3. Сукупність недиференційованих урбогенних факторів спричинює значний фітотоксичний ефект, який проявляється зростанням відсоткової частки некротизованої (депігментованої) поверхні листка (у 3,6-13,3 рази).

4. Фотосинтетична система Betula pendula виявляє значну чутливість до комплексу урбогенних факторів. Пропорційно рівню антропогенного впливу в листках зменшується сума хлорофільних пігментів (у 1,1-2,1 рази), відношення Хл а /Хл b (у 1,2-2,2 рази). Достовірне зменшення вмісту каротиноїдів спостерігається в умовах екотопів із максимальним рівнем антропогенного навантаження (Індустріальному передмісті і центрально міському районі) – на 25% і 33% відповідно.

5. На несприятливі умови середовища береза реагує підвищенням вмісту суми фенольних сполук. Максимальне їх зростання порівняно із фоном відмічено для модельних особин виду центральної частини урбоекосистеми та індустріального передмістя (на 16,0% і 14,3% відповідно).

6. Проаналізовані показники можуть використовуватись в якості маркерів урботехногенної напруги при проведенні біомоніторингових досліджень. Максимально інформативними в умовах урбоекосистеми Івано-Франківська є є рівень некротизованої листкової пластинки та стан фотосинтетичної системи Betula pendula.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антропогенні зміни біогеоценотичного покриву в Карпатському регіоні / [ред. М. А. Голубець]. – К. : Наук. думка, 1994. – 170 с.

2. Бессонова В.П. Вплив важких металів на пігментну систему листка // Український ботанічний журнал. - 1992. – Т. 49, № 2 – С. 63 - 66.

3. Бессонова В. П. Морфо-функциональные исследования растений в условиях загрязнения среды тяжелыми металлами : автореф. дис. на соискание уч. степени доктора биол. наук : 03.00.16 – «Экология» / В. П. Беcсонова. ----? Днепропетровск, 1991. ? 36 с.

4. Биоиндикация загрязнений наземных экосистем [пер. с нем ; ред. Р. Шуберт]. – М. : Мир, 1988. – 350 с.

5. Большакова М.О., Мусатенко Л.І., Мартин Г.Г. Структурна адаптація листків деревних рослин до умов зовнішнього середовища // Український ботанічний журнал. - 1997. – Т. 54, № 4. – С. 348-350.

6. Бродович Т. М. Деревья и кустарники запада УССР. Атлас / Т.  М. Бродович, М. М. Бродович. – Львов: Вища школа, 1979. – 251 с.

7. Васфилов С.П. Возможные пути негативного влияния кислых газов на растения // Журнал общей биологии. - 2003. – Т. 64, № 2 – С. 146-155.

8. Взаимодействие растений с техногенно загрязненной средой. Устойчивость. Фитоиндикация. Оптимизация / И. И. Коршиков, В. С. Котов, И. П. Михеенко и др. – К. : Наук. думка, 1995. – 191 с.

9. Гетко Н. В. Растения в техногенной среде: структура и функции ассимиляционного аппарата. – Минск : Наука и техника, 1989. – 208 с.

10. Гнатів П. С. Стресова адаптивна реакція дерев у техногенному довкіллі / П. С. Гнатів // Науковий вісник УкрДЛТУ. – Львів : УкрДЛТУ, 2000. – Вип. .1. – С. 69 – 72.

11. Головинская Г.Я. Особенности экологии липы мелколистной примагистральных зон городской среды // Воронежская государственая лесотехническая академия, Воронеж, 2000 – 23 с.

12. Горышина Т. К. Фотосинтетический апарат растений в условиях среды / Т. К. Горышина. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1989. – 180 с.

13. Грицай З.В., Т.І. Юсипіва. Вплив промислового забруднення на морфометричні показники однорідного пагона деревних рослин // Український ботанічний журнал. – 2002. – № 3 – С. 297-301.

14. Гришко В.М. Ріст деревних рослин в умовах техногенного забруднення // Український ботанічний журнал. - 2002. – Т. 59, № 1 – С. 79-89.

15. Гуральчук Ж. З. Механизмы устойчивости растений к тяжелым металлам / Ж. З. Гуральчук // Физиология и биохимия культурных растений. – 1994. – Т. , № 2. – С. 107 – 115.

16. Довкілля Івано-Франківщини // Державний комітет статистики України. Головне управління статистики Івано-Франківської області (статистичний збірник) [ред. Л.О. Зброй]. – Івано-Франківськ, 2005. – 134 с.

17. Запрометов М. Н. Фенольные соединения: распространение, метаболизм и функциив растениях / М. Н. Запрометов. – М.: Наука, 1993. – 272 с.

18. Захаров В.М. Мониторинг здоровья среды методами биоиндикации. – Калуга: Калужский гос.ун-т им. К.Э. Циолковского. – 2000. – 84 с.

19. Звіт про стан навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області у 2004 році // Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державне управління екології та охорони природних ресурсів в Івано-Франківській області. – Івано-Франківськ, 2005. – 178 с.

20. Илькун Г. М. Загрязнители атмосферы и растения / Г. М. Илькун. – К. : Наук. думка, 1978. – 247 с.

21. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О.Казаков – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

22. Клейн Р. М. Методы исследования растений / Р. М. Клейн, Д. Т. Клейн. – М. : Колос, 1974. – С. 166 – 193.

23. Клеточные механизмы адаптации растений к неблагоприятным воздействиям экологических факторов в естественных условиях / [ред. Е. Л. Кордюм]. – К. : Наук. думка, 2003. – 277 с.

24. Козюкина Ж.Т. Устойчивость растений к отрицатильным факторам среды. – Днепропетровск: Ранок, 1990 – 101 с.

25. Коршиков И. И. Адаптация растений к условиям техногенно загрязненной среды / И. И. Коршиков. – К. : Наук. думка, 1996. – 237 с.

26. Коршиков І. І. Урботехногенне середовище як інтегральний чинник пристосування рослин / І. І. Коршиков, П. С. Гнатів // Промышленная ботаника. – 2003. – Вип. 3. – С. 78 – 82.

27. Косаківська І. В. Стрес рослин: специфічні та неспецифічні реакції адаптаційного синдрому / І. В. Косаківська // Укр. бот. журн. – 1998. – Т. 55, № . – С. 584 – 587.

28. Коцюбинська Н. П. Еколого-фізіологічні