Схематична структура біоіндикаційного дослідження урбоекосистеми Калуша представлена на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Біоіндикаційне дослідження екосистеми Калуша

2.2. Визначення морфометричних характеристик Picea abies

За тиждень до досліджень зрізала гілки умовно одновікових хвойних дерев Picea abies на висоті 2 м із певної частини крони, повернутої до зон із забрудненим повітрям ( поблизу автодоріг, підприємств, особливо з викидами у повітря оксиду сульфуру ( VI ), на який хвойні сильно реагують ) [46].

Для дослідження реакцій рослин на стресові фактори урбанізованого середовища та наступної оцінки на їх основі стану міського довкілля було використано комплекс морфометричних методів [34].

Визначення лінійних розмірів хвої та пагонів, а також кількості хвоїнок на 10 см пагона,вага 1000 шт., здійснювали за загальноприйнятими методиками [27, 46].

Некротичні та депігментаційні ушкодження хвої діагностували за допомогою лупи. Рівень некротичного ураження визначали у відсотковому еквіваленті .У всіх досліджуваних зонах аналізували не менше 100 хвоїнок із трьох-п’яти дерев.

Розділ 3

Результати та їх обговорення

3.1. Морфометричні особливості хвої Picea abies в умовах міста Калуша

Для проведення морфометричної індикації якості довкілля м. Калуша за допомогою Picea abies визначала тривалість життя хвої шляхом огляду пагонів із хвоєю по мутовках, вимірювала її довжину, а також ширину хвоїнки за допомогою міліметрової лінійки, обчислювала масу 1000 штук абсолютно сухих хвоїнок, для цього відраховувала 2 рази по 500 штук хвоїнок, висушувала їх у термостаті до абсолютно-сухого стану і зважувала. Розглядала за допомогою лупи хвою і замальовувала виявлені некрози кінчиків хвоїнок і всієї поверхні, їх відсоток і характер (точки, крапчастість,плямистість, мозаїчність ). Колір пошкодження може бути дуже різним: червонувато-бурим, жовто-коричневим, бурувато-сизим. Ці відтінки є інформативними якісними ознаками [46].

Хронічний вплив урботехногенних факторів будь-якої інтенсивності має у рослин виражений морфологічний ефект. Це дозволяє проводити доволі точну неспецифічну біоіндикацію якості довкілля урбопромисливих комплексів із використанням денрометричних показників. Найбільш інформативними серед них можна вважати ті, що тісно корелюють із величиною первинної продукції та характеризують газообмін у системі «рослина – середовище». До таких, зокрема, належать морфометричні показники деревних рослин [40].

Таблиця 3.1.

Схема запису результатів вимірювань хвої в урбоекосистемі Калуша

Місце відбору зразка | Довжина, мм | Ширина, мм | Трива-лість життя, роки | Кількість хвоїнок на 10 см пагона, шт. | Вага 1000 шт., г | некрози

% | Характер

Північно-Західний промисло-вий | 12 | 0,3 | 2 | 213 | 3,696 |

60 |

верхівковий,

боковий

Центрально-міський | 14 | 0,3 | 3 | 157 | 4,241 |

45 |

верхівковий

Підгірки | 15 | 0,5 | 5 | 149 | 4,896 |

40 |

боковий

Загір’я | 19 | 0,6 | 5 | 142 | 4,332 |

20 |

верхівковий

Височанка | 21 | 0,6 | 7 | 71 | 6,554 |

5 |

верхівковий

За розглянутими параметрами в усіх досліджених видів збільшується гетерогенність групової реакції. Найвищі значення показника відмічені для рослин промислового та центрального району. Це може бути зумовлено генетичною стійкістю окремих особин до полютантів певного класу або з механізмами адаптації до антропогенних стресорів [17].

Характерними особливостями дерев, що зростали в умовах інтенсивного транспортно-промислового навантаження міста (північно-західний промисловий і центрально-міський райони ) є спотворення крони за рахунок опадання хвої у її нижній та серединній частинах. Рослинам інших районів міста більше притаманне опадання хвої із верхівки крони. Це узгоджується із літературними даними щодо поетапного процесу всихання хвої в міру інтенсифікації урботехногенного впливу [24].

За даними дослідженнями встановлено,що в більш забруднених зонах м. Калуша, пучки хвоїнок більш зближені і на 10 см пагона їх більше, ніж в чистій зоні (Височанка).

Поряд із зниженням дендрометричних показників Picea abies у досліджених районах урбоекосистеми Калуша відбувається зростання дехромаційних і некротичних ушкоджень хвої (рис. 3.1)

Рис. 3.1. Рівень некротичного ураження хвої Picea abies у різних районах урбоекосистеми Калуша: І – Височанка; II – Загір’я; ІІІ – Підгірки; IV – Центрально-міський район; V - Північно-західний промисловий район.

Мінімальне ушкодження хвої встановлене для особин із району Височанка (5%). У інших досліджених районах міста рівень некротичного ушкодження хвої Picea abies сягає критичних рівнів.

Морфометричні показники Picea abies у межах урбоекосистеми Калуша варіюють у широкому діапазоні числових значень. При цьому, рівень некротичного ураження хвої є найбільш інформативною біоіндикаційною ознакою в умовах урбоекосистеми Калуша.

Прямо пропорційно рівню промислово-транспортного забруднення змінюється кількість хвоїнок на 10 см пагона,а обернено пропорційно-довжина, ширина хвої, тривалість її життя, вага 1000 штук хвоїнок, а також рівень некротичного ураження.

Отже, морфологічні зміни Picea abies є інформативною ранньою біоіндикаційною ознакою при здійсненні моніторингових досліджень урбанізованих територій.

ВИСНОВКИ

1. Фітомеліоративні особливості деревних хвойних рослин, зокрема Picea abies під впливом урбаністичного навантаження Калуша має надзвичайно важливе значення, як з позицій фітосануючих функцій, так і при моніторингових дослідженнях Picea abies до комплексу урботехногенних факторів та виявлення можливих способів адаптації до умов урбоекосистеми.

2. В особин Picea abies в умовах урбоекосистеми Калуша відбувається зміна морфометричних показників, зокрема ступінь некротичного ураження і його характер, довжина, ширина, тривалість життя хвоїнок, їх вага, а також кількість на 10 см пагона.

3. Найбільшою інформативністю та максимальною біоіндикаційною перспективністю аналізованих параметрів Picea abies в умовах урбоекосистеми Калуша являються морфологічні дослідження. Відповідно до яких, вплив урботехногенних факторів зростає у послідовному ряді районів міста: Височанка>Загір’я>Підгірки>Центрально-міський район>Північно-західний промисловий (індустріальний).

Список використаної літератури

1. Адаменко О. М., Крижанівський І. Є. та ін. Екологія міста Івано-Франківська.-Івано-Франківськ.:Сіверсія МВ, 2004.-200 с.

2. Артамонов В. И. Растения и чистота природной среды. – М.: Наука, 1986 – 212 с.

3. Антропогенні зміни