Отже, на даній території клімат помірно-континентальний і дуже різноманітний. Це пояснюється не лише складністю рельєфу території, але й наявністю великих лісових масивів. В цілому ж кліматичні умови сприятливі для зростання як і деревних, так і трав’янистих рослин.

2.7. Рослинний покрив

Ландшафтні, грунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші природні фактори зумовили різноманітність та багатство рослинного світу.

В історичні часи пануючим типом рослинності на території Івано-Франківської області були ліси. Зараз вони займають 43,8% території і зосереджені переважно у гірській частині.

В межах області нараховують близько 1500 видів насінних і вищих спорових рослин, що належать до 500 родів, і майже 100 родин.

При дослідженні флори лікарських рослин на території Клубовецького лісового масиву було виявлено 106 видів лікарських рослин, що відносяться до 95 родів, 46 родин і 3 відділів.

На рівнинній частині області і в понижених передгір’ях панують такі лісові формації: грабово-дубові ліси; дубові ліси; букові ліси; заплавні, або долинні ліси та інші.

Грабово-дубові ліси представлені дубом та грабом, серед них поширені також липа, береза, черемха, осика, горобина. У підліску можна побачити ліщину, калину, глід, терен, шипшину. Трав’яний покрив формують маренка запашна, анемона дібровна, медунка лікарська та інші.

Дубові ліси представлені дубом звичайним та дубом скельним. У добре розвиненому підліску багато глоду, терену, ліщини. У трав’яному покриві домінують розхідник звичайний, підлісник європейський, фіалка лісова та інші.

Букові ліси Опілля мають дещо бідніший трав’яний покрив. Тут росте квасениця, білоцвіт весняний, підсніжник звичайний. У випадках, коли до бука домішується смерека, підлісок майже відсутній, а трав’яний покрив ще рідший. Він представлений в основному квасеницею і буковою папороттю.

На заболочених заплавах поширені вільхові ліси з переважанням чорної вільхи, а подекуди Ї вільхи сірої. Поряд з ними росте чорна бузина, верба, крушина, паслін.

Соснові ліси у межах Івано-Франківщини збереглися на незначних площах. Основу деревного ярусу становить сосна звичайна. До неї у невеликій кількості місцями домішані береза бородавчаста, кедрова сосна. Підлісок складається з поодиноких кущів горобини, крушини ламкої. Добре розвинений трав’яно-чагарниковий ярус з домішуванням брусниці, пухівок тощо.

Ялинові ліси представлені ялиною. У підліску переважають жимолость чорна, бузина чорна, горобина. Характерні види трав’яно-чагарникового покривуЇ ожина лісова, квасениця, звіробій чотиригранний.

Степова рослинність на теренах Івано-Франківщини характеризується такими видами як: ковила волосиста, осока низька, горицвіт, шавлія поникла.

Лучна рослинність представлена кострицею лучною, конюшиною лучною і повзучою, валеріаною лікарською, чиною лучною та іншими рослинами.

Найменше в області болотної рослинності. На рівнині, болота зосереджені по заплавах великих річок Ї Дністра, Пруту, Бистриці, Лімниці. Особливо поширені низинні болота, переважно осокові, осоково-гіпнові, злаково-осоково-гіпнові.

Отже, рослинний покрив на території Івано-Франківської області характеризується багатством і строкатістю флористичних угруповань. Це пов’язано з географічним положенням даної території та різноманітністю рельєфу.

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ТА ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження флори рослин проводилося нами в Клубовецькому лісництві (Придністровське Поділля) протягом вегетаційних періодів 2005-2009 років. Обстеженнями було охоплено природні ділянки лісових насаджень, вирубок, прогалин так лук з участю лікарських рослин.

Об’єктом досліджень у даній роботі є ділянки Клубовецького лісового масиву.

При вивчені флори рослин на даній території ми використовували маршрутний метод паралельними рядами. Цей метод полягає в тому, що через досліджувану територію прокладалися маршрути паралельно на відстані 100 метрів один від одного .

Під час проходження даними маршрутами проводився видовий опис, визначення родин, родів і видів рослин, відмічалося місце знаходження даного виду, визначалася життєва форма тої чи іншої рослини, вивчались умови їх зростання. Окрім того, було проведено аналіз дендрофлори за класами висоти [48, ст. 6].

На окремих ділянках під час спеціального вивчення деяких видів лікарських рослин використовувався метод тимчасових пробних ділянок, розмір яких складав 1х1. З метою отримання достовірних даних, таких площадок закладалося 5, в різних місцях. На цих пробних ділянках детально вивчались рослини Ї їх морфологічні ознаки, екологічні умови зростання.

В процесі дослідження визначалась також і рясність лікарських рослин. Щоб її визначити ми використовували шестибальну шкалу рясності шведського геоботаніка О. Друде. Ступені рясноті записувались таким чином:

Soc (socialis) Ї рослини замикаються надземними частинами утворюючи фон;

Copі (copiosae) Ї рослини дуже рясні;

CopІ Ї рослини рясні;

Cop№ Ї рослини досить рясні;

Sp (sparsae) Ї рослини рідкі;

Sol (solitaries) Ї рослини поодинокі;

Un (unicum) Ї одна рослина на площі виявлення.

На даній території збирався гербарій рослин і тих видову назву яких важко визначити на місцевості в лісових умовах. Зібравши достатню кількість гербарного матеріалу і зробивши опис видового складу нашої місцевості ми аналізували дані.

При визначенні видів ми використовували "Определитель высших растений Украины" [27], "Атлас лікарських рослин України" [22], "Дендрологію Покритонасінних" [11], "Дендрофлору України" [8]. Життєві форми визначались за І. Г. Серебряковим. Збір гербарного матеріалу та сушка проводилась за загальноприйнятими методами.

РОЗДІЛ 4. РОСЛИНИ КЛУБОВЕЦЬКОГО ЛІСОВОГО МАСИВУ

4.1. Конспект флори

Таблиця 1.

Конспект флори Клубовецького лісництва

№

п/п |

Родина |

Види | Місце знаход-ження виду | Ряс-ність виду | Життєва форма

Відділ Polypodiophyta

1 | Щитникові Aspidiaceae | Дріоптерес чоловічий Dryopteris filix-mas | ліс | Cop№ | багато-річник

Орляк звичайний

Pteridium aquilinum | ліс | Cop№ | багато-річник

Відділ Pinophyta

2 | Соснові

Pinaceae |

Сосна звичайна

Pinus sylvestris | ліс | Cop№ | дерево

Ялина європейська

Picea abies |