37 |

Вовконіг європейський | На заплавних луках, по берегах річок, на вологих місцях, по чагарниках | Сор 3 | Гемофільний

Вовконіг високий | На луках, по берегах, водойм, по чагарниках | Сор 2 | Лучний

М’ята блошина | На берегах водойм, на заплавних луках; спорадично в усіх районах (на рівнині) | Сор 1 | лучний

М’ята польова | На луках, в заплавних лісах, по берегах водойм, як бур'ян у зволожених місцях; по всіх районах крім висоогірних | Сор 1 | лучний

М’ята кільчаста | На заплавних луках, може зустрітись по берегах водойм | Sol | лучний

М’ята водяна | На заплавних луках, по берегах водойм або у воді; спорадично в різних районах | Сор 3 | гігрофільний

М’ята довголиста | На вологих луках, по берегах річок, боліт, у вологих місцях, досить звичайно по всіх районах на рівнинні | Сор 3 | гігрофільний

38 Як видно з даної таблиці, найбільш численним за кількістю видів є неморальний флороценотип, який налічує 18 видів, лучний – 13 видів, і гігрофільний – 4 види, рудеральний – 3 види, сегетальний – 2 види.

За даними таблиці №2 складаємо діаграму:

Діаграма 1: Розподіл флороценотип (%)

39

4.4 Ботаніко – фармакологічні властивості найбільш поширених лікарських видів Lamiaceae

Подаємо ботанічну характеристику, хімічний склад, фармакологічні властивості та застосування найбільш поширених лікарських видів із родини Lаміасеае.

Котяча м'ята справжня - Mentha - Naреtа cаtагіа L .

Багаторічна трав'яниста рослина 35 - 100 см. заввишки. Корінь дев'янистий, галузистий. Стебло цупке, пряме, до верху розгалужене, пушене простими біло-сіруватими, загнутими волосками. Листя идовжено-черешкове, трикутно-яйцевидне, зубчате, густоопушене. Квіти в устих складних напівзонтиках, зібраних на кінцях стебел і гілок у формі китиці. Віночки сірувато-білі. Два верхніх зубчики чашечки більші від нижніх. Цвіте в червні-серпні.

У природному стані поширена в гірському Криму, а також по всій Україні, особливо на кам'янистих схилах; на галявинах, серед зріджених кущів, обабіч доріг, часом на засмічених місцях, луках, полях. В культурі котяча м'ята лимонна (№ре1а саіагіа уагіеїаз сіггіосіога Біті.) відрізняється тупими зубчиками листків, жовтими плямами на нижній губі і більшим сильним цитриновим запахом.

Рослина пахне лимоном, вона містить 0,4 - 0,6 % ефірної олії. Крім того, в ній містяться гіркі речовини, глікозиди, сапоніни, дубильні речовини, вітамін С. До складу ефірної олії входить карвакріол і пулегин.

Із літературних джерел відомо, що котяча м'ята справжня в народній медицині застосовується при шлункових захворюваннях, особливо при пониженій кислотності шлункового соку, при задишці, кашлі, бронхітах, недокрів'ї, при серцевих неврозах та істерії.

40

Із зілля готують міцний чай по півсклянки до 3-х разів на день, особливо при легеневих і шлункових захворюваннях. Зберігають суху траву до 3-х років. В офіційній медицині не використовують.

Материнка звичайна - Огіgаnum vulgare L.

Пахуча трав'яниста рослина родини губоцвітих (Labiatae). Кореневище коротке. Стебло м'ягковолосисте, пряме, тупо-чотиригранне, вверху розгалужене, червонувате, висотою 30-80 см. Листки черешкові супротивні, довгасто-яйцевидні, цілокраї або віддалено-дрібнозубчасті, тупі або загострені. Квітки дрібні, неправильні, двостатеві або маточкові, розміщені поодинці в пазухах здрібнених і щільно зближених верхівкових листків, утворюючи щитковидно-волосисті суцвіття, чашечка коротка, п'ятизубчата, всередині гола, зубці чашечки майже рівні, темно-червонуваті. Віночок неправильний, зрослопелюстковий, лілово-рожевий, має трубочку, яка втроє довша за чашечку; верхня губа його трошки вирізана або роздвоєна; нижня губа з трьома тупими гранями, із яких середня більша за решту. Тичинок чотири; зав'язь верхня чотирилопатева, чотиригніздна, з одним стовпчиком. Плід складається з 4 однонасінних горішковидних часток. Цвіте у червні - вересні.

Материнка звичайна росте по всій Україні в мішаних лісах, на узліссях, серед чагарників, на степових і кам'янистих схилах. Не зустрічається вона на Далекому Сході.

Трава материнки містить ефірну олію (до 1,2%) флавоноїди, дубильні речовини, аскорбінову кислоту ( до 500 мг%). Головними складовими частинами ефірної олії є тимол і карвакрол, сумарний вміст яких досягає 44%. Крім того, у складі ефірної олії виявлено сесквітертени, вільні спирти, геранілацетат та інші речовини.

Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують траву материнки (НегЬа Огі§апі Уи1§агіз), яку заготовляють під час цвітіння

41 рослини зрізуючи облистнені верхівки стебел завдовжки 20-30 см. Зібрану траву зав'язуючи у пучки і сушать, розвішуючи в провітрюваному приміщенні, на горищі або під укриттям на вільному повітрі. Після сушіння квітки і листя відокремлюють від стеблових частин (обмолочують у мішку або протирають крізь решето з великими отворами) і зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Строк придатності - 1 рік. сушена трава материнки є у продажу в аптеці. Сировина повинна бути без по сторонніх домішок. Колір листя повинен бути зелений, а квітів лілово-рожевий. При розширенні запах повинен бути сильний, ароматний; смак гіркувато-пряний.

По ОСТ 4322 вологість сировини не повинна перевищувати 12%, листків, які втратили своє забарвлення не повинно бути більше 7% подрібнених листків і квітів, які проходять через сито з отворами 2 мм. Не більше 5%; по сторонніх домішок: органічних (частин ін. Рослин) не більше 1% , мінеральних - не більше 0,5%.

Материнка звичайна заспокійливо діє на центральну нервову систему, посилює секрецію травних бронхіальних і потових залоз, посилює перистальтику і тонус кишечнику, тонізуюче впливає на скорочення гладенької мускулатури матки, стимулює секрецію жовчі, підвищує діурез, регулює менструальний цикл, виявляє протизапальну, болетамувальну, проти

глистяну