Найбільш близькими з досліджених є B. pendula і T. cordata, які утворюють вузловий кластер першого порядку на віддалі однієї евклідової одиниці, а найбільш віддаленим від решти аналізованих видів є P. pyramidalis із локалізацією відповідного кластера на віддалі 11 одиниць.

Рис. 4.10. Групування досліджених деревних рослин за чутливістю чоловічого гаметофіту

Таким чином, можна констатувати, що депресивні зміни репродуктивної сфери деревних рослин (зростання частки безкрохмальних пилкових зерен, інгібування процесу формування пилкової трубки, зниження інтенсивності проростання пилку та зростання його морфологічної різноякісності) значною мірою зумовлені впливом техногенних чинників і можуть слугувати маркерами при діагностиці ранніх генетичних порушень, зокрема на території у зоні впливу цементних виробництв. Ступінь зміни показників стану пилку знаходиться в тісній апроксимаційній залежності з віддалю до джерела забруднення викидами цементного виробництва.

Деревні рослини виявляють високу специфічну чутливість до сумарної дії екотоксикантів, що доцільно враховувати при проведенні біоіндикаційних досліджень і при плануванні природоохоронних заходів, спрямованих на оптимізацію навколишнього середовища урбоекосистем. Максимальною резистентністю до дії урботехногенних факторів за більшістю аналізованих показників володіє чоловічий гаметофіт S. caprea; мінімальною – P. рyramidalis.

Застосовані тести на визначення рівня абортивності пилку відзначаються диференційністю в інформативності. Тому для об’єктивної оцінки гаметоцидності середовища доцільним є поєднання розглянутих методів із подальшим розрахунком інтегральних показників.

Максимальне ушкодження чоловічого гаметофіту рослин-індикаторів відмічено безпосередньо на території ПП ЦШК у зоні неорганізованих викидів. Зниження токсико-мутагенного фону відбувається в ряді: с. Ямниця < с. Угринів < с. Павлівка < с. Вікторів < с. Підлужжя.

ВИСНОВКИ

У магістерській роботі здійснено оцінку впливу викидів цементного виробництва на стан чоловічого гаметофіту деревних рослин; встановлено рівень корелятивних залежностей між зміною параметрів стану пилку і віддалю до джерела емісії; проаналізовано перспективність застосування параметрів стану пилку (стерильності, життєздатності та морфологічної різноякісності) у практиці біоіндикаційних досліджень.

1. Вплив викидів цементного виробництва зумовлює зростання рівня безкрохмального пилку деревних рослин. За зазначеним критерієм максимальною резистентністю володіє чоловічий гаметофіт Salix L.; мінімальною – Populus  Roz. Коефіцієнти стерильності пилку зазначених видів складають у різнофункціональних зонах відповідно 1,47 – 4,39 та 2,04 –11,25. Коефіцієнти стерильності пилку зазначених видів складають відповідно 1,2 – 2,8 та 2,54 –10,89.

2. В умовах забруднення довкілля кальцієвмісним пилом відбувається зростання морфологічної різноякісності пилку, яке проявляється збільшенням частки гігантських і карликових пилкових зерен. Максимальна кількість морфологічно аномального пилку виявлена для P. pyramidalis. Зазначений показник варіює в діапазоні 16,7 - 43,7% . Найменша варіативність розмірів пилкових зерен на дослідженій території властива для S. caprea.

3. Депресивні зміни життєздатності пилку деревних рослин проявляються зростанням частки непророслих пилкових зерен і зменшенням довжин пилкових трубок. Найбільш уразливим є чоловічий гаметофіт P. pyramidalis, у якого здатність до проростання і формування пилкової трубки в умовах дослідженої території знижується на 2,97-11,09, а довжина пилкових трубок знижується до 2,5 разів.

4. Встановлено наявність тісних прямих лінійних кореляційних залежностей між показниками ушкодження чоловічого гаметофіту та віддалю до джерела емісії (r>0,75). Фактор направленості вітрових потоків не має визначаючого впливу. між більшістю аналізованими параметрами стану пилку і віддалю до джерела емісії. Найвищі значення коефіцієнта кореляції Пірсона встановлені за всіма аналізованими показниками для P. pyramidalis

5. Чутливості деревних рослин до комплексу гаметоцидних факторів знижується у наступному послідовному ряді: P. pyramidalis > T. cordata > C. vulgaris > B. pendula > A. negundo > M. domestica > S.. Тест на життєздатність пилку є найбільш інформативним маркером ранніх генетичних порушень.

6. Максимальне ушкодження чоловічого гаметофіту рослин-індикаторів відмічено безпосередньо на території ПП ЦШК у зоні неорганізованих викидів. Зниження токсико-мутагенного фону відбувається в ряді: с. Ямниця < с. Угринів < с. Павлівка < с. Вікторів < с. Підлужжя.

1. Алов И. А. Цитофизиология и патология митоза / И. А. Алов. – М. : Медицина, 1972. – 264 с.

2. Антропогенні зміни біогеоценотичного покриву в Карпатському регіоні / [ред. М. А. Голубець]. – К. : Наук. думка, 1994. – 170 с.

3. Багилиев А. Б. Генетический эффект солей тяжелых металлов как загрязнителей окружающей среды / А. Б. Багилиев // Успехи современной генетики. – М. : Наука, 1982. – С. 104 – 114.

4. Бессонова В. П. Влияние загрязнения среды на прорастание и физиологическое состояние пыльцы некоторых древесных растений / В. П. Беcсонова, И. И. Лыженко // Ботан. журн. – 1991. – Т. 76, № 3. – С. 422 – 426.

5. Бессонова В. П. Можливості оцінки екологічної ситуації у промисловому місті за гаметоцидною дією на рослини промислових емісій / В. П. Бессонова, З. В. Грицай, І. І. Лиженко // Екологія і освіта: проблеми теорії та практики : міжнар. наук.-практ. конф., 20 – 21 квітня 1994 р. : тези. доп. – Умань, 1994. – С. 49 – 51.

6. Бессонова В. П. Семенное возобновление древесных растений и промышленные полютанты (SO2 и NO2) / В. П. Бессонова. – Запорожье : Запорж. гос. ун-т, 2001. – 193 с.

7. Бессонова В. П. Состояние пыльцы как показатель загрязнения среды тяжелыми металлами / В. П. Бессонова // Экология. – 1992. – № 4. – С. 45 – 50.

8. Бессонова В. П. Использование цитогенетических критериев для оценки мутагенности промышленных полютантов / В. П. Бессонова, В. В. Грицай, Т. И. Юсипива // Цитология и генетика. – 1996. – Т. 30, № 5.