Таким чином, найбільш чутливою реакцією хвої на стресові впливи антропогенної природи є закупорювання смоляних ходів, і як наслідок даного процесу – некротизація верхівки хвої та її повне відмирання [17].

Суміш газів, присутніх в атмосферному повітрі міст і промислових районів впливає на всі тканини хвої, змінюючи більшою чи меншою мірою їх структурну організацію. Це утруднює можливість використання анатомічних даних при діагностиці якості довкілля урбоекосистем [24].

У літературі описано процес всихання Picea в районах, забруднення SO2. Зазначено, що процес всихання відбувається в п’ять етапів і розпочинається із втрати глиці із верхньої частини крони дерева, проте молоді пагони залишаються неушкодженими. У другій фазі втрата хвої із середньої частини крони продовжується, що призводить до подальшої ізоляції верхівкової її частини (третя фаза). Четверта фаза характеризується всиханням всієї верхівки дерева, а на кінцевому етапі втрата хвої відбувається і з нижньої частини крони. Той факт, що особливого ушкодження зазнає верхня частина крони зумовлений не лише фізіологічно, але й більшою кількістю забруднювачів, що на неї потрапляють. Крім зміни режиму росту під впливом урботехногенних полютантів у хвойних дерев відбувається деформація стовбура, гілок та крони. Разюча зміна форми крони дерев, а особливо затримка нормального її розвитку зі сторони джерела забруднення відбулася на протязі останніх сто років [32].

Урботехногенні забруднювачі мають значний вплив на продукцію біомаси хвойних рослин. Це призводить до зменшення лінійних розмірів хвої і зниження елонгації пагонів. Так, у Picea спостерігається зменшення радіального приросту і приросту в висоту, росту пагонів, числа і розміру хвої. Змін зазнають також репродуктивні органи: зменшуються лінійні розміри та маса шишок, насіння та їх здатність до проростання. Описано також негативний вплив ряду забруднювачів фізіологічний стан пилку та його запліднюючу здатність у рослин родів Picea, Larix та Pinus [14, 31, 42].

Наукові дослідження засвідчують, що резистентність рослин до дії урботехногенних полютантів знаходиться в тісній функціональній залежності з інтенсивністю фотосинтетичних процесів [41].

Вказується, що основною причиною інактивації фотосинтезу є порушення в пігментному комплексі [13]. Більшість забруднювачів, що потрапляють в рослинні клітини, акумулюються в хлоропластах, викликаючи вільнорадикальне фотоокислення, руйнування хлорофілу та його перетворення у феофітин [39]. Зміна світлопоглинання також може використовуватись для оцінки екологічного стану територій, що підлягають урботехногенному пресингу [8]. Проте, ці процеси не є специфічними. Зниження вмісту загального хлорофілу, різниця в змінах хлорофілів а та b, а також зростання вмісту феофітину відмічено різними вченими за впливу SO2 [7], HF і HCl [13, 23], важких металів [23]. Під дією навіть низьких концентрацій цих речовин знижується інтенсивність фотосинтезу. Інгібіція фотосинтезу за дії «кислих газів» спостерігається задовго до появи візуальних ознак пошкодження рослини. Описано зниження швидкості асиміляції СО2 за дії забруднювачів смогового характеру [46].

Використання хвойних дає можливість проводити біоіндикацію на великих територіях. Хвойні- основні індикатори, які застосовувалися для оцінки екологічного стану лісів Європи. Їх використання також досить інформативне на малих територіях (наприклад, вплив автодороги на прилеглу зону, якщо вона прилягає до хвойного лісу; стан навколишнього середовища в міських екосистемах різного рангу і характеру ) [46,8].

Отже, деревні хвойні рослини мають надзвичайно велике значення, як і для біоіндикаційних досліджень міських екосистем, так і відзначаються сануючою функцієює в урбанізованих територіях, що є проявом фіто- меліоративної діяльності.

Розділ 2

Матеріали й методи дослідження.

2.1. Загальна характеристика території та методів дослідження

Дослідження проводились в межах урбоекосистеми Калуша, що є розвинутим промисловим, багатогалузевим центром.

Географічне розташування. Одна з головних переваг міста Калуша-вигідне географічне розташування. Добре розвинута транспортна мережа поєднує місто з Центральною Європою та Заходом через залізницю та автомобільні дороги. Мережа автомобільних доріг з’єднує Калуш з іншими містами, такими як Львів (130 км), Ужгород (280 км), Київ (560 км). Ці та інші міста сполучені з Калушем також залізницею. За 30 км від Калуша, в м.Івано-Франківську, розташоване летовище, спроможне регулярно приймати важкі транспортні літаки. За характером рельєфу, територія міста складається з рівнинної частини. Поверхня міста розчленована річками Лімниця, Сівка, Млинівка. 10 частина міста вкрита лісами. В місті є гора Височанка (відповідно називається і район).

Клімат міста помірно-континентальний, вологий з прохолодним літом та м’якою зимою. Калуш лежить в Атлантико-континентальній кліматичній області. Клімат у місті формується під переважаючим впливом вологих повітряних мас Атлантичного океану та Середземного моря. Це зумовлює різке зниження температури повітря взимку і підвищення температури влітку. Річні суми опадів коливаються в межах 600-800 мм. Основна кількість опадів припадає на теплий період. Це пов’язано з тим, що місто належить до вологої помірно-теплої акрокліматичної зони і на клімат міста суттєво впливає близькість гір Карпат.

Адміністративно-територіальний устрій. Калуш - місто обласного підпорядкування з площею 6453,5 га (це 0,5 % території області), розташоване на відстані 30 км від обласного центру. Калуш складається з кількох районів: Старе місто, нове місто ( в народі «посьолок» ), Височанка ( р-н котеджів ), Підгірки ( р-н котеджів ), Загір’я ( р-н котеджів ), Хотінь ( р-н котеджів ).

Населення міста за статистичними даними станом на 01.01.2003 р. становило 67,9 тис. чоловік, це 4,8 % від населення області. Половина трудових ресурсів міста зайнята у промисловості, а перехід до ринкової економіки викликав значну міграцію кадрів