Олійний льон — цінний харчовий та лікувальний продукт. Окрім жиру, воно містить білок, вуглеводи, органічні кислоти, вітамін А, ферменти. З насіння льону одержують препарат лінетол, що використовується для лікування опіків шкіри.Макуха, що є продуктом переробки насіння, містить від 6 до 12% жиру, 38% протеїну.Нині у всьому світі попит на насіння льону зростає, а сфера його застосування розширюється. Його використовують для виробництва продуктів дієтичного лікування, виготовлення косметичних препаратів, нових лікувальних засобів.

Технологія вирощування

Льон олійний потребує родючих і чистих від бур’янів грунтів. Попередниками олійного льону можуть бути зернові культури, багаторічні бобові трави, кукурудза на зерно. Недопустимі попередники — соняшник, соя, рицина.

Основна підготовка грунту — загальноприйнята для нашої зони. Найвідповідальнішим у технології вирощування льону є проведення весняного комплексу робіт.

Висівання льону як холодостійкої культури можливе за першої змоги виходу в поле.

Рекомендована норма висіву для льону становить 7 млн схожих зернин на гектар.

Оптимальна глибина загортання насіння льону як дрібнонасінної культури становить 3–4 см. Оптимальним способом висівання льону олійного для товарних цілей є рядовий висів з міжряддям 15 см, що забезпечує необхідні умови для розвитку рослин.

У період вегетації посіви льону підлягають обов’язковій обробці гербіцидами проти конкуруючих бур’янів.Обробляти посіви слід у безвітряну погоду добре відрегульованим наземним обприскувачем з нормою витрати робочого розчину не менш ніж 250 л/га.Насіння льону добре очищується на всіх вітчизняних насіннєочисних машинах.

Коноплі

Коноплі вирощують на волокно і насіння. Волокно має високу міцність, стійке проти гниття. У стеблах міститься 20—25% волокна. Його використовують для виготовлення канатів, вірьовок, шпагату і різних технічних тканин.Насіння містить до 36% високоцінної харчової й технічної олії. Вона має високі смакові якості, її можна використовувати безпосередньо в їжу, для виготовлення консервів та кондитерських виробів. Олія належить до висихаючих (йодне число 140—165), тому її застосовують для виготовлення лаків і фарб.

Ботанічна характеристика.Коноплі належать до родини коноплевих, яка включає три види. Коренева система стрижнева. Головний корінь заглиблюється в грунт на 1,5—2 м і більше.

Стебло біля основи округле, вище другого міжвузля має рифлену форму, а в середній частині воно округле і борозенчасте. Типовий листок конопель розсічений, лопатевий, з непарною кількістю лопатей. Суцвіття чоловічих рослин — волоть, на якій квітки зібрані в невеликі китиці в пазухах листків бічних гілок і на верхівці стебла. Суцвіття жіночих рослин називається насінною головкою, на якій жіночі квітки розміщуються компактно біля основи коротких бічних гілок.Коноплі — перехреснозапильна культура. Період цвітіння триває 15—40 днів.Плід — горішок округлояйцеподібної форми.За насінням і сходами відрізнити плоскінь від матірки не можна. Основні сорти конопель, занесені до Реєстру сортів рослин України, такі: Дніпровські однодомні 6, Дніпровські однодомні 14 та ін.Коноплі належать до родини коноплеві (Cannabinaceae), яка об'єднує три самостійних види:

коноплі звичайні, або посівні (Cannabis sativa L.), які вирощують на волокно й насіння;

коноплі індійськi (Cannabis indica Lam.), з листя яких синтезують для потреб медицини наркотичні речовини (гашиш);

коноплі-засмічувачі (Cannabis ruderalis Janisch.), які трапляються на полях Сибіру, Середньої Азії, Поволжя в дикому стані і як бур'ян засмічують посіви культурних конопель.

Ріст і розвиток конопель, їх продуктивність значною мірою залежать від забезпеченості рослин у період вегетації потрібними факторами урожайності - теплом, вологою, елементами живлення та ін. Насіння конопель починає проростати при температурі посівного шару ґрунту 1 - 3°C, а сходи здатні витримувати весняні заморозки до мінус 5-6°C. Коноплі виявляють підвищені вимоги до вологи.

Коноплі, маючи недостатньо розвинену кореневу систему, вибагливі до родючості ґрунту - наявності в них протягом вегетації достатньої кількості рухомих форм елементів живлення, особливо азоту й калію.

Коноплі - рослини короткого світлового дня. При тривалому світловому дні розвиток репродуктивних органів затримується. Вегетаційний період у скоростиглих сортів дводомних конопель становить 116-123 дні, середньостиглих 132-140, пізньостиглих 152-160 днів (П. П. Вавилов та ін., 1986).

Технологія вирощування. Коноплі в головних коноплярських районах вирощують в основних коноплярських сівозмінах, під які відводять родючіші землі.

Кращими попередниками для них вважаються найбільш удобрені озимі зернові культури, цукрові буряки, картопля, кукурудза, зернові бобові культури на зерно або на зелене добриво.

Основний обробіток ґрунту після стерньових попередників полягає в глибокій зяблевій оранці (25 - 27 см) з попереднім одноразовим лущенням стерні на глибину 6 - 8 та 10 -12 см при наявності коренепаросткових багаторічних бур'янів та на 10 - 12 см у двох напрямках - на полях, засмічених кореневищними бур'янами. При вирощуванні конопель на заплавах, осушених торфовищах зяблеву оранку замінюють весняним дискуванням на 10 - 12 см з одночасним боронуванням і ущільненням котками.

Удобрення. З органічних добрив під коноплі вносять гній, компости - на бідних ґрунтах і після неудобрених попередників в районах достатнього зволоження не менше 60 т/га, а на більш родючих ґрунтах та після удобрених попередників 30 - 40 т/га, у південних районах 20 - 25 т/га.

Сівба. Для сівби використовують відсортоване крупне насіння, яке за посівними якостями належить за стандартом до 1 - 3 репродукцій із схожістю не менше 70