рослинності поширені дуб, граб, береза, вільха чорна, верба, ліщина, калина, слива, груша, яблуня, черешня, вишня. Чагарникова рослинність поширена вздовж потічків та в пониженнях, заповнених водою, на терасовому уступі.
Внаслідок зрідженості лісової рослинності добре розвинений в лісі трав’яний покрив, який використовується як сінокоси і пасовища. Трав’яний покрив багатий на: волосисту і лісну осоки, мітлицю, райграс пасовищний, гребінник, лісову фіалку, тонконіг лучний, дзвіночки та інші. Із бобових: конюшина біла, люцерна хмелевидна, конюшина рожева, із різнотрав’я – гусячі лапки, подорожник ланцетолистий, деревій тисячолистий, кульбаба лікарська.
В понижених, надмірно зволожених місцях із ситникових поширені: ситник розгалужений, ситник жаб’ячий; з осокових: осока бліда, осока волохата, осока дрібнотравна. З культурної рослинності вирощують: ріпак, озиму пшеницю, ячмінь, картоплю, овес, озиме жито, кукурудзу. Найбільш поширеними бур’янами являються: осот рожевий, осот жовтий, хвощ польовий, пирій, мишій сизий, мишій зелений, редька дика, лобода біла, волошка синя та інші.
Сільськогосподарські угіддя розміщені по всій території господарства. Частина з них прилягає безпосередньо до границь населених пунктів.
Максимальна віддаленість їх від населених пунктів та виробничих центрів не перевищує 4 км. Організація сільськогосподарських угідь проведена з урахуванням рельєфу ґрунтового покриву, зволоження та економічної оцінки земель. Орні землі займають 52 % від площі сільськогосподарських угідь. Більша частина ріллі розміщена на рівнинних землях, де залягають, в основному, темно-сірі опідзолені, дернові розвинені, дерново-опідзолені глеюваті важкосуглинкові ґрунти, оцінка яких по окупності затрат становить 39,47 балів.
В північній частині землекористування орні землі розташовані на схилах різної крутизни і експозиції з ґрунтами з нижчою природною родючістю, оцінка яких по окупності затрат становить 25,44 бали. Незначна частина ріллі розміщена на слабо та середньо змитих ґрунтах.
Розподіл орних земель по ступені еродованості та крутизни схилів слідуючий :
а) по ступені еродованості:
- слабо змитих 440 га;
- середньо змитих 27,5 га.
Всього : 467,5 га.
б) по крутизні схилів (град.):
1-3 - 403,5 га;
3-5 - 436,1 га;
5-7 – 101,4 га;
7-10 – 3,5 га.
Всього: 944,5 га.
Сіножаті становлять 3 % сільськогосподарських угідь. Вони розташовані по всій території господарства біля лісових масивів, в лісах та в долинах річок Ворони та Бистриця Надвірнянська на рівнинних площах з крутизною до 5°.
Ґрунти – дернові, сірі та темно-сірі. Пасовища становлять 7,1% сільськогосподарських угідь. Вони розташовані по балках на крутих схилах та вздовж річок. Частина пасовища примикає до границь сіл, а також знаходяться в її межах. Ґрунти, в основному, сірі та ясно-сірі, оцінка яких по окупності затрат становить 36,40 балів. Основна частина пасовищ розміщена на схилах до 3°. На решті переважають схили до 7° і більше.
На території дослідного господарства «Перемога» лісів загального користування нараховується 240 га. Вони розміщені в східній і західній частинах землекористування. Лісове господарство є невід’ємною частиною агропромислового комплексу, але найбільшу роль ліси відіграють в боротьбі з ерозією ґрунтів, покращенні водного балансу малих річок, підвищенні продуктивності земель, збереження остаточного вигляду землі.
На території господарства зустрічаються виходи кам’янистих порід, зрідка поодинока чагарникова рослинність у вигляді поодиноких кущів. Обстеження в натурі встановлено доцільність заліснення цих площ. Дерево-чагарникових насаджень у господарстві нараховується 6,3 га. Це, в основному, насадження на кам’янистих місцях, вздовж берегів річок, потоків та по карстових западинах.
Розділ 4. Експериментальна частина.
(вивчення впливу симбіотичної та асоціативної фіксації біологічного азоту на осушених темно-сірих опідзолених ґрунтах)
4.1. Характеристика ґрунтового покриву.
Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений важкосуглинковий поверхнево оглеєний. В шарі 0-20 см на 100 г грунту міститься 2,12 % гумусу, 53 мг лужно-гідролізованого азоту, 22 мг рухомого фосфору, 67 мг обмінного калію, рН (сольове) – 4,8. При закладці досліду застосовували загальноприйняту технологію підготовки ґрунту для поверхневого та докорінного поліпшення природних кормових угідь.
4.2. Схема досліду.
Дослідження проводились на закладеному меліоративному стаціонарі дослідного господарства «Перемога» Івано-Франківського АПВ, при чотирьох рівнях удобрення: контроль (без добрив) і N30P60K60, P60K60, Р90К120.
Розмір посівної ділянки – 180 м2.
Облікової ділянки – 25 м2.
При виборі сортів трав для створення травосумішок враховували: забезпечення елементами живлення ґрунтів, особливості кліматичних умов. Сорти були вибрані місцевої селекції та апробовані в умовах області, придатні для вирощування на осушених ґрунтах, високопродуктивні.
В схему досліду включені наступні сорти трав для залуження:
конюшина лучна (Дарунок)
костриця червона (Калауцька)
пажитниця багатоквіткова (Передгірна)
люцерна посівна (Анді)
стоколос безостий (Козаровицький)
Згідно розробленої програми нами було закладено дослід №2 по корінному покращенню природних кормових угідь, в схему якого входили такі варіанти ( в співвідношенні злакових до бобових 50:50):
Контроль
Конюшина лучна + злаки (стоколос безостий + пажитниця багатоквіткова + костриця червона)
Конюшина лучна + N30Р60К60
Конюшина лучна + N30Р60К60 + штам
5. Конюшина лучна + Р60К60
Конюшина лучна + Р60К60 + штам
7. Конюшина лучна + Р90К120
8. Конюшина лучна + Р90К120 + штам
9. Люцерна посівна + злаки (стоколос безостий + пажитниця багатоквіткова + костриця червона)
10.Люцерна посівна + N30Р60К60
11Люцерна посівна + N30Р60К60 + штам
12.Люцерна посівна + Р60К60
13.Люцерна посівна + Р60К60 + штам
14.Люцерна посівна + Р90К120
15.Люцерна посівна + Р90К120+ штам
Повторність досліду триразова. За контроль був взятий варіант з існуючим природним травостоєм.
Посів бобово-злакових травосумішок проводили 11 червня. Перед посівом були проведені такі роботи: дискування (БДТ-3), оранка (ПЛН-5-35), культивація та прикочування важкими котками (ЗКВГ-1,4).
Добрива і штамами бульбочкових бактерій вносили одночасно з посівом травосумішок. Проводились фенологічні спостереження за ростом та розвитком бобових і злакових трав
4.3. Обгрунтування підбору травосумішак.
Найкраще залуження проводити сумішками кількох багаторічних бобових і злакових трав. У багатьох дослідженнях доведено, що сумішки врожайніші і довговічніші, а врожай їх за роками використання більш вирівняний, ніж у