КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

на тему

«Вплив бобово-злакових травосумішок на підвищення

родючості осушених темно-сірих грунтів»

РЕФЕРАТ

Робота викладена на 66 сторінках комп’ютерного набору. Експериментальна частина містить 7 таблицьі 6 рисунків, у додатки винесені 2 таблиці.

Робота складається із вступу, пятьох розділів, висновків, списку літературних джерел (30 положень) та додатків.

При написанні кваліфікаційної роботи було опрацьовано наукову літературу, встановлено об’єкт та умови проведення досліджень. Подано характеристику метеорологічних умов та ґрунтового покриву темно-сірих опідзолених грунтів.

В основній частині представлено агрохімічні та агрофізичні властивості темно-сірих опідзолених грунтів. В результаті проведення досліджень була виявлена тенденція до зниження запасів поживних речовин в ґрунті, вміст гумусу суттєво не змінився, тоді як кількість азоту і фосфору зменшилась: азот – на 5 – 7, фосфору – на 2 – 4 мг/кг. Аналізуючи показники структури ґрунту під багаторічними травами можна відмітити, що найвищим коефіцієнтом структурності характеризується варіант з природним травостоєм. Він становив у шарі 0 – 10 см – 2,12; 10 – 20 см – 1,75.

Результати досліджень показали, що на першому році користування видовий склад наближався до співвідношення компонентів насіння в травосумішках. За період 2008 року середньовегетаційні РГВ залягали, в основному, на глибині 0,75 – 1,10 м.

ЗМІСТ

ВСТУП | 4

РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСУ-МІШОК НА ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ОСУШЕНИХ ГРУНТІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) | 6

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ | 11

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ | 13

3.1. Кліматичні умови | 13

3.2. Рельєф | 16

3.3. Ґрунтові і поверхневі води | 18

3.4. Рослинність | 18

РОЗДІЛ 4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА | 21

4.1. Характеристика ґрунтового покриву | 21

4.2. Схема досліду | 24

4.3. Обгрунтування підбору травосумішок | 27

4.4. Фази проходження розвитку трав | 33

4.5. Фізичні та агрохімічні властивості темно-сірого

опідзоленого грунту в кінці вегетаційного періоду | 37

4.6. Регулювання водного режиму осушуваних грунтів | 50

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ | 56

ВИСНОВКИ | 59

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ | 61

ДОДАТОКИ | 64

ВСТУП

Аналіз сучасного стану розвитку лучного кормовиробництва в Західній Україні свідчить про те, що за період 1990-2009 рр. збільшились площі під природними кормовими угіддями. На даний час вони становлять 1,7 млн. га, але їх продуктивність залишається низькою (10-15ц/га кормових одиниць), а багато питань що до технології створення і використання довговікових травостоїв недостатньо відпрацьовано. Наявні технології не повністю враховують екологобіологічні і фітоценотичні фактори, способи прогнозування й управління продуктивністю сіяних травостоїв, дози і співвідношення добрив, їх оптимальний розподіл, доцільний режим використання та застосування інокуляції.

В зв’язку з цим виникла потреба в розробці таких технологічних заходів зі створення високопродуктивних культурних лучних травостоїв, які б максимально враховували не тільки природні, кліматичні та господарські умови, але й були економічно вигідні й екологічно безпечні.

Актуальність теми. У зміцнені кормової бази тваринництва значна роль належить природним кормовим угіддям, які розміщенні на осушених грунтах. Однак, до останнього часу продуктиність їх у виробничих умовах ще низька, не перевищує 30-40 ц/га сіна, що в 3-4 рази менше потенційної можливості цих угідь. У комплексі ефективних заходів підвищення продуктивності природних кормових угідь на меліорованих грунтах важлива роль належить розроблено і впроваджено у сільськогосподарське виробництво економічно та екологічно вигідних способів їх поліпшення. Способи поліпшення природних кормових угідь на осушених грунтах досить широко вивчались. Проте до останнього часу особливості формування рослинних угрупувань, їх мінливість залежить від технологічних прийомів поліпшення природних кормових угідь комбіновано сінокісно-пасовишного використання на осушених грунтах вивченні недостатньо. Потребують уточненю такі технологічні заходи як підбір різних за видовим складом та стиглістю травосумішок за різних модифікацій поверхневого та докорінного поліпшення деградованих кормових угідь залежно від рівнів удобрення та інокуляції. Необхідність вирішення цих питань й визначили вибір теми кваліфікаційної роботи.

Наукова новизна полягає у вивченні закономірностей трансформації видової структури різностиглих травостоїв залежно від способів поліпшення лук, їх удобрення, інокуляції, складу травосумішок та розробці технології створення високопродуктивних кормових угідь на осушених землях західного Прикарпаття.

Об’єкт дослідження – бобово-злакові травостої на осушених землях.

Мета досліджень – встановити особливості формування різностиглих сіяних травостоїв залежно від видового складу травосумішок, способів поліпшення, рівнів удобрення та використання штамів бульбочкових бактерій. На цій основі розробити технологію створення високопродуктивних лукопасовищних угідь за сінокісного використання на осушених ґрунтах.

Для поставленої мети були вирішені такі завдання:

розроблено схему і закладено стаціонарний дослід з використанням бобових трав (конюшина лучна, люцерна посівна), насіння яких попередньо було інокульоване відповідними штамами бульбочкових бактерій;

визначено агрохімічні та водно-фізичні показники ґрунту на початку і в кінці вегетаційного періоду;

проведено фенологічні спостереження за розвитком бобово-злакових травосумішок;

визначено гідрогеологічні та гідрологічні показники (середня за вегетаційний період глибина залягання рівнів ґрунтових вод та їх динаміка, терміни відведення надлишкової вологи, мінералізація ґрунтових вод).

РОЗДІЛ 1.

ВПЛИВ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСУМІШОК НА ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ОСУШЕНИХ ГРУНТІВ

(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

В Україні сіножаті і пасовища займають близько 7 млн. га, що складає більше 17 % сільськогосподарських угідь. Проте часто урожайність у середньому становить сінокосів 12 – 16 ц/га, а пасовищ 5 – 6 ц/га сіна. Створення та використання культурних сіножатей