Щитовидна залоза секрктує в кров два тиреоїдині гормони – тироксин ( тетрайодтиронін ) і трийодтиронін. Для синтезу йодтиронінів необхідний мікроелемент йод у формі йодиду. Щитовидна залоза концентрує йодид із плазми крові за допомогою йодидної помри, тобто системи активного транспорту.

Щитоввидна залоза – одна з найважливіших залоз внутрішньої секреції.Порушення її функцій викликає важкі розлади організму : уповільнення обміну речовин, затримка росту, розумового розвитку. Існують два головних гормони, що виробляються щитовидною залозою - тироксин и трийодтиронін. До гормональних препаратів щитовидної залози належить тиреоїдин, дийодтирозин

Тиреоїдин ( Thyreoidinum ) – жовтувато – сірий порошок із слабким запахом. Не розчинний у воді. Містить гормони L-3,5- трийодтиронін.

Ідентифікація :

1. Метод спалювання тиреоїдину в колбі з киснем. Як поглинальну суміш використовують розчин крохмалю, що містить 0,2 % кислоти сульфамінової. Йод, що утворився при спалюванні, забарвлює поглинальний шар у синій колір.

Кількісне визначення : мінералізацію проводять водню пероксидом у присутності кислоти сульфатної концентрової. Відбувається утворення йодидів і часткове окиснення їх до йодатів. Після охолодження йодиди окислюють до йод атів розчином калію перманганату.

5HI + 6KMnO4 > 5HIO3 + 6MnSO4 + 3K2SO4 + 9H2O

HI + 2KMnO4 + H2SO4 > 2 MnO2v + HIO3 + K2SO4 + H2O

Надлишок калію перманганату видаляють і марганцю оксид видаляють за допомогою натрію нітриту.

2KMnO4 + 5NaNO2 + 3H2SO4 > 2MnSO4 + 5NaNO3 + K2SO4 + 3H2O

MnO2 + NaNO2 + H2SO4 > MnSO4 + NaNO3 + H2O

Пізніше додають калію йодиду, відтитровують натрію тіосульфатом :

HIO3 + 5HI > 3I2 + 3H2O

I2 + 2Na2S2O3 >2NaI + Na2S4O6

Тиреоїдин має містити 0,17 – 0,23 % йоду.

Зберігання : у добре закупорених склянках із темного скла.

Застосування : при гіпофункції щитовидної залози, що приводить до гіпотиреозу, мікседеми, кретинізму, ожиріння або ендемічного зобу.

Дийодтирозин – ( Diiodthyrosinum )

· H2O

Опис : білий або злегка жовтуватий кристалічний порошок. Важко розчинний у воді, легко розчинний в розведених кислотах і лугах.

Ідентифікація : встановляють по виділенні фіолетових парів йоду при нагріванні сухого препарату або в присутності нінгідрину та спостерігається темно – фіолетове забарвлення.

При нагріванні дийодтирозину з йодоводневою кислотою виділяється йод і тирозин. Температура плавлення 198 – 202 ? С

Кількісне визначення : приводиться аргентометричним методом : при кипятінні препарату з розчином лугу в присутності цинку відбувається де галогенування з виділенням йодиду калію. Жовтий колір переходить у малиновий.

KI + CH3COOH = HI + CH3COOK

HI + AgNO3 = AgIv + HNO3

Застосування : гальмує вироблення тиреотропного гормону передньої долі гіпофіза, який активізує діяльність щитовидної залози. Застосовують препарат при гіпертиреозі. Випускається в таблетках.

Зберігання : в добре закупорених банках в захищеному від світла місці. Відноситься до списку Б.

1.6. Гормони підшлункової залози. Загальна характеристика

Мал. 2. Підшлункова залоза

Підшлункова залоза — це велика травна залоза, розташована позаду шлунка, цілком ним вкрита спереду, складається з частини (головки), тіла і хвоста. Це змішана залоза, яка виробляє як травний сік (екзокринна функція), і гормони (ендокринна функція), зокрема, інсулін, глюкагон, стоматостатин, панкреатичний поліпептид, ліпокаїн і ін. Вона виділяє всі без винятку ферменти, потрібні для процесу травлення. Протягом доби вона виробляє понад 800 мл соку. Підшлункова залоза має вигляд видовженої пірамідки завдовжки 20 см і розташована за шлунком (якщо людина стоїть) або під шлунком (якщо лежить на спині). "Характер" у цього органа панський. Не любить, коли її навантажують зайвою роботою (тому будь-яке переїдання, навіть вживання надмірної кількості дієтичних продуктів, їй не до вподоби). Містить острівці ендокринної тканини, які секретують вже згаданий гормон інсулін. Підвищення секреції інсуліну веде до збільшення поглинання глюкози клітинами тканин і відкладання в печінці та м`язах глікогену ,зниженню концентрацію глюкози в крові. Підшлункова також виробляє гормон глюкагон.Він діє протилежно інсуліну-сприяє розчепленню глікогену до глюкози.

Порушення функції підшлункової залози є причиною багатьох захворювань, і панкреатиту в тому чисі. Панкреатит - запалення підшлункової залози. Цей орган належить до системи травлення людини. Підшлункова залоза, розміщена за шлунком по сусідству з печінкою та дванадцятипалою кишкою. Вона відіграє одну з найважливіших ролей, бо в ній виробляється і виділяється в тонку кишку сік, ферменти якого сприяють травленню і засвоєнню основних речовин їжі. Важливість цього органа і в тому, що в її спеціальних клітинах виробляється інсулін - гормон, який регулює вуглеводний обмін. Якщо інсуліну мало або він неякісний - це зумовлює збільшення цукру в крові, що часто призводить до виникненн цукрового діабету. Тут же продукується ще один цінний гормон - глюкагон, нестача якого загрожує гіпоглікемією, тобто зниженням концентрації цукру в крові. Як цукровий діабет, так і гіпоглікемія - тяжкі захворювання, що нерідко значно вкорочують життя людини. Тим часом статистика свідчить, що хворих із панкреатитом - більшає. Розрізняють гострий та хронічний панкреатит. Найчастіше захворювання починаються після вживання великої кількості їжі, особливо жирної. Його напад можуть спричинити й надмірне вживання алкоголю, нервові стреси. У разі гострого панкреатиту в залозі виникає змертвіння тканин та гнійне запалення. Хвороба дає про себе знати оперізувальним болем у животі, здебільшого в лівому підребер'ї, нудотою, відрижкою, блюванням, здуттям живота. Пульс пришвидшений, артеріальний тиск знижений. За цими проявами, характерними і для інших порушень у роботі органів травної системи, тяжко розпізнати панкреатит, проте на основі клінічних, лабораторних та інструментальних