люцерни, еспарцету й буркуну — від 6,5 до 7,5. Тому кислі ґрунти, на яких будуть закладати насінники багаторічних трав, вапнують, встановлюючи норми вапна згідно з гідролітичною кислотністю ґрунту. Вапно вносять після вирівнювання площі під культивацію або дискування, що дає змогу загорнути його на глибину до 15 см. Якщо вапно поєднують з внесенням органічних добрив під попередник, норму його зменшують на 50%.
Строки, способи сівби і норми висіву
Строки і способи сівби залежать від біологічних особли-востей окремих видів трав та ґрунтово-кліматичних умов.
В Україні трави висівають навесні та влітку .
При цьому застосовують весняні підпокривні й безпо-кривні посіви та літні чисті посіви.
Оскільки в рік сівби багаторічні трави не дають урожаю насіння, підпокривні посіви вважаються економічно вигід-ними, бо господарства з даної площі одержують певну кіль-кість додаткової продукції. Крім того, покривні культури захищають сходи трав від бур'янів, які на весняних безпок-ривних посівах швидко ростуть і розвиваються. Підпокрив-ний посів проводять одночасно з покривною культурою або сіють спочатку покривну культуру, а перпендикулярно до її рядів висівають трави. Строки весняної сівби трав збігаються з періодом сівби ранніх ярих зернових культур. Одночасно слід враховувати, що покривна культура засвоює вологу й поживні речовини з ґрунту, затіняє та пригнічує молоді сходи трав і знижує
Урожайність насіння трав залежно від строків сівби, ц/га (Кияк Г.С., 1986)
Строки сівби | Тимофіївка лучна | Костриця лучна
02.05 | 7,2 | 5,3
21.05 | 5,4 | 4,2
26.06 | 3,6 | 2,6
14.08 | 7,4 | 5,7
25.09 | 3,7 | 2,1
урожайність насіння, особливо в перший рік використання. Чим густіший стеблостій покривної культури і чим довше вона залишається в полі, тим більше виявляється її негативний вплив на травостій. Тому залежно від ґрунтово-клі-матичних умов потрібно висі-вати такі покривні культури, які найменше пригнічують тра-ви і якомога швидше звільня-ють поле.
Кращими покривними куль-турами на Поліссі, в Лісостепу та в Західному регіоні України є ярий ячмінь, льон, кукурудза, райграс однорічний, вико-вівсяні, горохо-вівсяні та інші кормові сумішки однорічних культур, зібрані на зелений корм. Необхідно відмовитися від озимої пшениці як покривної культури при вирощуванні її на зерно, оскільки стеблостій, розрахований на одержання вро-жаю не менше 40 ц/га, сильно затіняє і пригнічує молоді сходи, внаслідок чого багато рослин випадає ще до збирання озимини. Після збирання покривної культури на полі вияв-ляється багато оголених місць, які заростають бур'янами. В Степу трави висівають під покрив проса, могару, ячменю. В степових районах, де гостро відчувається дефіцит вологи, виправдовують себе напівпокривні посіви люцерни з між-ряддями 70 см. У міжряддя трав одночасно з ними висівають покривні культури (три рядки з відстанню між ними 15 см). Такий спосіб сівби порівняно з безпокривними рядковими посівами підвищує урожай насіння на 30—40% (Тен А.Т., 1982). Для меншого затінення і пригнічення багаторічних трав норму висіву покривної культури необхідно зменшувати до 25—30% загальноприйнятої.
Весняні безпокривні посіви багаторічних трав розміщують на чистих від бур'янів площах або ж при їх вирощуванні застосовують гербіциди. Перевага чистих посівів полягає у тому, що вони на другому році життя забезпечують високі врожаї насіння лучних трав, а в південних районах уже на першому році можна одержати насіння люцерни, еспарцету піщаного і закавказького, конюшини лучної двохукісної. Про переваги чистих посівів насінників багаторічних трав над підпокривними свідчать дані Полтавської державної сільсько-господарської дослідної станції.
Для переважної більшості багаторічних трав найефектив-ніші літні чисті посіви. Літні безпокривні посіви багаторічних трав проводять, починаючи з червня і до кінця липня. Більш пізні посіви не встигають до осені розкущитися, сформувати добре розгалужену кореневу систему, закласти генеративні пагони, тому на другий рік життя вони можуть не дати повноцінного врожаю насіння.
Урожайність насіння трав залежно від способів сівби, ц/га
Спосіб сівби | Райграс пасовищний | Пирій безкореневищний | Тимофіївка лучна | Житняк
Безпокривний | 7,3 | 6,1 | 3,1 | 6,0
Підпокривний (під покрив ячменю) | 2,3 | 4,0 | 1,5 | 5,3
За даними Сарненської дослідної станції, злакові трави на насіння доцільно висівати в літні строки — у першій і другій декадах серпня. На літніх посівах менше бур'янів. На чистих від бур'янів торфових ґрунтах весняна сівба також може дати добрі результати.
У лісостепових і степових районах України злакові трави краще висівати в серпні, а у більш посушливих (сухий степ) — під час сівби озимих зернових культур.
Переваги літніх посівів трав полягають у тому, що для закладання насінників можна використовувати після соняч-но-повітряного обігрівання свіжозібране насіння еспарцету, лисохвосту лучного, грястиці збірної, костриці лучної тощо, а в Південному Степу, особливо на зрошуваних землях, — і насіння люцерни, що на цілий рік прискорює одержання сортового насіння.
При закладанні насінників застосовують звичайний рядко-вий або широкорядний спосіб сівби. Нещільнокущові злаки можуть давати добрі урожаї як при звичайних рядкових, так і при широкорядних способах сівби. Бага-торічні кореневищні злаки — очеретянка звичайна, стоколос безостий, тонконіг лучний, костриця червона, мітлиця веле-тенська — найвищі урожаї забезпечують при безпокривних широкорядних посівах, але при систематичному розпушу-ванні міжрядь. Широкорядні способи сівби оптимальні також для буркуну, люцерни. Підвищення насіннєвої продуктив-ності люцерни в широкорядних розріджених посівах пояс-нюється тим, що рослини за рахунок більшої площі живлен-ня, кращого освітлення утворюють велику кількість плідних гілок на стеблах, які рівномірно розміщуються по всій їх довжині. Такий спосіб сівби дає можливість механізовано проводити міжрядний обробіток ґрунту, створити сприятливі умови для комах-запилювачів, збільшити можливість запи-лення від саморозкривання квіток.
Кореневищні злаки при широкорядних