Проте ці труднощі повинні бути і стимулом до подальших досліджень. Осмислення матеріалу з еволюційних позицій повинне допомогти намітити найбільш правильну програму Комплексних досліджень морфологів, фізіологів і біохіміків а також практиків — зоотехніків і лікарів.

1.3 Лактація і живо народжуваність.

Лактація і живонароджуваність— це єдині компоненти репродуктивної функції ссавців. Живонароджуваність без лактації, ймовірно, втрачала б відому частину свого біологічного сенсу. Про генетичний і фізіологічний зв'язок обидві цих функцій говорять щонайтісніші взаємини, що існують між ними, а також наявність у багатьох відношеннях загальної системи нейроендокринних приладів, регулюючих і розмноження, і лактацію.

Відомо, що живонароджуваність властива не тільки ссавцям. Вона нерідко зустрічається у найрізноманітніших представників і безхребетних і хребетних тварин. Але наше завдання не входить розгляд питання про ці види живонароджуваності. Тут важливо тільки підкреслити, що все це — спеціальні випадки, що виникають в окремих спеціалізованих форм. Тільки у ссавців живонароджуваність виступає як властивість, властива майже всім представникам класу. Очевидно, тільки у ссавців, з їх різко збільшеною, точно регульованою постійністю умов внутрішнього середовища, живонароджуваність могла утвердитись як одна з основних властивостей, що визначили прогресивну еволюцію класу в цілому.

Крім того, переходу до живонароджуваності сприяли і чисто фізіологічні причини. На загальну думку, на відміну від рептилій і птахів, що екскретують продукти азотистого обміну у вигляді малорозчинної, осмотичної неактивної сечової кислоти, ссавці успадкували від своїх стародавніх предків речовинний тип обміну. При переході до наземного існування сечовина не могла, подібно до нерозчинної сечової кислоти ембріонів рептилій і птахів, накопичуватися в покритому твердою оболонкою яйці. Осмотичний тиск в його рідких середовищах підіймався б при цьому до рівня, несприятливого для ембріона, що розвивається. Тільки в умовах живонароджуваності забезпечувалася з віддача цього шлаку в кров матері, звідки він постійно видалявся нирками. Живонародження, що виникало у представників інших класів, як правило, не супроводжувалося появою процесів, аналогічних по біологічному значенню лактації. Правда, тут є виключення. Наприклад, у деяких кровоссальних мух личинки розвиваються в «матці» до перетворення на лялечку і годуються секретом спеціальних додаткових залоз, що містять білок, жир і деякі інші речовини. Іноді аналогічні процеси виникають і поза зв'язком з живонародженням. Наприклад, у голубів пташенята вигодовуються продуктами своєрідного переродження епітелію зобу, змішаними з розм'якшеним зерном. Ймовірно, це випадок приватної адаптації у такої суто зерноїдної форми, як голуб. Але ці окремі випадки є виключенням, і зазвичай у живородящих форм, не ссавців, внутріутробні зв'язки між самкою і плодом існують тільки до його народження. У одних випадках для живлення зародка служать матеріали, закладені в яйці, розвиток якого відбувається в організмі самки, виступаючому лише в ролі своєрідного інкубатора. У інших форм зародок черпає ці матеріали з крові матері. Але в постнатальному періоді дитинча переходить на самостійне живлення і втрачає безпосередню залежність від організму матері. У ссавців і після народження зв'язок матері і дитинчати зберігається через лактацію на довгий час, поки він не придбає достатньої самостійності. [2]

Чи з'явилися лактація і живонароджуваність в процесі еволюції одночасно або в різний час? Відповісти на це питання важко, в усякому разі палеонтологічний матеріал не дає можливості вирішити його. Єдина підстава, що дозволяє припускати, що лактація могла передувати живонароджуваності, полягає в тому, що найбільш примітивні з сучасних ссавців годують молоком дитинчат не народжених, а таких, що висиділи з яєць. Правда, можливо, що лактаційна функція може виражати не тільки стародавні, найбільш примітивні взаємини, але і бути результатом вторинної спеціалізації Дійсно, до оцінки значення філогенезу лактації слід підходити обережно. Було б помилкою розглядати їх беззастережно прототип якнайдавніших, найбільш примітивних ссавців, сучасні плацентарні з погляду уявлення про безповоротність еволюції таке припущення здається мало вірогідним. Але якщо лактація з'явилася раніше живонароджуваності, то чи не стало виникнення молочних залоз передумовою появі живонароджуваності як неодмінної властивості класу ссавців? По прогресивній еволюції ссавців виникнення в яйцеродних предків спеціальних залоз, що відокремлюють молоко, з’явилося стрибком значно складнішим, ніж живонародження. Останнє, як вже було сказано, не складає властивість, принципово нову, воно виникало не тільки у ссавців. Важливо і те, що для його появи у предків ссавців (могли бути використані вже наявні органи розмноження, необхідні для внутрішнього запліднення і внутрішньматкового розвитку зародків), гомологи яйцепроводів і матки, а також і зовнішніх статевих органів ссавців, представлені у сучасних рептилій цілком виразно. Немає підстав думати, що ця система органів була принципово інша