Гірчак почечуйний (Polygonum persicaria)

Гірчак – однорічна рослина з стрижневим коренем. Стебло прямостояче, розгалужене, висотою 30-100см. Листки почергові, коротко черешкові, ланцетні, суцільно краєві.

Квіти дрібні (2,5-3 мм), зеленувато-рожеві або білі, зібрані в колосовидне суцвіття довжиною 2-3 см на верхівці стебла і гілок. Плоди – тригранні, чорні, блискучі горішки в оцвітині. Цвіте у липні-серпні.

Хвощ польовий (Equisetum arvense)

Хвощ – багаторічна трав’яниста рослина. Кореневище чорне, розгалужене, з бульбочками. Стебла сочні нерозгалужені, висотою до 20 см, закінчуються спороносними колосками. Після дозрівання і висипання спор (в травні) ці стебла відмирають, на зміну відростають літні зелені, висотою до 30-40 см, членисті стебла.

Верба біла (Salix alba)

Дерево висотою 2-8 м. Пластинка листка вузька, ланцетна, сережки прямостоячі або відхилені, приквіткові луски цілокраї, тичинок 2, іноді більше, є нектарники. Поширена по всій Україні. Росте в заплавах річок, плавнях і по берегах водойм. Вербу білу часто розводять у садибах, левадах, уздовж доріг.

Можливості використання лікарських рослин

Таблиця 7.

Вид | Фармакологічна дія

Протиза

пальні | Анти мікроб

ні | Кровоспин

ні | Сечогін

ні | Рано заживлю

ючі

Anemone nemorosa L. | + | + | - | - | -

Athyrium filix – femina L. | + | - | - | + | -

Polygonum aviculare L. | + | + | + | + | -

Polygonum hydropiper L. | + | - | + | - | +

Achillea millefolium L. | + | + | + | - | +

Pilitrichum commune L. | - | + | - | + | -

Viburnum opulus L. | - | - | + | + | -

Trifolium pretense L. | - | + | + | + | +

Leucantemum vulgare L. | - | - | + | + | -

Urtica urens L. |

+ | - | + | - | -

Taraxacum officinale Web. Et Wigg. | + | - | - | + | -

Chenopodium album L. | + | + | - | + | -

Rubus caesius L. | + | - | - | + | -

Potentilla reptans L. | - | - | + | + | +

Plantago media L. | + | - | + | - | +

Ficaria verna Huds. | + | - | - | - | +

Bellis perennis L. | + | - | + | + | -

Fragaria vesca L. | + | + | - | + | -

Prunella vulgaris L. | - | + | + | - | +

Thymus serpillum L. | + | - | - | + | -

Rosa canina L. | + | - | - | + | -

Отже, з найбільш поширених видів 15 видів (Anemone nemorosa L., Polygonum aviculare L., Polygonum hydropiper L., Achillea millefolium L., Taraxacum officinale Web. Et Wigg., Chenopodium album L. та ін.) мають протизапальну дію, 9 видів (Fragaria veca L., Prunella vulgaris L., Anemone nemorosa L. та ін.) – антимікробну, 11 видів (Polygonum aviculare L., Polygonum hydropiper L., Achillea millefolium L.) – кровоспинну, 13 видів (Trifolium pretense L., Viburnum opulus L., Rosa canina L.) – сечогінну і тільки 7 видів (Polygonum hydropiper L., Achillea millefolium L., Plantago media L.) мають ранозаживлюючу дію.

Підбіл звичайний (Tussilago farfara) застосовують як відхаркуючий засіб при захворюваннях дихальних шляхів, кашлі.

Для лікувальної мети використовують квітучі суцвіття та листки підбілу звичайного. У науковій і народній медицині препарати підбілу звичайного знаходять досить широке застосування при лікуванні гострого і хронічного бронхіту, кашлю, ангіни, хвороб сечового міхура, а також при різних легеневих хворобах. Настій із суміші листя і квіток (2:1) підбілу (в дозі 4-6-ти столових ложки на 1 літр окропу) приймають при запаленнях слизової оболонки, при катарах шлунка і кишок, при ниркових захворюваннях, катарі сечового міхура.

Суміш листків підбілу звичайного з листками, коренем і стеблами кропиви дводомної та коренем лопуха великого - досить популярні у народі як лікувальний засіб для зміцнення волосся, видалення лупи та запобігання її утворенню.

При запаленні легенів, тривалому кашлі, бронхітах, хрипоті та інших захворюваннях дихальних шляхів п'ють напар з суміші таких лікарських рослин, взятих у рівних за об'ємом частинок: листків і квіток підбілу, подрібнених сухих коренів живокосту, липового цвіту, квіток бузини чорної, кореневищ пирію, квіток коров'яку - 1 столова ложка з верхом на 1 склянку окропу. П'ють до півтори склянки на день, краще невеличкими частками - ковтками, теплим. Або ж по півсклянки тричі на день після їжі.

Суниця лісова (Fragaria vesca L.)

Харчова, вітамінозна, лікарська, косметична рослина. Збирають цілу рослину під час цвітіння, разом з кореневищем, відчищають від старого листя, торішніх відмерлих залишків, а плоди - коли достигають. У науковій медицині застосовують плоди і листки суниці - як слабкий сечогінний засіб, пори подагрі, ниркових каменях, жовчнокам’яній хворобі, при маткових кровотечах, недокрів'ї.

У науковій медицині лікування суницею дуже популярне. їх використовують як потогінний і сечогінний засіб, при хворобах печінки, нирок, недокрів’ї та білокрів’ї, туберкульозі легень, безсонні; листки також використовують при гіпертонії, для поліпшення роботи серця і обміну речовин. Корені суниці застосовують від ревматизму і як слабкий сечогінний засіб. Свіжі плоди прикладають до місць, уражених екземою. У гомеопатії застосовують плоди суниць. Соком