молока. До 5-го дня лактації обидві величини ростуть паралельно, але з 5-го по 7-8 -й день напруга спочатку стабілізується а потім спадає, і до 17-18-го дня стає на рівень нижчий 5-го. В той же час крива, що характеризує наростання кількості виссаного молока, стабілізується між 5-7 —м днем, а потім знову наростає. Тобто до цього часу залоза набуває властивості накопичувати більшу кількість молока при менш значному рості тиску в об’ємній системі.

Таблиця 3.

Напруга в молочній залозі до і після годування.

Дні лактації | Кількість дослідів | Кількість молока (в мл.) | Напруга залози ( в мм Шкали гальванометра)

М | + м | До годування | Після годування

М | + м | М | + м

2-й | 14 | 22,5 | 3,75 | 369 | 13,2 | 387 | 12,7

3-й | 15 | 34,7 | 3,56 | 316 | 11,0 | 340 | 10,7

4-й | 14 | 47,0 | 4,38 | 257 | 14,5 | 296 | 16,9

5-й | 15 | 65,0 | 5,57 | 249 | 14,5 | 315 | 19,8

6-й | 24 | 70,0 | 4,5 | 241 | 3,6 | 298 | 12,0

7-8 –й | 14 | 70,0 | 5,9 | 244 | 13,8 | 302 | 17,2

15-18-й | 10 | 92,0 | 5,55 | 283 | 17,0 | 331 | 19,4

19-30-й | 11 | 99,0 | 5,45 | 282 | 16,1 | 337 | 18,7

3.3 Дослідження складу молока у різних ссавців.

Найголовніші хімічні компоненти молока у всіх ссавців одні і ті ж. Але разом з тим, окремі компоненти молока у різних представників ссавців можуть сильно різнитися і по кількісних співвідношеннях, і по тоншій хімічній будові.

Таблиця 4. Вміст білка, жиру, лактози і мінеральних речовин в молоці різних тварин.

Об'єкт дослідження | Жир | Білок | Лактоза | Мін.

Речов.

Оселедцевий кит | 51 | - | - | -

Сірий кит | 53 | - | - | -

Синій кит | 50,1 | - | - | -

Горбатий кит | 39,9 | - | - | -

Дельфін-білобока | 43,7 | 5,6 | 1,45 | 0,5

Тюлень | 53,2 | 11,2 | 5,6 | 0,7

Північний олень | 22,5 | 10,3 | 2,5 | 1,4

Корова | 3,7 | 3,3 | 4,7 | 0,7

Як | 6,5 | 5,0 | 5,6 | 0,9

Кінь | 2,0 | 2,0 | 6,7 | 0,3

Свиня | 4,6 | 7,2 | зд | ІД

Заєць | 23,6 | - | - | -

Кролик | 10,5 | 15,5 | 2,0 | 2,6

Верблюд | 4,5 | 3,5 | 4,9 | 0,7

Буйвіл | 7,8 | 4,7 | 4,5 | 0,8

Людина | 4,5 | 1,1 | 6,8 | 0,16

По даних, наведених в таблиці, видно, що відсоток жиру в молоці сірого кита і тюленя майже в тридцять разів вище, ніж у коня. Білок варіює вже значно менше. Навіть якщо узяти кролика, то відсоток білка в молоці у нього перевищує відсоток білка в молоці людини всього в 9 з невеликим раз. Найбільш стабільні компоненти — це лактоза і зольний залишок в молоці. Навіть в молоці китоподібних, яке характеризується по незрозумілих причинах виключно низьким вмістом лактози, її тільки в 4.5 разів менше, ніж у людини. Відмінності по лактозі між рештою представлених ссавцях ще менше. Поза сумнівом, що такі значні відмінності складових частин молока не випадкові, а є у окремих представників ссавців виразом приватних адаптації.

Синтез жиру в процесі еволюції ссавців виявився найбільш рухомою, здібною до найбільш широких варіацій функцією молочної залози. Цю обставину слід оцінити з біологічною, фізіологічною і, нарешті, практичної точки зору. Біологічно він з'явився найбільш відповідним матеріалом для відшкодування енергетичних витрат дитинчати. Фізіологічно секреція жиру молочною залозою має деякі особливості, які допускають найбільшу варіабільність саме цієї сторони синтетичної діяльності залози. Молоко секретується як єдина фізико-хімічна система, в якій кількісні зміни одних компонентів, як правило, вимагають зміни і інших складових частин. Головне тут те, що молоко у всіх ссавців ізосмотично крові. Це складає неодмінну умову нормального синтезу молока. Жир, як осмотично недіяльний, відрізняється від інших компонентів молока, і його специфіка і особливе виведення, має свій власний шлях. Тут необхідно підкреслити тільки, що саме ця відносна незалежності жиру зумовила фізіологічну можливість виникнення в процесі еволюції таких вражаючих контрастів, як синій кит і кінь. Оцінка варіабільності вмісту жиру у різних ссавців з еволюційних позицій дозволяє зробити і один важливий практичний висновок. Очевидно, жироутворення — це саме та сторона діяльності молочної залози, де направлені зусилля селекціонерів можуть виявитися найбільш перспективними. Лабільність цієї функції обумовлена не тільки фізіологічно, але й філогенетично — історією лактації. Далеко не випадково, що лабільність виявляється не тільки у відмінностях відсотка жиру у окремих видів ссавців, але і у порід, що належать до одного роду, і у особин, що