РОДИНА LAMIACEAE У ФЛОРІ ШИРОКОЛУЖАНСЬКОГО МАСИВУ КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА

(кваліфікаційна робота для здобуття ОКР “бакалавр біології”)

З М І С Т

ВСТУП ............................................................................................................ 3

РОЗДІЛ 1. Огляд літератури ......................................................................... 6

РОЗДІЛ 2. Фізико-географічна характеристика території

Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника...................................................................................8

РОЗДІЛ 3. Методика та об’єкти досліджень .............................................14

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

РОЗДІЛ 4. Родина Lamiaceae у флорі Широколужанського масиву

Карпатського біосферного заповідника ................................. 19

4.1. Еколого-ботанічна характеристика родини Lamiaceae ... 19

4.2. Видовий склад та поширення представників родини

Lamiaceae у флорі Широколужанського масиву

Карпатського біосферного заповідника ........................... 29

4.3. Еколого-ценотичний аналізів Lamiaceae поширених у

флорі Широколужанського масиву Карпатського

біосферного заповідника ................................................... 32

4.4. Ботаніко-фармакологічні властивості найбільш

поширених Lamiaceae, які інтродуковані та вирощуються

у флорі Широколужанського масиву Карпатського

біосферного заповідника ................................................... 39

ВИСНОВКИ ............................................................................................... 53

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ....................................... 54

3

ВСТУП

Актуальність проблеми дослідження. Проблема охорони біорізноманіття, раціонального використання та відновлення рослинних багатств в умовах прискореного наково-технічного прогресу вимагає глибокого вивчення сучасного стану природничих рослинних угруповань. Адже зникнення того чи іншого виду флори – втрата не лише для науки, але і для всього людства. Тому широкомасштабні дослідження, глибоке вивчення та дитальний аналіз місцевої флори, як елемента існуючих екосистем, є нагальною потребою ботаніків сучасності.

Багатий рослинний світ України. Флора України налічує понад 25 тис. Видів. В минулому видовий склад природної флори був набагато більшим. В результаті антропогенного впливу спостерігається стійка тенденція до зменшення чисельності багатьох видів. Процес скорочення видового складу рослин не припиняється і в наші дні. Особливу тривогу викликає генофонд рідкісних рослин і тих, що перебувають під загрозою зникнення. Катастрофічно зменшуються запаси цінних лікарських та декоративних рослин. Тому в умовах все зростаючого техногенного та антропогенного пресу на довкілля одними із найважливіших народногосподарських проблем стає охорона біорізноманіття, раціональне використання природних ресурсів, покращення умов природного середовища та інтродукція і введення в культуру цінних лікарських видів рослин.

Об’єкт дослідження: Широколужанський масив Карпатського біосферного заповідника.

Предмет дослідження: - родина Lamiaceae, її видовий склад та поширення в Широколужанському масиві Карпатського біосферного заповідника.

Мета роботи: вивчити видовий склад та поширення Lamiaceae у флорі Широколужанському масиві Карпатського біосферного заповідника.

4

Завдання дослідження:

ознайомитись з науковою літературою з даної теми;

вивчити природно-кліматичні умови флори Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника;

вивчити видовий склад та поширення Lamiaceae на території Карпатського регіону;

провести систематичний та еколого-ценотичний аналіз родини Lamiaceae поширеної в Широколужанському масиві Карпатського біосферного заповідника;

вивчити ботаніко-фармакологічні особливості найбільш поширених лікарських видів;

вивчити особливості вирощування та онтогенезу лікарських видів в умовах дендропарку;

Робота складається із: Вступу, чотирьох основних розділів: Методика та об’єкти досліджень; Огляд літератури; Фізико-географічної характеристики території дослідження; Родина Lamiaceae у флорі Карпат; Ботаніко-фармакологічні властивості лікарських видів Lamiaceae в Широколужанському масиві Карпатського біосферного заповідника а також – висновків, списку використаної літератури та додатків.

Наукова новизна: родина Lamiaceae, її ботаніко-морфологічні особливості та поширення на території дослідження вивчалися вперше. Практичне значення одержавних результатів: робота може бути використана дослідниками та здобувачами в подальших наукових

розробках з даної тематики, а також – учителями і студентами для підготовки і проведення уроків ботаніки та біології у вищих класах загальноосвітніх шкіл, інших навчальних закладах, студентських семінарських занять, тощо.

5

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Ідея про потребу охорони в Карпатах територіально значних заповідних масивів науково-природничого призначення зародилася на початку 20 століття. Цьому сприяли наукові дискусії на Міжнародній конференції з охорони природи, що відбувалися 1913 р. В Берні (Швейцарія). Для зберігання зникаючих і рідкісних представників рослинного світу було запропоновано створити у різних природно-географічних зонах мережу резерватів, заказників та державних заповідників.

Завдяки класичним працям Ф. Гербіха (1965), Г. Запаловича (1889), Л. Фекете і Т. Блатни (1914) стали відомими загальні закономірності поширення флори і рослинності Карпат, встановлено, що ця гірська система відзначається особливою біогеографічною оригінальністю, на її території збереглися унікальні для Центральної Європи пралісові екосистеми. Також Л. Фекете і Т. Блатни (1914) провели спеціальні дослідження по вивченню поширення рослин на різних висотних поясах Карпат. І вже після першої світової війни науковці разом із адміністрацією лісового господарства Австро-Угорщини, якій тоді належала вся карпатська гірська система, активізують діяльність по створенню в Карпатах заповідного резервату. Цьому сприяють перші праці щодо флори і рослинності В. Шафера (1929). В 1939-40р.р. було створено в Карпатах 2 державні заповідники "Чорногора" і "Горгани". А вже аж в післявоєнний період, в 1955 р. була створена Комісія по охороні природи АН УРСР, яка організувала спеціальну експедицію для дослідження найцінніших у ландшафтному і біогеографічному аспектах екосистем Карпат, які планувалося взятий під охорону. Ця Комісія і запропонувала на базі Чорногірського, Угольського та Широколужанського масивів створити Карпатський заповідник. З цього часу і починається

всебічне вивчення флори і рослинності Широколужанського заповідного массиву.

6

Вивчення флори і рослинності Широколужанського заповідних масивів почалось практично в післявоєнний період, оскільки раніше була опублікована лише одна праця (Zlatnik, 1936), присвячена рослинності резервату Лужанський праліс. У ній викладена коротка геоботанічна характеристика азональних хвойних фітоценозів, що збереглись серед букових пралісів.

Цікаві у ботаніко-географічному відношенні незаймані пралісові масиви у верхів'ї рік Лужанка, стали привертати за останню чверть століття увагу ботаніків і лісівників. У деяких лісівничих публікаціях наведено результати досліджень реліктових осередків дуба скельного та смереки (Стойко, 1961). Ряд цікавих флористичних знахідок в Угольському масиві - Taxus bассаtа L., Cololejeunea rossettiana (Маss.) Schiffn., Егуthrоnіum dens-canis L. - описано в працях С.М.