В умовах зрошення, окрім перелічених вище, попередниками пшениці можуть бути люцерна, кукурудза на силос.

Обробіток грунту. Виключної уваги заслуговує передпосівний обробіток. Він повинен проводитись старанно відрегульованими на глибину обробітку лапами культиватора КПС-4, УСМК-5.4 або інших з боронами; або комбінованими агрегатами РВК-7.2; РВК-5, ВІП-5.6 і не залишати не оброблених "огріхів". Нерівномірно по глибині оброблений посівний шар призводить до нерівномірної глибини загортання насіння, а це в свою чергу, призводить до зниження польової схожості насіння, нерівномірності розміщення сходів по площі і розтягнутості появи їх в часі, порушення синхронності розвитку рослин. Передпосівний обробіток проводять у день сівби на глибину загортання насіння. Якщо культивація проведена глибоко, а грунт пухкий, то поле перед сівбою слід закоткувати.

Удобрення. Серед хлібних культур озима пшениця є однією з найвибагливіших до родючості грунту. Добрива підвищують її урожайність на всіх типах грунтів. На утворення 10ц зерна і відповідної кількості соломи пшениця забирає з грунту 30-40 кг азоту, 10-14кг фосфору, 18-25кг калію. Система удобрення пшениці складається з основного удобрення, внесення добрив у рядки під час сівби та підживлень під час вегетації. В основному удобрені, яке вносять під основний обробіток грунту, використовують гній та гнойові компости (у Степу - 18-20т/га, Лісостепу - 25-30; Полісі - 30-35т/га) та 80-90% фосфорно-калійних добрив. Вищою є ефективність гною в зоні достатнього зволоження та після непарових попередників. Високу ефективність має внесення гранульованих добрив у рядки під час сівби (на 3-5см глибше і вбік від висіву насіння). Доза - P10-15; P10-15 K10-15, а на бідних дерново-підзолистих грунтах N10P15K15 .

Азотні добрива використовують шляхом підживлень. Підживлення проводять у кілька строків в найбільш відповідальні фази розвитку рослин.

Сівба проводиться відкаліброваним і протруєним напіввологим способом насінням не нижче 3 класу. Насіння протруюють гранозаном або меркураном з розрахунку 1,2-1,5 кг препарату на 1 т насіння. Високостеблові сорти озимої пшениці обробляють триметиламонійхлоридом (ТУР).

Догляд за посівами включає заходи в осінній, зимовий та весняно-літній періоди. Восени за недостатнього зволоження ґрунту посіви коткують, обробляють хімічними засобами захисту проти шкідників та хвороб, а також за незначного основного удобрення, не пізніше як за місяць до припинення вегетації, проводять осіннє підживлення.

Яра пшениця та її біологічні особливості

Біологічні особливості

В індивідуальному розвитку яра пшениця проходить 12 етапів органогенезу та такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, кущення, трубкування (стеблування), колосіння, цвітіння, формування і налив зернівки, молочна, воскова, повна стиглість. Насіння при проростанні поглинає 50-55% води від власної маси, твердої - на 5-7% більше. Мінімальна температура проростання - 1-2°C, одержання сходів - 4-5°C. сходи витримують заморозки до мінус 8-10°C, а в фазі кущіння -до мінус 7-8°C. починаючи з колосіння до молочної стиглості рослини пошкоджуються заморозками мінус 1-2°C: оптимальні температури для кущіння - 10-14°C, для колосіння і наливу зерна -16-20°C, достигання -23-25°C. тверда пшениця вимогливіша до тепла. Транспіраційний коефіцієнт - 400-450. Критичний період по відношенню до вологи - кущення і вихід рослин у трубку. Нестача вологи в цей період викликає безплідність колосків. Від загального споживання за вегетацію в фазі сходів споживає 5-7% води, кущення - 15-20, стеблуваня - колосіння - 50-60, молочної стиглості - 20-30, воскової стиглості - 3-5%.

Сходи з`являються за 7-12 днів від сівби, кущіння настає через 12-15 днів після сходів, трубкування - через 16-26 днів після початку кущіння, через 3-6 днів починається цвітіння, через 15-18 днів від цвітіння зернівка досягає повної довжини і вступає в фазу молочної стиглості, в якій вона перебуває 10-15 днів. Весь вегетаційний період охоплює 85-110 днів, у твердої пшениці - 100-115 днів. Продуктивна кущистість нижча, ніж у озимої, ячменю та вівса і складає 1-2.

Технологія вирощування

Попередники

Яра пшениця - одна з найвибагливіших серед зернових культур до попередників. Її не можна розміщати на неокультурених площах, після зернових злакових, крім кукурудзи. Кращими попередниками є зайняті пари , зернові бобові культури, багаторічні трави, удобрені картопля, кукурудза, цукрові і кормові буряки, баштанні культури, а також льон, люпин, гречка. В посушливих районах - чисті пари.

Кращим при вирощувані пшениці є напівпаровий обробіток грунту. Після збирання попередника поле лущать на глибину 6-8см і боронують. Коли з`являються сходи бур`янів (через 10-12 днів), проводять ранню зяблеву оранку на глибину 23-25 см (на дерново-підзолистих грунтах - на глибину орного шару). Поле після цього слід підтримувати у чистому стані системою культивацій та боронувань.

Якщо поле засмічене багаторічними бур`янами, - слід застосовувати поліпшений зяблевий обробіток. Через 10-12 днів після першого лущення провести друге.

Весною проводять закриття вологи і вирівнювання грунту зубовими боронами і шлейфами в 1-2 сліди. Через 3-4 дні проводять культивацію в 1-2 сліди на глибину 6-8см, а на важких грунтах - на 10-12см культиваторами КПС-4, КПШ-8 З боронуванням. В посушливих умовах і на легких грунтах передпосівну культивацію виконують на глибину загортання насіння, щоб насіння під час сівби лягло на ущільнене ложе.

Якщо є комбіновані агрегати, то краще після ранньовесняного боронування провести передпосівну культивацію агрегатами РВК- 3.6; РВК-5.4, ВИП-5.6 або іншими. Описана технологія підготовки грунту застосовується і для інших ранніх ярих зернових культур: вівса, ячменю, жита, гороху.

Удобрення

Яра пшениця добре використовує післядію органічних добрив, внесених під попередні культури, та мінеральні добрива, внесені безпосередньо під неї. Норми