46 | Осокові

Cyperaceae | 1 | 1.1 | 1 | 0.9

Всього : 46 95 100% 106 100%

Отже, на території Клубовецького лісового масиву поширені 3 відділи рослин: Polypodiophyta, Pinophyta, Magnoliophyta. Переважаючим є відділ Magnoliophyta, який об’єднує 44 родини: Rosaceae, Lamiaceae, Fabaceae, Papaveraceae та ін., що складає 95.6% від загальної кількості родин. Відділ Polypodiophyta включає 1 родину Aspidiaceae, що становить 2.2% від заг. к-ті родин. Наступний відділ Pinophyta також має 1 родину Pinaceae — 2.2% від заг. к-ті.

Серед родин переважаючими є : родина Rosaceae, яка нараховує тринадцять представників (Rubus idaeus, Rubus caesius, Fragaria vesca, Sorbus aucuparia та інші), що становить 12.3% від загальної кількості всіх видів; родина Lamiaceae, яка включає вісім видів рослин, що складає 7.5% від загальної кількості (Ajuga reptans, Galeobdolon luteum, Origanum vulgare та ін); родина Liliaceae, яка об’єднує сім представників (Scilla bifolia, Convallaria majalis, Polygonatum multiflorum та інші), що становить 6.6 % від загальної кількості; родини Asteraceae і Fabaceae нараховують по п’ять видів, що складає 4.7 % від загальної кількості.

Найменш чисельними є 23 родини: Aspidiaceae, Aristolochiaceae, Papaveraceae, Fagaceae, Hypericaceae, Polygonaceae та інші, які мають по одному представнику, що становить від загальної кількості видів 0.9 % .

Таблиця 3.

Аналіз флори за біоморфами

№п/п | Біоморфи |

Кількісь видів | % від заг. к-ті

1 | Дерева |

14 | 13.2

2 | Чагарники |

11 | 10.4

3 | Напівчагарники |

1 | 0.9

4 | Полікарпики |

68 | 64.2

5 | Монокарпики

Дворічники |

6 | 5.7

Однорічники |

6 | 5.7

Рис.1. Аналіз флори за біоморфами

Таким чином, зробивши аналіз флори за біоморфами, можна побачити, що рослини розподілились наступним чином: найчисельнішими є полікарпики — 68 видів (Dryopteris filix-mas, Ledum palustre, Fragaria vesca та ін.), що становить 64.2% флоронаселення території Клубовецького лісового масиву; друге місце за чисельністю займають деревні рослини — 14 видів (Picea abies, Quercus robur , Pinus sylvestris та ін.), що складає 13.2% від усього рослинного покриву; третє місце у спектрі біоморфів посідають чагарникові рослини — 11 видів (Rosa canina, Prunus spinosa, Crataegus monogina та ін.), що становить 10.4% від загальної кількості; наступне місце займають монокарпики: дворічні рослини — 6 видів (Carum carvi, Alliaria petiolata, Melilotus albus та ін.), що складає 5.7% від загальної кількості всіх видів; однорічні рослини — 6 видів (Daucus carota, Viola tricolor, Lavatera thyringiaca та ін.), що становить також 5.7% від загальної кількості; останнє місце з поміж біоморфів обіймають напівчагарники — 1 вид (Thymus serpullum), що складає від загальної кількості видів 0.9%.

Таблиця 4.

Аналіз дендрофлори за класами висоти

Дерева |

К-ть видів | % від заг. к-ті

1-ї величини | 7 | 50

2-ї величини | 4 | 28.6

3-ї величини | 3 | 21.4

Чагарники | Високі | 7 | 63.6

Середні | 3 | 27.3

Низькі | 1 | 9.1

Отже, зробивши аналіз дендрофлори за класами висоти бачимо, що найбільша кількість дерев відноситься до 1-ї величини (Додаток 3). Їх налічується сім видів: Pinus sylvestris, Picea abies, Quercus robur та ін. (50% від загальної кількості всіх дерев); до дерев 2-ї величини ( від 15 до 24м) належить чотири види : Carpinus betulus, Betula pendula, Betula alba, Acer negundo (28.6% від заг. к-ті всіх видів дерев); а дерева 3-ї величини об’єднують три види: Padus racemosa, Sorbus aucuparia, Salix caprea (21.4% від заг. к-ті всіх видів дерев).

Щодо чагарників, то вони розподілились у нас таким чином (Додаток 4):*

високі Ї 7 видів (63.6% від загальної кількості всіх видів чагарників): Rosa canina, Viburnum opulus, Corylus avellana; *

середні Ї 3 види (27.3% від заг. к-ті всіх видів чагарників): Rubus idaeus, Rubus caesius, Ribes nigrum;*

низькі Ї 1 вид (9.1% від заг. к-ті всіх видів чагарників): Vacinium vitis-idaea.

Таблиця 5.

Аналіз флори за флороценотипами

Флороценотип | Кількість видів | % від заг. к-ті

Неморальний | 48 | 45.3

Бореальний | 14 | 13.2

Лучний | 10 | 9.4

Лучно-степовий | 4 | 3.8

Гігрофільний | 6 | 5.7

Рудеральний | 11 | 10.4

Сегетальний | 13 | 12.3

Рис. 2. Аналіз флори за флороценотипами

Отже, зробивши аналіз флори за флороценотипами можна побачити, що переважаючим флороценотипом на території Клубовецького лісового масиву є неморальний, який нараховує 48 видів, що становить 45.3% від загальної кількості. До неморального флороценотипу належать такі види як: Quercus robur, Anemone nemorosa ,Vinca minor , Asarum europaeum та ще багато інших. Другим за чисельністю є бореальний сегетальний флороценотип — 14 видів, що складає 13.2% від загальної кількості. Представниками є такі види: Pinus sylvestris, Picea abies, Oxalis acetosella та ін. За бореальним флороценотипом слідує сегетальний, який об’єднує 13 видів і від загальної кількості це становить 12.3%. Сюди відносяться такі представники: Symphytum officinale, Centaurium erytheraea, Daucus carota та ін. Наступне місце займає рудеральний флороценотип Ї 11видів (10.4%): Chelidonium majus, Lavatera thuringiaca, Leonurus quinquelobatus та ін.

Сукупність рудерального та сегетального флороценотипів становлять синантропну флору, яка включає 24 види (22.7% від загальної кількості).

Лучний флороценотип налічує 10 видів (9.4%): Linaria vulgaris, Geranium pratense, Thymus serpyllum та ін. Одне з передостанніх місць за кількістю видів посідає гігрофільний флороценотип, який нараховує 6 видів (5.7% від загальної кількості): Ledum palustre, Carex pilosa, Lysimachia nummularia та ін. Останнє місце по кількості видів займає лучно-степовий флороценотип, до якого входять 4 представника, що складає 3.8% від загальної кількості всіх видів: Alliaria