У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Бакалаврська робота

Мікобіота агарикальних грибів в басейні річки Бистриця.

Зміст |

Вступ | 3

1. | Огляд літератури. | 5

2. | Фізико-географічна характеристика регіону досліджень. | 9

3.1. Географічне положення. | 9

3.2. Геологічна будова. | 10

3.3. Геоморфологія. | 10

3.4. Водні ресурси. | 11

3.5. Клімат. | 12

3.6. Ґрунти. | 14

3.7. Рослинний покрив. | 15

3.8. Тваринний світ. | 17

3. | Методика досліджень | 19

4. | Результати досліджень та їх обговорення. | 22

4.1. Конспект мікобіоти. | 22

4.2. Аналіз мікобіоти. | 43

4.3. Екологічні групи Агарикальних грибів на території басейну ріки Бистриця. |

49

4.4. Фітоценотична приуроченість Агарикальних грибів досліджуваної території. |

53

4.5. Фенологічні особливості Агарикальних грибів басейну ріки Бистриця. |

76

4.6. Хорологія деяких видів Агарикальних грибів. | 99

4.7. Практичне значення Агарикальних грибів. | 108

4.8. Харчова цінність грибів порядку Agaricales. | 109

4.9. Лікувальні Агарикальні гриби басейну ріки Бистриця | 111

4.10. Охорона рідкісних видів Агарикальних грибів. | 114

Висновки. | 121

Список літератури. | 122

Додатки. | 127

ВСТУП

Серед величезного різноманіття живих організмів, що заселяють різні біотопи землі, значне місце займають гриби, яких зараз відносять до окремого царства, які налічують приблизно 100000 видів і які зустрічаються у всіх середовищах: на ґрунті, у воді, повітрі, фітосфері. Кожен рік описується близько 1000 нових для науки видів. Вищих грибів макроміцетів на землі приблизно 10000 видів. В Європі зростає близько 5000. На Україні відомо більше 2000 агарикальних грибів, з них близько 1200 зростають в українських Карпатах [10, 22].

Гриби – дуже цікава в теоретичному і практичному відношенні група живих організмів, яка ще недостатньо вивчена. Перед мікологами з кожним роком постають все нові складні і важливі проблеми, які потребують вирішення [10, 55].

Роль грибів в природі і господарській діяльності людини важко переоцінити. Велике функціональне значення мають гриби в різних біогеоценозах, де вони завдяки великому набору ферментів приймають разом з бактеріями і безхребетними активну участь в процесах деструкції і мінералізації органічних речовин, величезні запаси котрих щорічно накопичуються на нашій планеті в результаті діяльності фотосинтезуючих вищих і нижчих рослин [16, 46, 47, 55]. В останні десятиліття гриби широко використовуються і для штучного розкладання багаточисельних відходів виробництв і побутової діяльності людини. Різні біологічні, фізіолого-біохімічні та інші якості грибів знаходять застосування в таких сферах народного господарства як сільськогосподарське виробництво, деревообробна, харчова, хімічна, фармацевтична промисловість, в медицині, ветеринарії [2, 21, 22, 45, 47].

Тема грибів актуальна для України і для нашої області, тому що наша область одна з найбагатших на мікобіоту. На жаль, кількість публікацій з мікології у вітчизняній мікологічній літературі дуже обмежена. Тому ця тема зараз дуже перспективна для досліджень і вивчення грибів, враховуючи також все більш зростаючу цікавість до грибів серед широких верств населення.

В нашій області, в басейні р. Бистриця дуже велике різноманіття макроміцетів, зокрема грибів порядку Agaricales.

Мета роботи: дослідити мікобіоту агарикальних в басейні річки Бистриця та провести її аналіз.

Завдання дослідження:

1. Дослідити видовий склад агарикальних грибів і провести його аналіз;

2. Виявити рідкісні види грибів даного басейну.

Об’єкт дослідження – басейн річки Бистриця.

Предмет дослідження – мікобіота агарикальних грибів в басейні річки Бистриця.

Дослідницький матеріал зібрано на основі літературних матеріалів, а також польових робіт на території досліджуваного басейну. В роботі використані науково-технічні матеріали обласної науково-технічної бібліотеки імені В.Стефаника, наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника.

Робота складається з: вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків (фотографій та гербарних зразків деяких видів грибів).

Практичне значення одержаних результатів: робота може бути використана у подальших дослідженнях з даної тематики, а також студентами, вчителями та іншими особами, які цікавляться цією темою і хочуть ознайомитися з мікобіотою агарикальних грибів.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Дослідження і вивчення грибів проводились ще в давні часи. Так, ще Теофраст ( IV ст. до н. е.), Пліній Старший (I ст. н. е.) залишили праці про класифікацію і розвиток грибів [22].

В 1578 р. голландський ботанік К. Клаузіс опублікував перший атлас грибів.Перші наукові відомості про гриби з’явилися у другій половині XVIII ст. Вони пов’язані з працями голландського міколога Г. Персона «Огляд грибів» і шведського ботаніка Е.Фріза – «Система грибів». В першій половині XIX ст. з’являються перші роботи по філогенії, будові, паразитизму грибів. В XIX ст. була розроблена методика культивування сапротрофних грибів. Також велике значення мали роботи Вороніна М.С. [4, 8, 22].

На початку XX ст. велика роль в розвитку мікології належить Ячевському А.А. Основні наукові роботи Ячевського присвячені систематиці, філогенії, номенклатурі грибів. В цей же час розширюються дослідження з фізіології грибів. Цими дослідженнями займалися німецький вчений Г. Плебс, Іванов Н.І. [4, 25].

В радянський період мікобіоту УРСР вивчав Морочковський С.Ф. Питаннями еволюції і філогенії грибів займався Зеров Д.К [4, 45]. Іншими відомими українськими мікологами є С.Ф. Морочковський, М.М. Підоплічко, В.Й. Білай, І.О. Дудка [4, 22]. Провідним сучасним українським мікологом є І.О. Дудка, яка дуже багато зробила для розвитку вітчизняної мікології.

Вже на початку наукового шляху Ірина Олександрівна виявила досить широкі наукові інтереси. У 1964-1967 рр. її залучили до роботи над першим в Україні "Визначником грибів України" (в семи томах) [29], видання якого завершилося лише в 1979 р. Працюючи під керівництвом проф. М.Я. Зерової (завідувачки відділу з 1963 р.), вона брала активну участь у підготовці до друку І та III томів "Визначника". Пізніше, у 1983 р., за цю фундаментальну працю І.О.


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35