Структура в орному шарі грудкувато-пилувата, тому ці ґрунти дуже запливають після дощів, утворюючи міцну кірку. Водно-повітряний режим у них незадовільний, оскільки періодично надмірне зволожуються, в результаті слабого стоку поверхневих вод та наявності дуже ущільненого ілювіального горизонту. Надмірне поверхневе оглеєння збагачує верхні горизонти ґрунтів шкідливими для рослин сполуками: закисними формами Fe, А1, Мn.

За агрохімічними даними в орному шарі вони містять близько 1,5-1.9% гумусу. З глибиною відсоток його різко зменшується. Реакція ґрунту кисла (рН сольової витяжки 4,4-4,8 ), гідролітична кислотність — 5,8-6,0 мг.екв. на 100г ґрунту. Кількість увібраного Са в ґрунтах цієї групи становить 6,3 мг.екв., Мg 2,5 мг.екв. на 100г ґрунту, що вказує на низьку їх насиченість основами. У зв'язку з низьким вмістом гумусу ці ґрунти бідні на азот, а кисла реакція пригнічує процеси нітрифікації. Тому нагромадження рухомих сполук азоту проходить повільно. Вміст рухомих сполук фосфору тут становить 4,7-6,5 мг. і калію 4,3-6.3 мг. на 100г ґрунту. В цілому ґрунти відноситься до дерново-підзолистого поверхнево оглеєного типу.

2.3.Схема і методика проведення досліджень

Одним з основних методів дослідження є польовий. Це основний метод, який проводиться в польових умовах, основним завданням його є встановлення відмінностей між варіантами, кількісної оцінки дії факторів, умов і прийомів вирощування на урожайність і його якість. Включає спостереження, одержання кореляції, дотримання строгого обліку зміни умов і обліку результатів.

Польові дослідження виконувалися впродовж 2008 р. у стаціонарному досліді кафедри агрохімії і ґрунтознавство. Інституту природничих наук , закладеному у 2005році. Схема досліду представлена у таблиці (1).

Таблиця 1

Фактор А

Оранка 20-22 см | Оранка 14-16 см

Фактор В

без добрив (контроль)

P60K60

N30P60K60

N 60P60 K60

Площа посівної ділянки 50 см2, облікової 25 м2. Повторність в досліді трьо хразова , розміщення рендомізоване.

Для визначення впливу мінеральних добрив на режим грунту використовували квасолю сорту “Надія”. Цей сорт виведений селекціонерами Буковинського інституту АПВ УААН, зернового напряму використання, високопродуктивний, занесений до Реєстру сортів України в 2001 році під №99067001.

Рослини кущової компактної форми, заввишки 40-60 см. Висота прикріплення нижніх бобів 12-20 см, стійкі до вилягання. Насіння біле, середньої величини, кущ штамбовий.

Характерним є рівномірне достигання, високі смакові якості. Сорт придатний до механізованого збирання. Маса 1000 насінин – 300-450 г. Вміст білка 23.6 %. Вегетаційний період 80-95 днів [9].

Агротехніка квасолі в досліді загальноприйнята для зони. В умовах стаціонарного досліду попередником під квасолю була картопля. Після збирання врожаю попередника проводили дискування дисковими боронами, після відростання бур’янів (10-14 днів) дискування повторювали.

Під основний обробіток грунту відповідно до схеми досліду вносили удобрення: фосфорні (суперфосфат подвійний Ca(H2PO4)2 % д.р), калійні (калій хлористий KCl-56% д.р) добрива, після чого проводили оранку на глибину 20-22 см і 14-16 см. Навесні в оптимально ранні строки,проводили культивацію з внесенням азотних добрив у вигляді аміачної селітри (34.6%д.р). Через 3 дні висівали квасолю з розрахунку X млн. схожих насінин на га,посіви закотковували. Через 7 днів посіву і при появі бур’янів у фазі “білої ниточки” проводили боронування.

Польові і лабораторні дослідження виконувались за загальноприйнятими методиками. Для характеристики грунту досліджуваної ділянки зразки відбирали з орного шару (0-20 см) до посіву і після збирання урожаю квасолі.

Визначення показників проводили :

- структурно-агрегатний склад грунту визначався методом Н.І.Савінова в модифікації І.Б.Ревута в трьохкратній повторності через кожні 10 см до глибини 50 см;

- об’ємна маса грунту визначалась методом ріжучого кільця за І.А.Качинським в 5-ти кратній повторності пошарово через кожні 10 см до глибини 50 см;

- вологість грунту визначалась термостатно-вологим методом в зразках , відібраних через кожні 10 см (до глибини 50 см) – 3-х кратній повторності,відповідно до ДСТУ ISO 11465-2001;

- фенологічні спостереження (урожайність, густота сходів, забур’яненість посівів, зміна висоти рослин), згідно методики Держкомісії по сортовипробуванню с/г культур, на кожному з варіантів досліду в 3-10-кратній повторності;

За Тюріним згідно ДСТУ ISO 4289-2004;лужногідролізований азот – за Корнфілдом; рухомий фосфор - за Кірсановим;

Статистичну обробку результатів отриманих експериментальних даних проводили за методикою Б.А.Доспєхова, 1987.

2.4.Погодні умови в роки досліджень і біологічні особливості квасолі

Впродовж періоду проведення досліджень погодні умови відрізнялись відносно середніх багаторічних значень.Детальна характеристика погодніх умов проводилась за період з квітня по серпень (рис.2.1.,2.2.,дод.А)

Рис.2.1. Температура повітря за вегетаційний період

Це повязано з тим, що новий технологічний цикл вирощування квасолі проходить в межах зазначеного періоду.Квасоля вимоглива до тепла. Насіння починає проростати при температурі 100С а сходи ростуть при температурі 12 – 100С. Сходи дуже чутливі навіть до короткочасних весняних приморозків і пригнічуються від темпертури в цей період до 00С,а при температурі -0,5-10С-гинуть.При низьких позитивних температурах і сирій дощовій погоді під час цвітіння,зв’язування бобів відбувається погано,велика їх кількість опадає. Зовсім припиняється ріст при температурі 400С.

Квасоля вологолюбива рослина яка, потребує багато води під час проростання насіння (106-114% від маси насіння). Зменшується врожайність при нестачі вологи під час цвітіння і завязування бобів. Найкращі умови для росту створюються при 70% НВ. Квасоля більш посухостійка ніж горох. Надмірну зволож еність грунту,особливо за прохолодної погоди вона переносить погано-дуже уражається хворобам (бактеріоз,та інші). 0С

Метеорологічні умови,що складаються під час вегетації культури в значній мірі визначають ефективність того чи іншого агротехнічного [14 ]. Проведенні нами дослідження і одержані результати підтвердили визначальну роль метеорологічну чинника у формуванні продуктивності культури та ефективності дії добрив.

Початок вегетаційного періоду квасолі у 2008 році характеризувався пониженою температурою повітря а в першій