18.09.08 | 67 | 6,4 | 3,0 | 5,0 | 10 | 61 | 14 | 4 | 1,7 | 0,17+0,55+0,18=0,9 | Fe 1.7

25.10.08 | 125 | 7,2 | 40 | 7,0 | 13 | 38 | 8 | 7,0 | 0,41 | 0,01+2,0+0,2=2,21

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці у сільськогосподарському виробництві поширюються на всі підприємства, установи й організації незалежно від підпорядкування та форми власності, на підприємців, фермерів та інших юридичних і фізичних осіб, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції. Охорона праці встановлює вимоги безпеки праці до організації й виконання технологічних процесів по вирощуванню, збиранню і первинній обробці сільськогосподарських культур.

У процесі виробництва на працівників можуть діяти небезпечні і шкідливі виробничі фактори згідно ГОСТ 12.0.003 [25].

Враховуючи тісний взаємозв’язок між здоров’ям працівників і станом навколишнього середовища, розробку технологій, проектування машин і обладнання, а також організацію виробничих процесів у сільському господарстві на всіх етапах потрібно здійснювати з урахуванням мінімальної негативної дії на навколишнє середовище і досягати за рахунок:

застосування технологій обробітку грунту з мінімальним його руйнуванням;

використання розфасованих у тару малого об’єму мінеральних добрив;

удосконалення способів зберігання пестицидів у підприємствах і запобігання їх попаданню до водойм;

усунення підтікання в з’єднаннях паливо- і маслопроводів машин і обладнання;

використання спеціальних накопичувачів для збирання і тимчасового зберігання відпрацьованих мастил.

Засоби захисту працівників повинні відповідати ГОСТ 12.4.011. Безпека праці при роботі зі шкідливими хімічними речовинами повинна забезпечуватися згідно з вимогами Типової інструкції з безпеки праці для працюючих зі шкідливими речовинами.

Технологічні процеси вирощування, збирання та первинної обробки продукції рослинництва повинні відповідати типовим технологіям, затвердженим власником.

У кожному підприємстві повинна бути проведена паспортизація земельних угідь із зазначенням крутості поздовжніх і поперечних схилів, земельних ділянок, перешкод, небезпечних місць та ін.

Механізовані роботи з обробітку грунту, посіву, садіння та догляду за посівами необхідно проводити відповідно до вимог технологічних карт, експлуатаційної документації.

При організації інструктажу з охорони праці на робочому місці повинні враховуватися стан культури, що збирається, погодні умови, стан збиральної техніки і транспортних засобів, кількість і кваліфікація працівників, а також інформація про виробничі небезпеки та випадки травмування під час збирання врожаю.

Під час роботи з добривами, так само як і при усіх інших процесах роботи потрібно дотримуватися правил техніки безпеки, які зазначені нижче.

Санітарно-захисна зона для складів мінеральних добрив повинна становити 200-300 м. До роботи з мінеральними добривами на складах, під час транспортування і в полі допускаються особи віком 18 років та старші, які обізнані з правилами експлуатації сільськогосподарських машин для внесення добрив і вивчили техніку безпеки. Механізаторів та інших працівників забезпечують спецодягом (рукавиці, захисні окуляри, респіратори, комбінезони, чоботи ).

Категорично забороняється перевозити людей, питну воду і продукти харчування в транспорті разом із мінеральними добривами. Всі операції (технічний огляд, завантаження, розвантаження, ремонт) проводять при повній зупинці агрегатів, сошники комбінованих сівалок очищають спеціальними щітками. Мінімальна віддаль від працюючих дискових розкидачів (МВД-0,5; РУМ-5;) повинні становити від 50 до 80 метрів [25].

Під час заправки машин аміачною водою можна стояти тільки з підвітряного боку, заправляти машини закритим способом. Працювати можна лише в респіраторі, рукавицях, фартуху з церати, який закриває ноги і груди. В цей час не можна палити, запалювати сірники, користуватись пальниками і переносними лампами, зупиняти машини з аміаком біля електрозварювальних пристроїв, печей та інших місць.

Резервуари і комунікації для рідких добрив миють через кожних п'ять змін, систематично наповняють бачок чистою водою для миття рук.

Перед вживанням їжі руки і обличчя миють з милом і ретельно витирають рушником. Якщо випадково добрива потрапляють на шкіру, то їх негайно змивають водою, а в очі — то швидко промивають великою кількістю води. Після цього необхідно звернутися до лікаря.

Дуже обережно потрібно працювати з рідким (безводним) аміаком, тому що він при випаровуванні може спричинити удушення.

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень можна зробити наступні висновки:

при осушенні мінеральних гідроморфних ґрунтів родючість їх змінюється за рахунок зменшення вологості, послаблення оглеєння, більш високої культури землеробства в даних умовах. Найбільш помітно це проявляється у верхній частині ґрунтового профілю;

виявлена тенденція до зниження запасів поживних речовин в ґрунті, вміст гумусу суттєво не змінився, тоді як кількість азоту і фосфору зменшилась: азот – на 5 – 7, фосфору – на 2 – 4 мг/кг. Щодо показників калію намічається тенденція до їх зростання.;

за даними агрохімічного обстеження темно-сірий грунт має різну забезпеченість мікроелементами: середньо – марганцем та молібденом, висока – міддю та бором, низька – цинком та кобальтом;

результати досліджень показали, що на першому році користування видовий склад наближався до співвідношення компонентів насіння в травосумішках;

аналізуючи показники структури ґрунту під багаторічними травами можна відмітити, що найвищим коефіцієнтом структурності характеризується варіант з природним травостоєм. Він становив у шарі 0 – 10 см – 2,12; 10 – 20 см – 1,75;

значення об’ємної ваги ґрунту під багаторічними травами найбільш оптимальні під природнім травостоєм і в середньому за вегетаційний період становлять 1,22 – 1,25 г/см3;

під сіяними бобово-злаковими травосумішками відмічена тенденція, коли у першій половині вегетаційного періоду грунт перебуває в рівноважному стані і показник об’ємної ваги є оптимальним ( 1,1 – 1,3 г/см3 ), а на кінець вегетаційного періоду показники об’ємної ваги зростають на 2 – 5 %.

за період 2008 року середньовегетаційні РГВ залягали, в основному, на