–одна з давніх зернових культур світового землеробства, яка була відома народам центрального і західного Китаю, гірських районів Монголії за 3-5 тис. р. до н.е.В Україні площі посівів – до 300 тис га. Найбільш поширене в Степу та Лісостепу.Рід проса Рапісит L. багатий видовим складом - об'єднує близько 400 видів (Жуковський П.М.) одно- і багаторічних трав'янистих рослин, має поліплоідний ряд (2n-18, 36, 54, 72).Просо звичайне - однорічна яра трав'яниста рослина.
Коренева система - мичкувата, проникає у грунт на глибину 1-1,2 м і глибше, у боки - до 0,5 м. Стебло - прямостояча порожниста соломина заввишки 0,4-1,5м при середній висоті її 0,8-1,2м. Листки - більші, ніж у хлібів першої групи, мають лінійно-ланцетну листкову пластинку завдовжки 15-65 і завширшки 1,5-4 см. Суцвіття - волоть завдовжки 10-40 см. Просо - факультативна самозапильна рослина. Перехресне запилення спостерігається у 1-10% рослин, іноді - 15-20%.Плід - плівчаста зернівка. Маса 1000 зерен - 5-10 г. Насінина (пшоно, ядро) округла, гола, світло-жовтого, кремового, брудно-жовтого забарвлення.Сорти: Веселоподолянське 176, Миронівське 51, Київське 96, Сонячне, Старт, Сяйво, Харківське 57 та ін.
Біологічні особливості.В онтогенезі просо проходить 12 етапів органогенезу і такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи (через 7-9 після сівби), кущення (через 15-20 днів після сходів), стеблування (через 10-15 днів після початку кущення) , викидання волоті (через 10-15днів від початку трубкування), цвітіння (через 3-5 днів), формування зернівок і дозрівання. Цвітіння в межах волоті продовжується 13-18 днів, а в межах поля - 30-40днів. Така ж тривалість достигання зерна в межах волоті і поля. Вегетаційний період скоростиглих сортів 60-80 днів, пізньостиглих - 100-120. На час достигання солома сира і частково зелена.
У проса добре розвинена коренева система, яка має слабку засвоювальну здатність. Продуктивна кущистість рослин 2-5, маса 1000 зеренівок 5-9г, плівчастість - 20-30%, вихід пшона - 65-85%. Просо теплолюбна жаростійка рослина. Біологічний мінімум проростання насіння - 8-10°C, для з`явлення сходів - 10-11°C. Сходи при мінус 3-5°C гинуть. Мінімальна температура для цвітіння - 15-17°C, оптимальна - 20-24°C, рослина посухостійка. Температури 30-40°C витримує краще, ніж хлібні колосові і овес. Транспіраційний коефіцієнт - 140-290. Оптимальна вологість грунту 60-80% НВ. Критичний період до вологи настає за 20 днів до викидання волотей і продовжується до кінця цвітіння. Дефіцит вологи в цей період спричиняє стерильність колосків.
Рослина світлолюбна. Недостатнє освітлення посилене низькими температурами у період формування генеративних органів спричиняє стерильність колосків.
Дуже вимогливе до грунтів. Найбільш придатні для нього чисті від бур'янів структурні грунти з високим вмістом легкорозчинних поживних речовин: чорноземні, каштанові, сірі лісові грунти легкого і середнього механічного складу з рН5,5-7,5. Для формування 1ц зерна забирає з грунту 2,9-3,3 кг азоту, 1-1,5 кг фосфору, 2-3 кг калію.
Технологія вирощування.Просо вимогливе до попередників, бо від сходів до кущення росте повільно і пригнічується бур'янами. В цей період низька активність кореневої системи, тому під посіви проса потрібно відводити родючі чисті від бур'янів поля . Кращі попередники - зернові бобові, удобрені картопля, цукрові буряки, багаторічні трави, баштанні культури, а в зонах де немає кукурудзяного стеблового метелика - і кукурудза. Погані для нього попередники - просо, сорго, соняшник, ярий ячмінь, суданська трава.
Обробіток грунту повинен бути спрямований на очищення поля від бур'янів. Добрі результати дає пошаровий плоскорізний обробіток грунту. Весняний обробіток починають з ранньовесняного боронування і шлейфування.
Удобрення. Просо добре відкликається на внесення органічних і мінеральних добрив. Середніми нормами мінеральних добрив є N40-60Р40-70К40-70.
Сівба. Для вирощування беруть сорти, які відповідають цілі вирощування і рекомендовані для грунтово-кліматичної зони. Не пізніше як за 3-5 днів (а краще за 1-2 місяці) до сівби насіння протруюють проти сажки, кореневих гнилей, пліснявіння за методом інкрустування бенлатом (2кг/т),вітаваксом (2кг/т), фенорамом (2кг/т), фундазолом (2кг/т) або іншими протруйником.
Сіяти просо потрібно тоді, коли грунт на глибині 10см прогріється до 10-12°C і зникне загроза заморозків. Глибина сівби за доброго вологозабезпечення на легких грунтах- 5-6см,середніх-4-5,важких-3-4см.Принедостатньому вологозабезпеченні глибину збільшують на 1-2см. Вслід за сівбою проводять коткування котками ЗККШ-6.
Збирання. збирати просо треба роздільним способом, коли у більшості волотей достигне 80% зернівок. Скошене у валки просо обмолочують, коли вологість зерна зменшиться до 15-16% і достатньо підсохне солома. Обмолот треба проводити добре відрегульованими комбайнами і не допускати обрушування зерна.