Розрахунки доз внесення добрив.

Важливим аспектом в системі програмування є оптимізація режиму мінерального живлення культури. Для цього уточнюють динаміку рухомих сполук поживних речовин у грунті – азоту, фосфору, калію, а також інших макроелементів і мікроелементів, винос їх прогнозованою врожайністю культури. На цій основі розраховують потребу в поживних речовинах на запрограмовану врожайність.

При розрахунку норм добрив на запрограмовану врожайність враховують призначення посіву – на зерно, для одержання коренеплодів, бульбоплодів, вегетативної кормової зеленої маси.

Прогностична програма формування врожаю культури (модель продукційного процесу).

Передбачають і намічають хід формування врожаю або гібриду певної культури в умовах конкретного поля.

Мінімальний агрокомплекс.

Наступний етап програмування – технологічний, який включає складання агрокомплексу, технологічної схеми і технологічної карти (технологічного проекту) вирощування культури. Крім того, мінімалізація технології має протиерозійне значення, сприяє збереженню родючості грунту.

Програмування за бонітетом грунту.

Ціна одного бала відображає властивість грунту (балогектара) забезпечити певний врожай без добрив, залежно від його родючості та рівня агротехніки. Це – динамічний показник, бо зростає із збільшенням доз добрив, підвищення культури землеробства.