ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Структурно-функціональні особливості легень у ссавців на етапах онтогенезу
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ………………………………………...
Анатомічна будова легень людини………………………...
Філогенез органів дихання хребетних тварин…………….
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ І МАТЕРІАЛИ……………………………………
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ОБГОВОРЕННЯ……….
3.1. Ембріогенез легень……………………………………………
3.2. Вікові особливості легень у дітей і підлітків……………..
3.3. Характеристика легень на пізніх етапах онтогенезу.………
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………...
ДОДАТКИ………………………………………………………………….. | 3
6
6
9
13
15
15
22
32
38
40
42
ВСТУП
Органи дихання виконують функцію обміну газами між кров'ю і середовищем, що оточує організм. Цей обмін відбувається в легеневих альвеолах — тонкостінних бульбашках, що є сліпими закінченнями найдрібніших дихальних шляхів і обплутаних мережею кровоносних капіляром. Всередині альвеол кисень повітря осмотичним шляхом проникає всередину кровоносного русла, а з крові в порожнині дихальних шляхів виділяються продукти обміну речовин — вуглекислота і вода.
Перш ніж потрапити в альвеоли, повітря проходить через носову порожнину, глотку, гортань, трахею і бронхи, де нагрівається і очищується. Цю функцію виконує слизова оболонка дихальних шляхів. Вона покрита миготливим епітелієм, містить слизові залози, в деяких місцях в ній закладені тонкостінні венозні сплетення. Миготливі вії здатні пересувати осілі на слизовій тверді частинки в сторону носової порожнини. Із такими чужорідними тілами змішується слиз і під час кашлю також захоплює їх назовні. Венозні сплетіння, наповнені кров’ю, нагрівають повітря,яке вдихається. Крім того, в близькому зв’язку з органами дихання знаходиться органи нюху, розташовані в носовій порожнині, і орган голосу — в гортані.
Органи дихання розвиваються в тісному комплексі з органами травлення. Носова порожнина утворюється шляхом розділення первинної ротової порожнини на ротову і носову. Ектодерма, що покриває первинні ніздрі, через безліч топких нюхових нервів вступає із зв'язок з випинами півкуль кінцевого мозку — нюховими цибулинами і перетворюється на слизову оболонку нюхової області носової порожнини.
Гортань, трахея і легені формуються шляхом відщеплювання від вентральної стінки стравоходу у вигляді сліпого відростку. В результаті в області шиї та грудей з'являються дві трубки, дорсальна — стравохід і вентральна — трахея, з передньої ділянки якої бере початок гортань.
Розвиток легенів в онтогенезі у всіх ссавців протікає аналогічно, відрізняючись тільки термінами прояву і тривалістю тих або інших процесів. Ці процеси доцільно в першу чергу розглянути у людини, оскільки у неї ембріональний період тривалий, що дозволило вивчити їх досить детально. Крім того, у зв'язку з потребами медицини, ембріогенез у людини досліджений набагато краще, ніж у тварин.
Легені розвиваються з похідних двох зародкових листків: ектодерми і мезодерми. Непарний ентодермальний зачаток епітеліального характеру виникає в області передньої кишки. Він виявляється вже у ембріона завдовжки 3 мм. У 4-міліметрового зародка (біля 3 тижнів) від каудального кінця зачатка відходять дві нирки, що формують в подальшому два головні бронхи. Потім, деревовидно розгалужуючись, зачаток проникає в целомічну частину тіла. Тут він “одягається” по периферії сомато-плевральною мезенхімою. До кінця першого місяця зачаток легені представлений рихлим мезенхімним синцитієм, усередині якого знаходяться епітеліальні тяжі, що галузяться, і трубки. Через 5 тижнів починається поділ органу на долі.
У розвитку легені в даний час виділяють три основні періоди, або стадії: 1) залозисту, протягом якої розвиваються повітряносні шляхи; 2) каналікулярну, коли формуються респіраторні бронхіоли; 3) альвеолярну, коли утворюються альвеолярні ходи і альвеоли.
На 6—7-му тижні внутріутробного розвитку в легені, що формується, присутні головні бронхи, що мають вид трубок, що занурених в мезенхіму і вистлані циліндричним багаторядним епітелієм. Від них відгалужуються інші трубки, кількість яких відповідає кількості майбутніх легеневих сегментів. Таким чином, вони є зачатками сегментарних бронхів. До кінця другого місяця (8 тижнів) бронхіальне дерево розгалужене до рівня субсегментарних бронхів.
Одночасно з формуванням перших бронхів для кожної легені диференціюється легенева артерія. Вони беруть початок від шостих артеріальних дуг. На 6—7-му тижні ембріонального періоду від задньої частини загального артеріального стовбура (truncus arteriosis) відділяється загальний легеневий стовбур, внаслідок чого виникає окрема артеріальна система малого круга кровообігу. У 7 тижнів діаметр легеневого стовбура досягає 400 мкм.
Актуальність роботи полягає в тому, що ми, спираючись на порівняльний та еволюційний підхід до питання будови та функції органів дихальної системи (і особливо легень), прагнули дати максимально чіткі вікові характеристики будови і функції дихальної системи. Людина досягла найвищого ступеня складності у будові дихальної системи. Тому важливим є детально висвітлити особливості будови легень людини, розглянути їх онтогенез.
Метою дослідження було встановлення шляхів онтогенгетичного розвитку легень у ссавців, детальне вивчення морфологічної та цитологічної будови органів дихальної системи у ссавців, дослідження її функціонування.
Для виконання дослідження було поставлено такі завдання:
охарактеризувати розвиток та поступове ускладнення дихальної системи у процесі еволюції ссавців;
розглянути питання ембріогенезу легень, етапи їх формування;
визначити основні етапи розвитку легень у людини в постнатальному періоді;
дати характеристику стану легень на пізніх етапах онтогенезу.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що було взаємозв’язано проведено аналіз ембріогенезу та еволюції дихальної системи. В такому ж аспекті розглянуто розвиток будови і функцій легень у людини на всіх етапах онтогенезу.
Практичне значення роботи полягає в тому, що проведене дослідження може бути використане у роботі вчителів, при викладанні у школі тем «Дихальна система людини».
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Анатомічна будова легень людини
Дихання — необхідний для життя процес постійного обміну газами між організмом і навколишнім середовищем. Дихання забезпечує постійне надходження|вступ| в організм кисню, необхідного для здійснення окислювальних процесів, що є|з'являються,являються| основним джерелом енергії. Без доступу кисню життя може продовжуватися|тривати| лише декілька хвилин. При окислювальних процесах утворюється вуглекислий газ, який повинен бути видалений|віддалений|
