флору Мармороських гір вивчав також В. Янка (Janka, 1884, 1885, 1887рр.) ( [цит за 17]).

Український період дослідження Українських Карпат розпочався з 1939 року. Одним із перших дослідників,