У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати
Тор 100
|
|
Магістерська робота - Біоіндикаційна перспективність деяких видів роду Acer L. в умовах міських екосистем (на прикладі міста Івано-Франківська) 36
паперу см2.
Встановлення перевідного коефіцієнта базується на порівнянні маси квадрата паперу з масою листка, який має таку ж довжину і ширину. Для цього на міліметровому папері окреслюють прямокутник зі сторонами, рівними довжині і ширині листка. Потім на ньому з максимальною акуратністю обмальовують контур листка. Для визначення площі відбирали по 20 -25 листків з кожного дерева з нижньої частини з південно-східного боку. Далі розрахунки проводили за формулою (2): Sл = Pл ? Sкв / Pкв , (2) де Sл – площа листка см2; Sкв – площа квадрата паперу см2; Pл – маса листа паперу, мг; Pкв – маса квадрата паперу, мг. Вимірювали довжину та ширину кожного листка. Розрахунок площі проводили за формулою (3): S = A ? B ? K, (3) де А – довжина листка, см; В – ширина листка, см; К – перевідний коефіцієнт. Листковий індекс розраховували як відношення довжини листкової пластинки до його ширини. На одну дослідну ділянку виконували по 50 вимірів кожного параметра для кожного досліджуваного виду [52]. 2.4. Йодний метод визначення стерильності пилкових зерен Пилок деревних рослин відбирали з квіткових суцвіть у період цвітіння з підвітряного боку дерева з нижнього ярусу крони з гілок одного порядку галуження за стандартною методикою [27]. Квіткові суцвіття фіксували в суміші Кларка при температурі 0 – 4°С протягом 24 годин і переносили у 80% етанол для зберігання. Кількість фертильних і стерильних пилкових зерен визначали на тимчасових давлених препаратах за йодним методом, що ґрунтується на визначенні крохмалю в складі пилкових зерен за допомогою йодної реакції, оскільки стерильні і фертильні пилкові зерна відрізняються за його вмістом. Йодний розчин готували за рецептом Грама: 2 г йодистого калію розчиняли у 5 мл дистильованох води, а згодом додавали 1 г металічного йоду. Розчин доводили у колбі до 300 мл [49]. Стерильність встановлювали на тимчасових давлених препаратах. Переглядали по 600 – 1000 зерен від однієї особини кожного виду або 3000 – 5000 на досліджувану ділянку. Для зручності аналізу в кожному варіанті обчислювали коефіцієнт стерильності (Ксп) за формулою (4) [41]: Ксп = , (4), де Ксп – коефіцієнт стерильності пилку; – стерильність пилку у зоні дослідження, %; – стерильність пилку на фоновій території, %. 2.3. Визначення вмісту пластидних пігментів у листках Вміст пігментів визначали за допомогою спектрофотометричного методу [44, 25]. Так як хлорофіли а і b та каротиноїди володіють максимумом поглинання при різних довжинах хвиль, визначення проводили при 662 нм (хлорофіл а), 644 нм (хлорофіл b), та 440 нм (каротиноїди). Екстракцію пігментів з хвої проводили ацетоном. Для цього наважку (0,1 г) з усередненої проби листків клена гостролистого та клена ясенелистого розтирали в ступці з 5 мл 90%-го ацетону. Отриманий гомогенат фільтрували і екстракт доводили ацетоном в мірній колбі до 25 мл. В забарвленому екстракті вимірювали оптичну густину розчину при відповідних для кожного з пігментів довжинах хвиль . Концентрацію хлорофілів розраховували за формулами (5-7): Ca = 9,78 * D662 – 0,99 * D644, (5) Cв = 21,43 * D644 – 4,65 * D662, (6) Cа+в = 5,13 * D662 + 20,44 * D644, (7) де Ca – концентрація хлорофілу а (в мкг/мл); Cв – концентрація хлорофілу b (в мкг/мл); D662 – оптична густина розчину при 662 нм та товщі шару 1 см; D644 – оптична густина розчину при 544 нм та товщі шару 1 см. Концентрацію каротиноїдів вираховували за формулою (8): Ск = 4,7 * D440 – 0,27 * Cа+в, (8) де Ск – концентрація каротиноїдів (в мкг/мл); D440 – оптична густина розчину при 440 нм та товщі шару 1 см; Cа+в – концентрація суми хлорофілів. Вміст пігментів у дослідному зразку розраховували в мг на 100 г сирої маси за формулою (9): Х = А * С / n * 1000, (9) де Х – вміст пігменту в досліджуваному зразку (в мг на 100 г сухої маси); С – концентрація пігмента (в мкг/мл); А – об’єм екстракта пігментів (в мл); N – наважка дослідної речовини; 1000 -– коефіцієнт перерахунку концентрації пігменту (в мл на 100 г речовини). 2.5. Статистична обробка результатів дослідження Математичну обробку отриманих даних проводили варіаційно-статистичним методом з використанням програми Excel. Для кожної змінної визначали середнє арифметичне (М), стандартне відхилення (у), відхилення від середнього арифметичного (m), t-критерій Стьюдента [34]. Середнє арифметичне (М) – центр розподілу, навколо якого групуються всі варіанти цілої сукупності: (10) де: - середнє арифметичне; - сума варіант досліджуваної сукупності; – кількість об’єктів. Стандартне відхилення (у) – показник, який характеризує варіювання сукупності об’єктів: (11) де: – стандартне відхилення; – варіанта;– середнє арифметичне; – кількість об’єктів. Відхилення від середнього арифметичного (m) – показник, що враховує характер зміни варіант: (12) де: - відхилення від середнього арифметичного; - варіанта; - середнє арифметичне; - кількість об’єктів; - стандартне відхилення. Коефіцієнт варіації Cv розраховується за формулою (13): *100% (13), де - стандартне відхилення; - середнє арифметичне. T – критерій Стьюдента використовується при порівнянні між собою середніх вибіркових величин та для обчислення достовірності різних теоретичних сукупностей. , (14) де : , (15) де: при >30, =, (16) де: m1 та m2 – стандартна помилка середніх арифметичних відповіно першої (контрольної) та другої (дослідної) груп. При < 30 , (17) де: та - середні арифметичні досліджуваних сукупностей відповідно першої (контрольної) та другої (дослідної) груп; та - варіанти досліджуваних сукупностей; - об’єм сукупності; Отримані дані по t- критерію Стьюдента для встановлення достовірності порівнювали з табличними. Різницю вважали достовірною при p < 0,05. Розділ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
3.1. Зміна фоліарних морфометричних показників представників Acer L. в умовах урбанізованого середовища Збільшення вмісту урбопромислових полютантів у атмосферному повітрі може спричинювати зміни морфологічних параметрів листків деревних |