За кількістю опадів і умовами випаровування територія господарства «Перемога» належить до стійкого зволоження. В зв’язку з цим вологість повітря, а також запаси вологи в грунті бувають переважно високими, посушливо – суховійні явища спостерігаються рідко. Із загальної річної кількості найбільше опадів випадає в теплий період року. Випадання їх зумовлено переважно втручання повітряних мас з боку Атлантичного океану. Найбільша кількість опадів припадає на літній період, і лише 11 % на зимовий (у січні і лютому мінімум опадів, приблизно втроє менше, ніж у червні). Найбільш дощовий липень (16 % річної норми). Початок осені (вересень) відзначається сухою погодою.

Річний хід абсолютної вологості відповідає річному ходу температури. Найменша відносна вологість о 13 годині (55 – 58 %) припадає на теплий період, мінімум на травень (53 %). Найбільші величини помічаються взимку.

Атмосферні опади в холодний період року випадають у вигляді дощу і снігу. Перший сніг здебільшого спостерігається в першій декаді листопада. Сніговий покрив надто нестійкий. Взимку під час відлиги він може сходити по декілька разів. Стійкий сніговий покрив встановлюється в кінці грудня і сходить в другій половині березня. Товщина снігового покриву становить в середньому 20 м.

Від кількості опадів і випаровування залежить величина вологи в грунті. Запаси продуктивної вологи в грунті протягом всього періоду росту і розвитку культур бувають достатні, а в деякі – навіть високі. Надмірне зволоження грунту негативно впливає на розвиток культур, їх врожайність.

Гідротермічний коефіцієнт (тобто відношення 10 – ти кратної кількості опадів за період з температурою понад 10?С до суми температур за цей період) становить 1,6, це вказує на те, що кількість опадів переважає над випаровуванням. Всі ці фактори впливають на характер ґрунтового покриву.

На території району досліджень переважають вітри північно – західні, на долю яких припадає в середньому за рік більше 54 %, 34 % становлять вітри східного і південно-східного напрямків. Число днів з сильним вітром (більше 15 м/с) становить 38 днів на рік. В загальному кліматичні умови території сприятливі для вирощування всіх сільськогосподарських культур.

Протягом 2008 року відмічено істотну різницю в температурному режимі та опадах в порівнянні з середньобагаторічними показниками (табл.3.1.1.). Аналізуючи опади за звітний період можна відмітити, що в весняно –літній період їх кількість була вища за середньобагаторічні показники. Так, за 6 місяців опадів випало 681,8 мм при нормі 442,0 тобто надлишок вологи складав 239,6 мм або 35,1 % від норми. Якщо у травні дощів випало лише 30,3 мм вище від норми, то у липні їх було більше на 127,2 мм, що призвело до кризової меліоративної ситуації в районі досліджень. В середньому за період вегетації температура складала 15,4 0С при середньобаторічний 15,1 0С, або на 0,3 0С вище норми. Особливо теплим був серпень, осінній період характеризувався більш посушливими умовами. Кліматичні умови значно вплинули на розвиток агробіоценозів.

Таблиця 3.1.1.

Метеорологічні умови за період проведення досліджень в 2008 році

(по Івано-Франківській метеостанції)

Місяці | Опади, мм | Температура повітря, 0С

за 2008 рік | ср/б | відхилення, + – | за 2008 рік | ср/б | відхилення,

+ –

Квітень | 99,6 | 28,0 | +71,6 | 9,5 | 11,3– | 1,8

Травень | 89,7 | 59,4 | +30,3 | 13,7 | 12,7 | +1,0

Червень | 79,7 | 46,0 | +33,7 | 18,0 | 16,9 | +1,1

Липень | 258,2 | 131,0 | +127,2 | 18,6 | 18,9– | 0,3

Серпень | 51,2 | 125,0– | 73,8 | 19,5 | 18,1 | +1,4

Вересень | 103,4 | 52,8 | +50,6 | 12,8 | 12,9– | 0,1

За вегетацій-ний період | 681,8 | 442,2 | +239,6 | 15,4 | 15,1 | +0,3

3.2. Рельєф

Господарство «Перемога» відноситься до Придністровського Покуття. Абсолютні висоти Покуття в середньому коливаються у межах 100 – 320 м розчленування не скрізь однакове: на півночі і заході вона досягає великих розмірів (80 – 150 м), а на сході незначна – (40 – 60 м).

В орографічному відношенні Покуття являє собою крупногрядову височину. Гряди і понижені рівнини, які розділяють їх, простягаються паралельно до долин Дністра і Пруту.

Рельєф на території дослідження – рівнинно – пластовий, який утворений майже горизонтальними відкладами силуру, девону, юри, крейди і третинних відкладів, які виявлені переважно вапнякуватими породами (вапняками, мергелями, доломітами), пісковими та гіпсо – ангідритовими породами. Зверху, на більшій частині платформи, вони перекриті лесовими суглинками плейстоценового (четвертинного) віку.

Основну частину території досліджень займає північно – західна частина межиріччя р. Бистриці Надвірнянської і р. Ворона, що входить до складу Івано-Франківської улоговини. Ця частина улоговини являє собою поверхню саме низьких терас Передкарпатської рівнини.

Тераси розчленовані і відзначаються морфологічними рисами конусів виносу вище згаданих річок, а саме пересічною серією потоків, канав. Спостерігаються невеликі за площею і неглибокі продовгуваті пониження – внаслідок даної діяльності ріки в минулому. Територія зайнята найбільш низьким, не рахуючи заплави, терасовим рівнем, відносна висота якої біля 2 м, а висота над рівнем моря – 250 м, вона поступово підвищується із півночі на південь.

Тераси складені алювіальними відкладами, які з відкладенням від річки Ворона на схід змінюється від супіщаного та піщано-галечникових малопотужних шарів підстелених валунно-галечниковим горизонтом до суглинкових ґрунтотворних порід.

Ґрунтотворними породами цих земель є давні алювіальні відклади. На них сформувались дерново-середньо підзолисті поверхнево оглеєні важкосуглинкові і легкосуглинкові ґрунти.

Отже,