Білоцвіт весняний

Leucojum vernum

Багаторічна трав’яниста рослина 15-25 см заввишки. Цибулина майже куляста, понад 2 см завширшки. Квітконос двогранний, у нижній частині з листками охоплений 2-3 перитинчастими піхвами. Листків 4-5, зелених широко лінійних 10-15мм завширшки, близько 25см завдовжки довших або коротших за квітконос. Квітки поодинокі, рідше їх дві. Листочки оцвітини еліптично-яйцеподібні, тупозагострені, білі, на верхівці з зеленою плямою. Коробочка яйцеподібна. Насіння кулясте, чорне. Цвіте у березні-квітні.

Жити, не впливаючи на природу, не пристосовуючи її до своїх потреб суспільство не може. Але кожен повинен пам’ятати слова римського мислителя Сенеки, сказані ще у І сторіччі нашої ери: "Жити щасливо і жити у злагоді з Природою Ї одне й те саме". Тож живімо у царстві природи господарями і , користуючись її дарами, оберігаймо те, що створила вона.

ВИСНОВКИ

1. На території Клубовецького лісового масиву зростає 106 видів рослин, що належать до 95 родів, 46 родин і 3 відділів.

2. Переважаючим є відділ Magnoliophyta, який об’єднує 102 види з 44 родин. Відділи Polypodiophyta і Pinophyta налічують по 2 види.

Серед родин переважаючими є: Rosaceae, яка нараховує 13 представників; Lamiaceae, яка включає 8 видів; Liliaceae, яка об’єднує 7 представників; Asteraceae і Fabaceae нараховують по 5 видів.

Найменш чисельними є 23 родини: Aspidiaceae, Aristolochiaceae, Papaveraceae, Fagaceae, Hypericaceae, Poligonaceae та інші, які мають по одному представнику.

3. За біоморфами рослини розподілились наступним чином: полікарпики — 68 видів; деревні рослини — 14 видів; чагарникові рослини — 11 видів; монокарпики: дворічні рослини — 6 видів; однорічні рослини — 6 видів; напівчагарники — 1 вид.

4. Найбільша кількість видів — 46 зустрічаються досить рясно; 29 видів рослин — рясно; 20 видів Ї рідко; 7 видів Ї дуже рясно; 4 види зустрічаються поодиноко.

5. Переважаючим флороценотипом є неморальний, який нараховує 48 видів; бореальний — 14 видів; сегетальний — 13 видів; лучний — 10 видів; рудеральний об’єднує 11 видів; гігрофільний — 6 видів; лучно-степовий — 4 види.

6. Серед досліджених видів зустрічається: евтрофів — 55; мезотрофів — 45; оліготрофів — 6.

7. За вимогами до вологості спостерігаємо такий розподіл рослин: гігрофіти — 17 видів; мезофіти — 83 види; ксерофіти — 6 видів.

8.За висотою дерева відносяться до трьох класів: дерева 1-ої величини Ї 7 видів; дерева 2-ої величини Ї 4 види; дерева 3-ої величини Ї 3 види;

Чагарники за висотою розподілились на:*

високі Ї 7 видів;*

середні Ї 3 види;*

низькі Ї 1 вид.

9. Серед досліджуваних видів Ї 23 мають лікувальні властивості.. Медоносів виявлено 17 видів. Рослини, які мають дубильні речовини представлені 16 видами. Харчовими властивостями наділені 14 видів рослин. Вітаміноносних рослин є 12 видів. Ефіроолійних рослин нараховується також 12 видів. Декоративні рослини представлені 8 видами.

10. До Червоної книги України занесено чотири види рослин: Platanthera bifolia, Allium ursinum, Galanthus nivalis, Leucojum vernum.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азбука природы (Лекарственные растения). — М.: Знания, 1983. — 143с.

2. Бензель А.В., Грицик А.Р., Олійник Т.А. Лікарські рослини у повсякденному харчуванні: Пряно-ароматичні рослини. — Львів: Піраміда, 2004. — 84с.

3. Бензель А.В., Олійник П.В., Грицик А.Р., Долинська О.Н. Лікування соками рослин. — Івано-Франківськ: В-во ІФДНА, 2003. — 180с.

4. Боднарчук Л.І., Соломаха Т.Д., Ілляш А.М., Соломаха В.А., Горовий В.Г. Атлас медоносних рослин України. Ї Київ: Урожай, 1993. Ї 272с.

5. Гаммерман А.Ф. и др. Растения-целители. — М.: Медицина, 1973. — 330с.

6. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. — Київ: Фітосоціоцентр, 2000. — 240с.

7. Грунти Івано-Франківської області. — Ужгород: Карпати, 1969. — 77с.

8. Дендрофлора України. Дикорослі культивовані дерева й кущі. Голонасінні: Довідник ? М.А. Кохно, В.І. Гордієнко, Г.С. Захаренко та ін.; За ред. М.А. Кохна, С.І. Кузнецова і НАН України, Нац. бот. сад ім. М.М. Гришка. — К.: Вища шк., 2001. — 207с.

9. Елин Е.Я. Растения наших лесов. — 2-е узд.— К.: Рад. школа, 1983. — 239с.

10. Заверуха Б.В. Квіти дванадцяти місяців. — Київ: Урожай, 1974. — 144с.

11. Заячук В.Я. Дендрологія. Покритонасінні: Навчальний посібник. — Львів: ТзОВ "Фірма Камула", 2004. — 408с.

12. Зубницька М.П. Усе знадобиться, що в землі коріниться. Секрети зеленої планети. — Тернопіль: Навчальна книга–Богдан, 2006. — 176с.

13. Ивашин Д.С., Катина З.Ф., Рыбачук И.З. и др. Лекарственные растения Украины. — Киев: Урожай, 1971. — 352с.

14. Картух В.В. Жива аптека. — Київ: Здоров’я, 1992. — 250с.

15. Картух В.В. Ліки навколо нас. Ї Київ: Здоров’я, 1973. — 446с.

16. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971 .— 350с.

17. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник ? , Відпов. Ред. А.М. Гродзінський. — К.: УРЕ, 1990. — 544с.

18. Лікарські рослини ? За ред-ю М.М. Приходька. — Івано-Франківськ, 2002.— 450с.

19. Лікарські рослини і їх застосування. — К.: Здоров’я, 1981. — 236с.

20. Мацку Я., Критча И. Атлас лекарственных растений. — Братислава: Изд-во Словацкой АН, 1972. — 464с.

21. Минеджян Г.З. Сборник по народной медицине и нетрадиционным способам лечения. Ї Москва: Самоцвет, 1997. Ї 508с.

22. Мінарченко В.М., Тимченко І.А. Атлас лікарських рослин України. — К.: Фітосоціоцентр, 2002 .— 172с.

23. Мольченко Л.Л., Постоловський Д.О. Лісодекоративний селекційний розсадник "Клубівці". Івано-Франківськ, 1992. — 38с.

24. Морозюк С.С., Протопова В.В. Трав’янисті рослини