Об’єкт дослідження – формування основних лучних травостоїв на осушених землях залежно від рівнів удобрення та способів їх поліпшення.

Мета досліджень – встановити особливості формування різностиглих сіяних травостоїв залежно від видового складу травосумішок, способів поліпшення, рівнів удобрення та використання штамів бульбочкових бактерій. На цій основі розробити технологію створення високопродуктивних лукопасовищних угідь за сінокісного використання на осушених ґрунтах.

Для поставленої мети були вирішені такі завдання:

розроблено схему і закладено стаціонарний дослід з використанням бобових трав (конюшина лучна, люцерна посівна), насіння яких попередньо було інокульоване відповідними штамами бульбочкових бактерій;

визначено агрохімічні та водно-фізичні показники ґрунту на експериментальному полігоні стаціонарного досліду;

Наукова новизна полягає у вивченні закономірностей трансформації видової структури різностиглих травоїдів залежно від способів поліпшення лук, їх удобрення, інокуляції складу травосумішок та розробці технології створення високопродуктивних кормових угідь на осушених землях західного Прикарпаття.

Розділ 2. Методологія і методи досліджень.

Аналітичні роботи проводилися в лабораторії Державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунту та якості продукції. Були проведені такі аналізи:

1. Гумус методом Тюріна;

2. Лужно-гідролізований азот за методом Корнфілда;

3. Сума увібраних основ методом Каппена;

4. рН іонометрично;

5. Гідролітична кислотність за Каппеном;

6. Рухомий фосфор за Кірсановим;

7. Обмінний калій за Кірсановим;

8. Рухомих форм мікроелементів, мг./кг. грунту :

бору (за методом Берчером і Труогом);

молібден (за Грігом);

марганцю (за Пейве і Рінькісом);

кобальту (за Пейве і Рінькісом);

міді (за Пейве і Рінькісом);

цинк (за Крупським і Ахександровою).

Методи досліджень – картографічні, польові, лабораторні, математично-статистичні. Для визначення агрохімічних показників ґрунту було викопано 1 розріз і відібрано змішані зразки для лабораторних аналізів.

В лабораторії кафедри «Агрохімії і ґрунтознавства» нами було додатково проведено наступні аналізи:

структурно-агрегатний склад грунту визначався методом Н.І.Савінова в модифікації І.Б.Ревута у трьохкратній повторності через кожні 10 см до глибини 30 см;

об’ємна маса грунту методом ріжучого кільця за І.А.Качинським в 5-ти кратній повторності пошарово через кожні 5 см до глибини 30 см;

Визначення агрохімічних показників ґрунтів проводили за такими методиками: гумус – за Тюріним; лужно-гідролізований азот – за Корнфілдом; рухомий фосфор та калій – за Кірсановим.

Розділ 3. Характеристика природних умов району досліджень.

Територія дослідного господарства «Перемога» знаходиться у східній частині Тисменицького району і відноситься до Придністровської зони.

За господарством закріплено 3855,4 га земель, з них:

ріллі – 1544,2 га;

сіножаті – 354,3 га;

пасовища – 590,4 га;

лісу – 340 га;

деревно-чагарникові – 346,3 га;

інші землі – 680,2 га.

3.1. Кліматичні умови.

Клімат району досліджень зумовлений, в основному, трьома факторами: географічним положенням, циркуляцією атмосфери, радіаційним режимом. Територія господарства розташована в межах правобережного підрайону Наддністрянського агрокліматичного району.

Тип клімату – помірно-континентальний.

За даними Івано-Франківської метеостанції середня багаторічна сума температур становить 2200-2500?С. Середня тривалість вегетаційного періоду 200-210, безморозного – 160-170 днів. Сума активних температур з літнього періоду до переходу середньодобової температури повітря восени нижче плюс 10?С становить 1500-1600?С. Кількість опадів за рік становить 570-800 мм. У холодний період року (листопад-березень) опадів випало лише 25-30% річної суми, що становить близько 140 мм.

Абсолютні мінімальні температури становлять -28 до -31?С, а максимальні температури повітря можуть підніматися до +31?С +32?С.

Диференціація пір року має виражений характер. В перехідні сезони (весною і восени) спостерігається порівняно різкі стрибки температури.

Найбільший приріст середніх місячних температур спостерігається від березня до квітня і від квітня до травня, коли різниця між ними більше 6?С. Значно знижуються середні температури восени – від жовтня до листопада. Різниця між ними - 6?С, в решту сезонів коливання місячних температур порівняно поступове. Наприклад, влітку різниця між ними дорівнює 1-2?С, взимку – близько 2?С.

Дуже важливим для росту і розвитку є переходи середньодобових температур через 0?С, +5?С, +10?С, +15?С. Перша з них визначає початок весни і кінець осені. Перехід температури через 0?С спостерігається між 8 березня і 24 листопада. Тривалість цього періоду дорівнює 261 день.

Період активної вегетації починається з переходом середньодобової температури через +10?С. Він спостерігається для даної території між 26 квітня і 24 жовтня. Тривалість цього періоду становить 161 день, безморозного періоду – 150 днів, вегетаційного – 215 днів. Дати переходу середньодобових температур 0?С, +5?С, +10?С, +15?С і кількість днів з температурою, яка перевищує відповідні границі. Такі термічні ресурси за вегетаційний період цілком достатні для росту і розвитку багатьох сільськогосподарських і плодових культур.

Припинення вегетації озимих культур настає після постійного переходу середньої добової температури повітря нижче 5?С. Для досліджуваної території характерні часті заморозки, які спостерігаються в травні і завдають великих втрат природним і культурним рослинам.

За кількістю опадів і умовами випаровування територія господарства «Перемога» належить до стійкого зволоження. В зв’язку з цим вологість повітря, а також запаси вологи в грунті бувають переважно високими, посушливо-суховійні явища спостерігаються рідко. Із загальної річної кількості найбільше опадів випадає в теплий період року (таблиця 2). Випадання їх зумовлено переважно втручання повітряних мас з боку Атлантичного океану. Найбільша кількість опадів припадає на літній період, і лише 11% на зимовий (у січні і лютому мінімум опадів, приблизно втроє менше, ніж у червні). Найбільш дощовий липень (16% річної норми). Початок осені (вересень) відзначається сухою погодою.

Річний хід абсолютної вологості відповідає річному ходу температури. Найменша відносна вологість о 13 годині (55-58%) припадає на теплий період, мінімум на травень (53%). Найбільші величини помічаються взимку.

Атмосферні опади в холодний період року випадають у вигляді дощу і снігу. Перший сніг здебільшого спостерігається в першій декаді листопада. Сніговий покрив надто нестійкий. Взимку під час відлиги він може сходити