Жито. Значення, походження, поширення. Ботанічна характеристика. Технологія вирощування.

Озиме жито в нашій країні є другою важливою після пшениці культурою. Продовольча цінність його визначається значним вмістом в зерні білків (12,8%) та вуглеводів (69,1%).Проте в зерні жита менше, ніж пшениці, міститься клейковини (8-26%), яка, крім того, більш рухлива і гірше розтягується. Озиме жито є також цінною кормовою культурою. Сіють жито на зелений корм. Нерідко озиме жито вирощують і на сіно. Завдяки сильному кущенню і швидкому росту навесні воно пригнічує бур’яни, навіть багаторічні, і є добрим для інших культур.

Рід жита - Secale L., за даними різних авторів, об'єднує від 6 до 13 ботанічних видів, серед яких поширений лише один культурний вид - жито посівне (S. cereale L.).

Жито посівне (2n-14, 2n-28). Єдиний вид культурного жита, який дуже поширений у світовому землеробстві, у тому числі й у нашій країні як важлива продовольча і кормова культура.

Вид об'єднує понад 40 різновидностей. Всі сорти жита, які мають поширення в Україні, належать до різновидності viilga-re Кот. - жито звичайне (посівне).

Посівне жито відзначається добре розвиненою кореневою системою, яка проникає у грунт на глибину до 1,5-2 м і завдяки високій фізіологічній активності легко засвоює з грунту поживні речовини з важкорозчинних сполук.

Вузол кущіння у жита формується на трохи меншій глибині від поверхні грунту (1,7-2 см), ніж у пшениці (2-3 см). Коли насіння загортається глибоко, жито закладає два вузли кущіння: перший - глибоко, а пізніше другий - близько до поверхні грунту, який стає головним.Інтенсивність кущіння у жита досить висока - кожна рослина утворює 4-8 пагонів, а за сприятливих умов - до 50-90.

Стебло - порожниста соломина, гнучке, вкрите восковим нальотом, утворює 5-7 міжвузлів. Верхівка останнього міжвузля опушена. Колос у жита остистий, незакінченого типу - на верхівці стрижня немає кінцевого верхівкового колоска. Колос у посівного жита залежно від сорту різної щільності.Зерно жита різне за розміром, формою, забарвленням. Маса 1000 зерен у диплоїдного жита - 20-35, тетраплоїдного - 35-50 г. Форма зерен видовжена.Озиме жито - типова перехреснозапильна рослина.

Біологічні особливості. На товарні цілі жито вирощується в основному в Поліссі і північному Лісостепу. В онтогенезі жито проходить ті ж фенологічні фази і етапи органогенезу, що й пшениця. За однакових умов сходи жита з`являються швидше на 1-2 дні. На 1-2 дні швидше воно починає кущитись. Вузол кущення закладається ближче до поверхні грунту (1.7-2.5 см), частіше зустрічаються дво- і трьох вузлові рослини. Кущення у нього проходить в основному восени. Весною воно починає трубкування через 18-20 днів від початку весняного відростання, а через 40-50 днів виколошується. Цвітіння настає через 7-12 днів від початку колосіння (у пшениці через 4-5) і триває 7-9 днів. Фаза молочної стиглості настає за 10-14 днів після цвітіня і триває 8-10 днів. Через 2 місяці після колосіння жито дозріває. Після збиральне достигання протікає довше, тому воно рідше проростає в колосі. Маса 1000 зерен у диплоїдних сортів - 23-38 г, у тетраплоїдних - 35-52 г.

До умов вирощування жито менш вимогливе, ніж пшениця, зокрема до грунтів. Воно більш холодостійке, ніж інші озимі хліба. Витримує зниження температури на рівні вузла кущення до мінус 19-21?С. Насіння починає проростати при 0.5-2?С. Закінчує вегетацію восени і відновлює весною при 3-4?С.

Жито - типова перехресно запильна рослина довгого світлового дня. Пилок переноситься повітрям.

Технологія вирощування

Кращими для жита у відповідних зонах є ті самі попередники, що й для пшениці.

Обробіток грунту. Основними завданнями обробітку грунту під жито є збереження вологи, боротьба з бур`янами, нагромадження елементів живлення.

Удобрення. Жито добре реагує на органічні, сидеральні та мінеральні добрива.

Сівба. Вирощувати слід рекомендовані для зони сорти. Їх зараз зареєстровано в Україні більше 20. Насіння повинно бути добре відсортованим, вирівняним, ваговитим. Свіжозібране насіння перед протруюванням слід прогріти 3-4 дні проти сонця. Протруйники ті самі, що й для озимої пшениці.

Строки сівби. Оптимальні строки сівби в Поліссі 1-25 вересня , в Лісостепу - 5-25 вересня. Норми висіву насіння диплоїдних сортів в Поліссі - 5-6, в Лісостепу - 5-5.5, а тетраплоїдних - відповідно 5-5.5, 4.5-5 млн. схожих насінин на 1га. Сівбу проводять зерновими сівалками звичайним рядковим способом на глибину 4-5см. На легких грунтах та при дефіциті вологи в грунті - на 5-6, а на важких грунтах та за гарантованого зволоження грунту - на 2-3см.

Догляд за посівами.За сухої погоди після сівби поле коткують кільчасто-шпоровими котками і боронують легкими боронами. Озиме жито восени і під час весняно-літньої вегетації пошкоджується тими самими шкідниками і уражується такими самими хворобами, що й озима пшениця. Тому заходи боротьби з ними такі ж , з використанням таких самих препаратів (див. "Озима пшениця").

Жито більш конкурентоздатне проти бур`янів. Жито схильне до вилягання. Якщо воно прогнозується, то посіви на початку трубкування обробляють розчином кампозану (4л/га), або сумішшю кампозану (1,5-2,0 л/га) та туру (3л/га), використовуючи 200-250 л/га робочого розчину.

Збирання жита. Проводять прямим комбайнуванням або роздільним способом тим самими машинами, що й пшениці. Чисті, неполеглі посіви доцільніше збирати прямим комбайнуванням поточним способом. Збирання слід починати, коли вологість зерна знизиться до 19-20%, щоб не допустити перестоювання жита, при якому можуть бути великі втрати внаслідок осипання зерна.