способах сівби висівають з міжряддями 60—70 см, а нещільнокущові — 45—60 см.
Широкорядні способи сівби застосовують також для при-скореного розмноження дефіцитного насіння рекомендова-них і перспективних селекційних та кращих місцевих сортів усіх видів трав.
Науково-дослідними установами Литви та інших країн рекомендуються черезрядні посіви трав на насінних ділянках з шириною міжрядь 25—30 см.
Для економії посівних площ у Лісостепу і на Поліссі рекомендується одержувати насіння із спеціальних, найчас-тіше парних травосумішок, що складаються з одного злакового й одного бобового компонентів. Такі сумішки на першому році життя використовують на сіно, на другий рік збирають насіння бобового, а в наступні 2—4 роки — на-сіння злакового компонента. За такого способу одержання насіння необхідно підбирати види, які пристосовані до однакових ґрунтово-кліматичних умов і не пригнічують один одного.
Найпоширенішими є сумішки конюшини лучної з тимо-фіївкою, райграсом високим і багатоукісним, кострицею луч-ною, грястицею збірною. Насіння конюшини легко відокрем-люється від насіння злакових культур. Часто перший укіс скошують у фазі бутонізації і використовують на сіно та сінаж, з другого укосу одержують насіння конюшини, а в наступні роки використання збирають насіння злакових.
Необхідно уникати виділення насінників трав з фураж-них посівів. Лише при гострій потребі на добрих незріджених травостоях можна зібрати насіння тимофіївки лучної, костриці лучної, конюшини лучної, люцерни, еспарцету тощо.
Якщо насіння, вирощене в травосумішках, важко роз-ділити за окремими видами, його використовують для залу-ження.
Закладання насінників багаторічних трав потребує рівно-мірного висіву насіння. При сівбі насіння під покрив і без покриву звичайним рядковим способом застосовують зерно-трав'яні сівалки СЗТ-3,6, СЗТ-47, а також льонову СЛ-44, "Саксонія" тощо. Ними можна висівати насіння і широко-рядним способом, перекривши частину висівних апаратів. Проте краще використовувати овочеві сівалки СОН-2,8А, СКОН-4,2 та СКОСШ-2,8, СО-4,2, які обладнані спеціальни-ми пристроями для нагнітання малосипкого насіння до ви-сівних апаратів, ребордами на дискових сошниках для регу-лювання глибини загортання насіння та коточками для одночасного ущільнення ґрунту в рядку. За браком цих сівалок можна використовувати бурякові ССГ-12А, ССТ-12Б.
Для рівномірного висіву перед сівбою насіння найкраще змішувати з гранульованим суперфосфатом (50 кг/га), а під час сівби необхідно весь час його перемішувати.
Оскільки багаторічні трави перехреснозапильні, при закла-данні насінників треба дотримуватися просторової ізоляції. Відстань між насінниками окремих видів трав повинна стано-вити не менше 5 м, а між ділянками різних сортів одного виду бобових трав — 200 м, між сортами злакових, а також між кострицею і райграсом — 400 м.
При вирощуванні багаторічних трав на насіння застосовують менші норми висіву , ніж при залуженні.
Норми висіву багаторічних трав при вирощуванні на насіння (при 100% й посівній придатності та сівбі у чистому вигляді), кг/га
Трави | Спосіб сівби
звичайний рядковий | широкорядковий
Злакові
Тимофіївка лучна | 9-12 | 5-6
Костриця лучна | 15-16 | 10-12
Костриця червона | - | 7-8
Грястиця збірна | 14-15 | 9-10
Райграс високий | 15-16 | 8-10
Райграс багатоукісний і пасовищний | 14-16 | 8-10
Лисохвіст лучний і здутий | 15-16 | 6-8
Тонконіг лучний | 8-10 | 6-7
Стоколос безостий | - | 10-12
Мітлиця велетенська | 8-10 | 5-6
Очеретянка звичайна | - | 5-7
Бекманія звичайна | 10-12 | 6-8
Житняк гребінчастий | 10-13 | 6-8
Пирій безкореневищний | 16-18 | 8-10
Дрібне насіння на більш важких за гранулометричним складом ґрунтах висівають на глибину 0,5—1, а на легких — 1—2 см; велике (стоколосу, костриці, грястиці та райграсів) на важких ґрунтах — на глибину 1—1,5, а на легких — 2—3 см. На сухих ґрунтах і в суху погоду насіння трав загортають у ґрунт глибше, ніж у вологу погоду, а на низинному осушено-му торфовищі — мілко (1—1,5 см).
Догляд за насінниками трав
За насінними ділянками багаторічних трав проводять сис-тематичний догляд.
Обов'язковою вимогою є інвентаризація насінних ділянок, яка оформляється відповідним актом. У ньому зазначають номер поля і сівозміни, площу, рік, культуру, сорт, репро-дукцію, строки та способи сівби, стан посівів.
Догляд за насінниками розпочинають відразу після зби-рання покривної культури, а на безпокривних посівах — після появи сходів трав.
Покривну культуру збирають якомога раніше (на зелений корм, силос, сіно). Якщо її збирають на зерно, негайно після жнив вивозять з поля солому.
Восени за 30—40 днів до закінчення вегетації ретельно оглядають посіви для визначення заходів догляду за насін-никами восени. При сильному розвитку травостою у рік сівби за три-чотири тижні до настання заморозків трави підко-шують на висоті 10—12 см, щоб запобігти випріванню рослин взимку під сніговим покривом. Якщо на насінній ділянці сходи трав місцями зріджені, в літньо-осінній період під-сівають насіння того самого виду і сорту.
На широкорядних посівах після з'явлення сходів трав розпушують ґрунт у міжряддях тракторними культиваторами. Робочі органи їх встановлюють на відстані 5—6 см від рядків. Протягом літа проводять 2—3 розпушування міжрядь у міру появи бур'янів.
Важливим заходом боротьби з бур'янами на безпокривних посівах у рік сівби є обов'язкове підкошування бур'янів на висоті 6—7 см. Скошену траву негайно згрібають і вивозять з поля, щоб посіви трав не випрівали. Ефективним є поєднане застосування агротехнічних та хімічних заходів. На посівах бобових можна застосовувати такі препарати: на безпокрив-них посівах — ептам 6Е (3—6 л/га) або трефлан (3—6 л/га) під передпосівну культивацію з боронуванням з негайним загор-танням у ґрунт. Під час вегетації рослин (висота 10—15 см), після розвитку першого—третього справжніх листків, засто-совують 2М-4Х (2,5—3,8 кг/га); на підпокривних посівах норму гербіциду зменшують до 0,9— 1,3 л/га. Якщо у травостої серед бур'янів переважають лобода біла, грицики, жабрій, жовтець, кропива, гірчиця польова,