Аналізуючи опади за звітний період можна відмітити, що в весняно-літній період їх кількість була вища за середньобагаторічні показники. Так, за 6 місяців опадів випало 681,8 мм при нормі 442,0 тобто надлишок вологи складав 239,6 мм або 35,1 % від норми. Якщо у травні дощів випало лише 30,3 мм вище від норми, то у липні їх було більше на 127,2 мм, що призвело до кризової меліоративної ситуації в районі досліджень. В середньому за період вегетації температура складала 15,4 0С при середньобаторічний 15,1 0С, або на 0,3 0С вище норми. Особливо теплим був серпень, осінній період характеризувався більш посушливими умовами. Кліматичні умови значно вплинули на розвиток агробіоценозів.

Таблиця 1

Метеорологічні умови за період проведення досліджень в 2008 році

(по Івано-Франківській метеостанції)

Місяці | Опади, мм | Температура повітря, 0С

за 2008 рік | ср/б | відхилення, + – | за 2008 рік | ср/б | відхилення,

+ –

Квітень | 99,6 | 28,0 | +71,6 | 9,5 | 11,3– | 1,8

Травень | 89,7 | 59,4 | +30,3 | 13,7 | 12,7 | +1,0

Червень | 79,7 | 46,0 | +33,7 | 18,0 | 16,9 | +1,1

Липень | 258,2 | 131,0 | +127,2 | 18,6 | 18,9– | 0,3

Серпень | 51,2 | 125,0– | 73,8 | 19,5 | 18,1 | +1,4

Вересень | 103,4 | 52,8 | +50,6 | 12,8 | 12,9– | 0,1

За вегетацій-ний період | 681,8 | 442,2 | +239,6 | 15,4 | 15,1 | +0,3

3.2. Рельєф

Господарство «Перемога» відноситься до Придністровського Покуття. Абсолютні висоти Покуття в середньому коливаються у межах 100-320 м розчленування не скрізь однакове: на півночі і заході вона досягає великих розмірів (80-150 м), а на сході незначна – (40-60 м).

В орографічному відношенні Покуття являє собою крупногрядову височину. Гряди і понижені рівнини, які розділяють їх, простягаються паралельно до долин Дністра і Пруту.

Рельєф на території дослідження – рівнинно-пластовий, який утворений майже горизонтальними відкладами силуру, девону, юри, крейди і третинних відкладів, які виявлені переважно вапнякуватими породами (вапняками, мергелями, доломітами), пісковими та гіпсо - ангідритовими породами. Зверху, на більшій частині платформи, вони перекриті лесовими суглинками плейстоценового (четвертинного) віку.

Основну частину території досліджень займає північно-західна частина межиріччя р. Бистриці Надвірнянської і р. Ворона, що входить до складу Івано-Франківської улоговини. Ця частина улоговини являє собою поверхню саме низьких терас Передкарпатської рівнини.

Тераси розчленовані і відзначаються морфологічними рисами конусів виносу вище згаданих річок, а саме пересічною серією потоків, канав. Спостерігаються невеликі за площею і неглибокі продовгуваті пониження – внаслідок даної діяльності ріки в минулому. Територія зайнята найбільш низьким, не рахуючи заплави, терасовим рівнем, відносна висота якої біля 2 м, а висота над рівнем моря – 250 м, вона поступово підвищується із півночі на південь.

Тераси складені алювіальними відкладами, які з відкладенням від річки Ворона на схід змінюється від супіщаного та піщано-галечникових малопотужних шарів підстелених валунно-галечниковим горизонтом до суглинкових ґрунтотворних порід.

Ґрунтотворними породами цих земель є давні алювіальні відклади. На них сформувались дерново-середньо підзолисті поверхнево оглеєні важкосуглинкові і легкосуглинкові ґрунти.

Отже, геоморфологічні умови території господарства, в цілому, сприятливі для механізованого обробітку та вирощування бобово-злакових трав.

3.3. Ґрунтові і поверхневі води

Основними джерелами живлення ґрунтових вод є атмосферні опади і води річок та потоків. Ґрунтові води на території району досліджень залягають неглибоко. Вплив на залягання ґрунтових вод мають р. Ворона і води потоків. Поверхневі води відносяться до Дністровського водозбірного басейну. По своєму режиму р. Ворона відноситься до типу гірських річок змішаного живлення.

Внаслідок низького рівня терасових рівнин глибина залягання ґрунтових вод невелика, вона становить від 1,5-2 до 4 м. Причому рівень ґрунтових вод в період повеней значно підвищується. Заплава порізана рукавами річки, старицями і витягнутими замуленими пониженнями.

Ґрунтові і річкові води слабомінералізовані по хімічному складу, в основному, кальцієво-гідрокарбонатні із вмістом солей 0,5-0,6 г/л. Вони мають добрі питні властивості і широко використовуються для водопостачання по місту.

Вплив річкових вод зволоження земель обмежується заплавами. Але внаслідок доброї тренованості цих ґрунтів та легкому гранулометричному складу, близьке залягання ґрунтових вод не спричиняє перезволоження даних земель. Навпаки, землі високих заплав являються кращими для вирощування овочевих, цукрових буряків, конюшини.

3.4. Рослинність

Рослинний світ території дослідного господарства «Перемога» представлений деревною, чагарниковою та трав’яною рослинністю. З деревної та чагарникової рослинності поширені дуб, граб, береза, вільха чорна, верба, ліщина, калина, слива, груша, яблуня, черешня, вишня. Чагарникова рослинність поширена вздовж потічків та в пониженнях, заповнених водою, на терасовому уступі.

Внаслідок зрідженості лісової рослинності добре розвинений в лісі трав’яний покрив, який використовується як сінокоси і пасовища. Трав’яний покрив багатий на: волосисту і лісну осоки, мітлицю, райграс пасовищний, гребінник, лісову фіалку, тонконіг лучний, дзвіночки та інші. Із бобових: конюшина біла, люцерна хмелевидна, конюшина рожева, із різнотрав’я – гусячі лапки, подорожник ланцетолистий, деревій тисячолистий, кульбаба лікарська.

В понижених, надмірно зволожених місцях із ситникових поширені: ситник розгалужений, ситник жаб’ячий; з осокових: осока бліда, осока волохата, осока дрібнотравна. З культурної рослинності вирощують: ріпак, озиму пшеницю, ячмінь, картоплю, овес, озиме жито, кукурудзу. Найбільш поширеними бур’янами являються: осот рожевий, осот жовтий, хвощ польовий, пирій, мишій сизий, мишій зелений, редька дика, лобода біла, волошка синя та інші.

Сільськогосподарські угіддя розміщені по всій території господарства. Частина з них прилягає безпосередньо до границь населених пунктів.

Максимальна віддаленість їх від населених пунктів