Нами проведено визначення довжини, ширини, площі листкової поверхні та індексу форми листків Acer platanoides L. та Acer negundo L. локальних екотопів міста Івано-Франківська для встановлення перспективності використання аналізованих параметрів для морфометричної індикації територій. Результати дослідження представлені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Морфометричні параметри листків рослин роду Acer L. в умовах урбоекосистеми Івано-Франківська

Район

дослідження

параметр | фонова територія | південний | південно-східний | північний | північно-східний | с. Ямниця | центр

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

Acer platanoides L.

Площа листкової пластинки, см2 | 99,1±6,22 | 77,6±5,6* | 66,2±6,30* | 59,2±6,00* | 56,7±4,80* | 45,1±3,00* | 52,4±5,30*

Довжина листка, см | 14,2±1,15 | 11,4±0,98* | 10,6±085* | 10,1±0,90* | 10,1±0,90* | 8,6±1,80* | 9,5±1,10*

Ширина листка, см | 15,1±1,34 | 12,5±1,25* | 12,2±1,40* | 12,3±1,8* | 11,9±1,8* | 10,8±1,9* | 11,8±2,36*

Листковий індекс | 0,94 | 0,91 | 0,90 | 0,86 | 0,85 | 0,80 | 0,76

продовження таблиці 3.1

Acer negundo L.

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

Площа листкової пластинки, см2 | 34,70±2,22 | 32,10±3,15 | 31,70±3,47 | 31,00±5,02 | 31,30±4,10 | 27,80±4,02 | 29,10±3,82

Довжина листка, см | 7,1±0,35 | 6,8±0,47 | 6,5±0,52 | 6,5±0,60 | 6,3±0,70 | 6,1±0,85 | 6,2±1,10

Ширина листка, см | 4,5±0,30 | 4,4±0,30 | 4,1±0,56 | 4,3±0,45 | 4,3±0,40 | 4,5±0,60 | 4,4±0,42

Листковий індекс | 1,60 | 1,55 | 1,58 | 1,51 | 1,46 | 1,35 | 1,40

Примітки: *– достовірна відмінність від контролю (p < 0,05).

Одержані результати вказують на зміну аналізованих морфометричних параметрів листків деревних рослин штучних фітоценозів міста в умовах урботехногенного забруднення середовища існування. Загальною тенденцією є зменшення розмірів листкових пластинок.

Для Acer platanoides L. у межах всіх досліджених районів Івано-Франківська спостерігається статистично достовірне (p < 0,05) зменшення розмірів листкових пластинок порівняно із фоновою територією. Мінімальні відхилення аналізованих показників від контрольних значень відмічено у південному районі урбоекосистеми, екологічна ситуація в межах якого є найбільш сприятливою. Середнє значення площі листкової пластинки тут складає 77,6 см2 , при контрольному значенні – 99,1 см2; довжини і ширини листка – 11, 4 і 12, 5 см відповідно при 14,2 та 15,1 см на фоновій території. Послідовне достовірне зменшення фоліарних морфометричних параметрів відбувається у послідовному ряді досліджених мікрорайонів міста: південно-східний північний північно-східний. Максимальна інгібіція морфометричних параметрів листків клена гостролистого має місце у центральноміському районі та на території промислового передмістя (с. Ямниця), у межах яких антропогенний вплив є максимальним [22]. Загальною тенденцією є також зменшення індексу форми листка, який характеризує симетричність листкової пластинки.

Тобто, на посилення урбогенного пресингу клен гостролистий реагує зменшенням розмірів асиміляційного органів. Такий ефект є ознакою ксероморфності, обумовленої мікрокліматичними та мікроедафічними особливостями урбоекосистеми, а також може розглядатися як адаптивно-пристосувальна реакція, спрямована на зменшення інтенсивності газообміну в умовах аерогенного забруднення довкілля [11].

У Acer negundo L. зміни всіх аналізованих морфологічних параметрів є статистично недостовірними. В умовах досліджуваної території їм властива лише тенденція до зменшення площі листків. Це вказує на значну резистентність виду до впливу урбогенних чинників на органному рівні. Така властивість є ознакою придатності клена ясенелистого при створенні міських культур фітоценозів і санітарних насаджень промислових підприємств.

3.2. Чутливість чоловічого гаметофіту Acer platanoides L. та Acer negundo L. до дії урботехногенних чинників

Як критерій фертильності чоловічого гаметофіту розглядали наявність крохмалю в пилкових зернах. Даний показник характеризується значною лабільністю в неоднорідних умовах середовища й універсальністю стосовно різних біологічних об’єктів. Дослідження показали, що стерильні пилкові зерна відрізняються від фертильних не лише інтенсивністю забарвлення, але й лінійними розмірами та характером екзини (рис. 3.1).

(А) (Б)

Рис. 3.1 Аномалії пилку Acer platanoides L. (А) та Acer negundo L. (Б) в умовах індустріального передмістя Івано-Франківська: 1 – стерильні пилкові зерна; 2 – фертильні пилкові зерна. Заб.: розчин йоду в йодистому калії (за Грамом). Мікрофото. Зб.: А – Є – 400 х

Результати тесту на стерильність пилку рослин роду Acer L. (табл. 3.2), засвідчують достовірне (P<0,05) послідовне збільшення кількості безкрохмальних пилкових зерен на території урбоекосистеми відносно відповідних їм фонових значень.

Таблиця 3.2.

Рівень стерильності пилкових зерен рослин роду Acer L. в умовах урбоекосистеми Івано-Франківська

Вид-індикатор | Досліджувана ділянка міської агломерації | Число безкрохмальних

пилкових

зерен, %

М±m | Коефіцієнт стерильності пилку, Ксп | Коефіцієнт варіації, Cv, (%)

A. platanoides | Фонова територія | 3,5±0,10 | 1 | 6,21

Південний район | 4,0±0,15 | 1,14 | 8,26

Південно-східний район | 5,0±0,22* | 1,43 | 9,72

Північний | 6,5±0,48* | 1,74 | 14,53

Північно-східний район | 6,1±0,4* | 1,86 | 16,61

Центрально міський район | 9,8±0,82* | 2,80 | 18,65

с. Ямниця | 13,7±1,17* | 3,91 | 19,13

A. negundo | Фонова територія | 3,9±0,14 | 1 | 8,02

Південний район | 4,5±0,30 | 1,15 | 14,53

Південно-східний район | 5,6±0,37* | 1,44 | 14,70

Північний | 7,3±0,53* | 1,87 | 16,26

Північно-східний район | 8,1±0,74* | 2,08 | 20,45

Центрально міський район | 13,3±1,30* | 3,4 | 21,72

с. Ямниця | 16,3±1,62* | 4,18 | 22,21

Примітки: *– достовірна відмінність від контролю (p < 0,05).

Для обох досліджених видів мінімальний рівень безкрохмального пилку відмічено на території Південного району Івано-Франківська: 4,0 і 4,5% відповідно для A. platanoides і A. negundo при фонових значеннях 3,9 і 3,5%. Достовірне послідовне зростання показника порівняно із контрольними значеннями відбувається у наступному ряді досліджених