Тичинок і маточок багато. Плоди Ї багатогорішки, утворені з багатьох плодиків-горішків; плодики формуються з маточок. Цвіте з травня до початку червня [22,ст.80].
Терен колючий
Prunus spinosa
Гіллястий чагарник 1-3 м заввишки. Терен має розлогу крону, гілки густо вкриті листям, з темно-сірою корою й численними колючками. Листки видовжені, довгасто-еліптичні, почергові. Квіти мають п’ятичленну оцвітину, багато тичинок, розміщені поодиноко, рідше по два-три на коротких квітконіжках [8, ст.64]. Плоди Ї кістянки, кулясті, сині з сизим нальотом, на смак терпкі, достигають у вересні-жовтні. Цвіте у квітні-травні.
Перстач прямостоячий
Potentilla erecta
Багаторічна трав’яниста рослина до 25 см заввишки, кореневище коротке, нерівномірно потовщене, циліндричне, здерев’яніле, ззовні темно-буре, на зламі червонувате. За сприятливих умов кореневище може досягати до 8 см у діаметрі. Стебло розгалужене, прикореневі листики трійчасті або п’ятірні на довгих черешках, стеблові Ї трійчасті, сидячі, з двома прилистками. Квітки на довгих квітконіжках, виходять поодиноко з пазух листків або верхівок стебла, віночок їх з чотирьох золотаво-жовтих пелюсток, при основі з червоною плямою. Чашечка Ї з чотирьох внутрішніх і стількох же зовнішніх часток, які чергуються між собою [14,ст.142]. ПлідЇ багатогорішок, горішки нитковидні, світло-коричневі. Цвіте з травня по вересень.
РОЗДІЛ 5. МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН
5.1. Можливості використання лікарських рослин
№
п/п | Вид | Лік. | Мед. | Хар. | Віт. | Еф. | Дуб. | Дек.
1 | Сосна звичайна
Pinus sylvestris | +–– | + | + | + | +
2 |
Ялина європейська
Picea abies | +–– | +– | + | +
3 | Дуб звичайний Quercus robur | + | +––– | + | +
4 | Береза бородавчаста
Betula pendula | +––– | + | + | +
5 | Звіробій звичайний Hypericum perforatum | + | + | +– | + | +–
6 | Брусниця звичайна Vacinium vitis-idaea | + | + | +–– | +–
7 | Первоцвіт весняний Primula veris | + | + | + | +–––
8 | Липа серцелиста Tilia cordata | + | +–– | +– | +
9 | Горобина звичайна Sorbus aucuparia | + | +––– | +–
10 | Шипшина собача Rosa canina | + | +– | + | + | + | +
11 | Ожина сиза Rubus caesius | + | + | + | +–––
12 | Малина звичайна Rubus idaeus | + | + | + | + | +––
13 | Суниці лісові Fragaria vesca | + | + | + | +– | +–
14 | Гадючник звичайний
Filipendula vulgaris | + | + | +– | + | +–
15 | Буркун лікарський
Melilotus officinalis | + | + | +– | +––
16 | Кмин звичайний
Carum carvi | + | + | +– | + | +–
17 | Калина звичайна Viburnum opulus | + | +– | +– | +–
18 | Бузина чорна Sambucus nigra | +– | + | + | + | +–
19 | Золототисячник звичайний Centaurium erythraea | +–– | +– | +–
20 | Медунка лікарська Pulmonaria officinalis | + | + | +––– | +
21 | Живокіст лікарський
Symphytum officinale | +– | + | +– | +–
22 | Материнка звичайна Origanum vulgare | + | + | + | + | + | + | +
23 | М’ята перцева
Mentha arvensis | + | + | +– | +––
Всі вищеописані рослини мають лікувальні властивості. Їх налічується 23 види: Pinus sylvestris, Fragaria vesca, Sorbus aucuparia та ін. Медоносів є 17 видів: Rosa canina, Mentha arvensis, Primula veris та ін. Рослини, які мають дубильні речовини представлені 16 видами: Sambucus nigra, Tilia cordata, Quercus robur та ін. Харчовими властивостями наділені 14 видів рослин: Mentha arvensis, Origanum vulgare, Rubus idaeus та ін. Вітаміноносних рослин є 12 видів: Symphytum officinale, Betula pendula, Fragaria vesca та ін. Ефіроолійних рослин нараховується також 12 видів: Carum carvi, Origanum vulgare, Filipendula vulgaris та ін. Декоративні рослини представлені 8 видами: Pinus sylvestris, Picea abies, Rosa canina та інші.
Черемха звичайна
Padus racemosa
Черемха Ї одна з дуже фітонцидних рослин. Цікаво відзначити, що фітонцидні властивості черемхи були використані під час Другої світової війни для лікування загноєних ран.
Вся рослина містить в собі амигдонітрілглюкозид, який розпадається на гіркомигдальну ефірну олію, синильну кислоту і цукор. У плодах та корі її міститься дубильні речовини. До складу плодів входить також яблучна і лимонна кислоти, флавони, вітаміни С та Р.
В народній медицині використовують плоди, листя, кору. Плоди є добрим в’яжучим засобом і використовується при розкладах шлунково-кишкового тракту. Кору використовують для лікування лихоманки, ревматизму та венеричних захворювань. Листки, які містять у собі понад двісті міліграм-процентів вітамінів С, у вигляді чаю або настою вживають при хворобах легенів, бронхіті, проносах, при фурункульозі [10, ст.81]. Подекуди виготовляють настій однієї чайної ложки квітів у склянці холодної кип’яченої води і використовують його для примочок при запаленні слизової оболонки очей. Плоди черемхи збирають в міру достигання, коли вони стають чорними й соковитими. Сушать на відкритому повітрі.
Горобина звичайна
Sorbus aucuparia
Вживається як в’яжучий, сечогінний, антисептичний, протидизентерійний та кровоспинний засіб. Плоди горобини містять вітаміни С і Р, органічні кислоти, гіркоти, спирт сорбіт. Настій плодів вживають при астенії, недокрів’ї, авітамінозах, при хворобах серця, печінки, нирок, сечового міхура, ниркокам’яній