Для обмолочування використовують зернові комбайни з полотняно-планчастими підбирачами ППТ-3 або ППТ-2,4Б і пристроєм типу ПСТ54-108А. Для зменшення втрат необ-хідно відрегулювати повітряний потік, а також повністю за-крити заслінки вентилятора та всі щілини.

Про переваги двофазного збирання насіння злакових трав, схильних до обсипання, перед іншими способами свідчать дані Сарненської дослідної станції (Сушицький Л.В.). Най-вищу урожайність костриці лучної (3,9 ц/га) одержано при двофазному збиранні, низьку (3,5 ц/га) — при роздільному й найнижчу (3,2 ц/га) — при однофазному збиранні.

У насінницькому господарстві Обермюцків (Німеччина) при однофазному збиранні урожайність насіння грястиці збірної була на 45—67% меншою, ніж при двофазному.

Насінники злакових трав, які мало обсипаються (стоколос безостий, тимофіївка лучна), можна збирати прямим комбай-нуванням на початку повної стиглості насіння.

Прямим комбайнуванням збирають також насінники бобо-вих трав з невисоким і неполеглим травостоєм, коли побуріє 90—95% головок у конюшини лучної, 70—80% у конюшини гібридної, 60—70% — у конюшини повзучої і лядвенцю рогато-го. Скошування проводять якомога вище, щоб у бункер надхо-дило менше зеленої маси і щоб легше було висушувати насіння.

Двофазне комбайнування застосовують при нерівномір-ному достиганні насінників (побуріло 60—70% бобів). При першому проході комбайна збирають ворох з достиглими бобами, який очищають на стаціонарі, а всю масу при знято-му днищі копнувача вкладають у валок, який після висихання і достигання бобів та насіння повторно обмолочують комбай-нами, обладнаними пристроями ПСТ-54-108А і полотняно-планчастими підбирачами ППТ-ЗА або ППТ-2,4Б.

Роздільне збирання доцільно застосовувати на насінниках люцерни, лядвенцю рогатого та інших бобових із сильно розвинутою вегетативною масою, а також на полеглих та забур'янених травостоях. Збирати починають, коли побуріє половина бобів люцерни і лядвенцю та головок конюшини. Через 3—4 дні валки обмолочують комбайнами.

Останнім часом застосовують стаціонарні технологічні об-молочування насіння багаторічних трав, які обмежують вплив погодних умов на втрати урожаю, особливо бобових культур — люцерни, конюшини тощо.

Така технологія Інституту кормів УААН (Спірін А.В., 1994), поділена на кілька операцій. Перша полягає у скошуванні маси косарками-плющилками Е-301, КПС-5Г без плющиль-них вальців. Після підсихання у валках до вологості 20—25% масу підбирають кормозбиральними комбайнами Е-280, КСК-100 і подрібнюють на 10—15 см, завантажують у причепи чи інші транспортні засоби й перевозять на стаціонар для обмолочування.

Для підвищення продуктивності й зменшення втрат насін-ня застосовують два послідовно працюючих комбайни СК-5А з пристроями 54-108А, а на другому комбайні — ПУН-5А всі можливі місця втрат насіння герметизують.

Замість комбайнів для обмолочування маси на стаціонарі можна застосовувати молотарку-віялку МВ-2,5, пристосував-ши її для обмолочування конюшини.

Якщо ж під час збирання насінників випадають тривалі дощі, всю біологічну масу, скошену комбайнами, підсушують на стаціонарі до вологості 20—25%, а потім обмолочують. Підсушений ворох подається на обмолочування в комбайн СК-5А, а після комбайна проводять попереднє очищення на-сіння на машині ОВС-25 і остаточне — на насінноочисній лінії.

Застосування стаціонарних технологій обмолочування на-сіння люцерни та конюшини дає можливість одержати на 40—50 кг/га більше насіння, ніж при застосуванні комбайно-вих технологій збирання в польових умовах.

Сушіння, очищення та зберігання насіння

Після збирання комбайнами насіння багаторічних трав має підвищену вологість. Оскільки воно може швидко зі-грітися і втратити посівні якості, його потрібно негайно просушити. Надійним способом є сушіння за допомогою активного вентилювання непідігрітим повітрям або з незнач-ним підігріванням його. При підвищеній вологості повітря насіння сушать, як правило, підігрітим повітрям. Температура теплоносія, за даними досліджень, проведених у Німеччині, залежить від вологості насіння (табл. 33). Чим воно вологіше, тим нижчою повинна бути температура повітря.

Для сушіння насіння трав можна застосовувати шахтні сушарки, де воно попередньо очищається від великих домішок на віялках-сортувалках, змішується із сухим фуражним зерном вівса або ячменю. При цьому поліпшується сипкість насіння, збільшується об'єм повітря в ньому, зменшується опір шару зерна

Вплив температури сушіння на схожість насіння тимофіївки лучної залежно від початкової вологості

Вологість насіння під час обмолочування, % | Схожість насіння, %, після сушіння при температурі

50 о С | 40 о С | 35 о С | 25 о С

45,3 | 51,5 | 62,5 | 72,0 | 82,0

41,3 | 72,0 | 82,0 | 85,0 | 90,5

30,0 | 85,0 | 91,0 | 90,0 | 93,5

потоку повітря. На одну масову частину насіння трав беруть одну-дві масові частини зерна. Для запобігання виносу на-сіння трав з вікон шахти швидкість руху теплоносія змен-шують. Для сушіння насіння злакових трав використовують також лоткові сушарки 2ЛСТ-400. Переваги їх над шахтними полягають у тому, що для сушіння насіння трав його не потріб-но змішувати з насінням зернових культур, а потім відділяти. Можна використовувати також сушарки УСС-1 або СЗПБ-2.

Насіння очищають і сортують у два етапи. Попереднє очищення проводять на таких машинах: "Петкус-Вібрант", К-521/1, "Петкус" К-523, ОС-4,5А, а також на простих зерно-очисних машинах типу ОВС-10, ОВ-10, ОВП-20А, ВС-2 та ін.

Після попереднього очищення і сушіння насіння очи-щають на складних повітряно-решітних та трієрних машинах (СУ-0,1 і ОС-1,0, трієр ТУ-400) і льоноочисних (ЛОС-0,8) та ін. Довести насіння до високих посівних кондицій можна на таких машинах, як "Петкус-Гігант", "Петкус-Супер", "Петкус-Селектра", обладнаних необхідними для очищення решетами, а також змінними трієрними циліндрами. Основне очищення насіння з доведенням до посівних