та виробничих центрів не перевищує 4 км. Організація сільськогосподарських угідь проведена з урахуванням рельєфу ґрунтового покриву, зволоження та економічної оцінки земель. Орні землі займають 52 % від площі сільськогосподарських угідь. Більша частина ріллі розміщена на рівнинних землях, де залягають, в основному, темно-сірі опідзолені ґрунти, оцінка яких по окупності затрат становить 39,47 балів.
В північній частині землекористування орні землі розташовані на схилах різної крутизни і експозиції з ґрунтами з нижчою природною родючістю, оцінка яких по окупності затрат становить 25,44 бали. Незначна частина ріллі розміщена на слабо та середньо змитих ґрунтах.
Сіножаті становлять 3 % сільськогосподарських угідь. Вони розташовані по всій території господарства біля лісових масивів, в лісах та в долинах річок Ворони та Бистриця Надвірнянська на рівнинних площах з крутизною до 5°.
Пасовища становлять 7,1% сільськогосподарських угідь. Вони розташовані по балках на крутих схилах та вздовж річок. Частина пасовища примикає до границь сіл, а також знаходяться в її межах. Ґрунти, в основному, сірі та ясно-сірі, оцінка яких по окупності затрат становить 36,40 балів. Основна частина пасовищ розміщена на схилах до 3°. На решті переважають схили до 7° і більше.
Розділ 4. Експериментальна частина.
(Вивчення впливу симбіотичної та асоціативної фіксації біологічного азоту продуктивність бобово-злакових травостоїв)
4.1. Характеристика ґрунтового покриву.
Для розробки системи заходів покращення родючості осушених земель, організації на них високопродуктивних кормових угідь та їх використання вибрано і обґрунтовано меліоративну систему, яка охоплює балковий водозбір площею 350 га і займає частину схилу північно-західної експозиції дослідного господарства «Перемога» Тисменицького району Івано-Франківської області. Основну частину водозбору займають темно-сірі опідзолені перезволожені ґрунти, окремими ареалами поширені заболоченні ґрунти, 75% території зайнято низькопродуктивними природними кормовими угіддями.
Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений важкосуглинковий поверхнево оглеєний. В шарі 0-20 см на 100 г грунту міститься 2,12 % гумусу, 53 мг лужно-гідролізованого азоту, 22 мг рухомого фосфору, 67 мг обмінного калію, рН (сольове) – 4,8.
He
HІlg
Іlg
Pilg
Pk
He – гумусовий, але виразно елювіальний, безкарбонатний, рухливий, слабо структурний (грубо грудкуватий, брилистий в орному шарі, і порушено-зернистий-у підорному), слабо пластинчастий, збагачений на борошнисту крем,янку.
HІlg – гумосована верхня половина або верхні три третини ілювіального горизонту-щільна темно-бура, різко горіхувата за структурою.
Іlg – безгумусна нижня половина ілювіального горизонту: щільний, червонобурий, з натіками Si2 О3, призматичної структури.
Pilg – безкарбонатна материнська порода з натіками колоїдних Si2 О3, різкою рисою відділяється від материнської породи.
Pk – звичайний карбонатний лесовидний суглинок.
Рис. Будова профілю осушеного темно-сірого опідзоленого поверхнево-оглеєного ґрунту.
4.2. Схема досліду.
Дослідження проводились на закладеному меліоративному стаціонарі дослідного господарства «Перемога» Івано-Франківського АПВ, при чотирьох рівнях удобрення: контроль (без добрив) і N30P60K60, P60K60, Р90К120.
Розмір посівної ділянки – 180 м2.
Облікової ділянки – 25 м2.
При виборі сортів трав для створення травосумішок враховували: забезпечення елементами живлення ґрунтів, особливості кліматичних умов. Сорти були вибрані місцевої селекції та апробовані в умовах області, придатні для вирощування на осушених ґрунтах, високопродуктивні.
В схему досліду включені наступні сорти трав для залуження:
конюшина лучна (Дарунок)
костриця червона (Калауцька)
пажитниця багатоквіткова (Передгірна)
люцерна посівна (Анді)
стоколос безостий (Козаровицький)
Нами було закладено дослід по корінному покращенню природних кормових угідь, в схему якого входили такі варіанти ( в співвідношенні злакових до бобових 50:50):
Контроль
Конюшина лучна + злаки (стоколос безостий + пажитниця багатоквіткова + костриця червона)
Конюшина лучна + N30Р60К60
Конюшина лучна + N30Р60К60 + штам
5. Конюшина лучна + Р60К60
Конюшина лучна + Р60К60 + штам
7. Конюшина лучна + Р90К120
8. Конюшина лучна + Р90К120 + штам
9. Люцерна посівна + злаки (стоколос безостий + пажитниця багатоквіткова + костриця червона)
10. Люцерна посівна + N30Р60К60
11 Люцерна посівна + N30Р60К60 + штам
12. Люцерна посівна + Р60К60
13. Люцерна посівна + Р60К60 + штам
14. Люцерна посівна + Р90К120
15. Люцерна посівна + Р90К120+ штам
Повторність досліду триразова. Попередником був ярий ріпак. За контроль був взятий варіант з існуючим природним травостоєм (рис.2.).
Посів бобово-злакових травосумішок проводили 11 червня. Перед посівом були проведені такі роботи: дискування (БДТ-3), оранка (ПЛН-5-35), культивація та прикочування важкими котками (ЗКВГ-1,4).
Добрива і штамами бульбочкових бактерій вносили одночасно з посівом травосумішок. Проводились фенологічні спостереження за ростом та розвитком бобових і злакових трав.
|
1 | 1 | 1
60 | 0,7
2 | 2 | 2
3 | 3 | 3
4 | 4 | 4
5 | 5 | 5
6 | 6 | 6
7 | 7 | 7
8 | 8 | 8
9 | 9 | 9
10 | 10 | 10
11 | 11 | 11
12 | 12 | 12
13 | 13 | 13
14 | 14 | 14
15 | 15 | 15
30 1
92
Рис.2. Схема досліду по корінному покращенню кормових угідь на осушених землях
4.3. Обгрунтування підбору травосумішок
Найкраще залуження проводити сумішками кількох багаторічних бобових і злакових трав. У багатьох дослідженнях доведено, що сумішки врожайніші і довговічніші, а врожай їх за роками використання більш вирівняний, ніж у чистих посівах. Сумішки повніше використовують сонячну енергію, поживні речовини і воду, ніж окремий вид. У несприятливих умовах, коли окремі рослини випадають з травостою, інші розвиваються краще. При випаданні бобових їх місце займають стійкіші і довговічніші злаки, а не бур'яни.
Основна маса коренів злакових і бобових трав розмішується в орному шарі ґрунту. Проте мичкувата система злаків розмішується мілкіше (хоч окремі корені проникають на глибину 1,5 м), і бере вологу та поживні речовини з верхніх шарів