У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати
Тор 100
|
|
агаризованому середовищі методом Д.А. Транковського [50]. В цьому методі в якості вологих камер використовували чашки Петрі з мокрим фільтрувальним папером. Штучне середовище, яке готували з 1%-ого агар-агару і цукру, наносили на предметне скло. На це середовище висівали пилок і поміщали у термостат при температурі 30° С. Для кожного виду визначали час від початку інкубації до моменту проростання пилку (t0), а також відсоток непророслих пилкових зерен щодо їх загальної кількості та середні значення довжин пилкових трубок через часові інтервали рівні 2t0, 3t0 і через добу від початку проростання [66]. Переглядали не менше 100 пилкових зерен від однієї особини кожного виду на досліджувану ділянку.
Для зручності аналізу в кожному варіанті обчислювали коефіцієнт стерильності (Ксп) за формулою (1) [36]: Ксп = , (1), де Ксп – коефіцієнт стерильності пилку; – стерильність пилку у зоні дослідження, %; – стерильність пилку на фоновій території, %. Морфологічну різноякісність оцінювали за частотою зустріваності гігантських та карликових пилкових зерен у пилковій культурі, що відповідно були в 1,3 – 1,5 раза більші чи менші середньої норми. Вимірювання розмірів пилку проводили, як зазначено на рисунку 3.6: Рис. 3.9. Схема вимірювання розмірів пилкових зерен За результатами досліджень були обчислені умовні показники ушкодженості (УПУ) чоловічого гаметофіту деревних рослин та проведена подальша інтегральна оцінка екологічного стану дослідженої території. . Для цього використовували формули 2–3 [47]: УПУі=(Пкомф–Пn)/(Пкомф–Пкрит) (2), де УПУі – умовний показник ушкодженості гаметофіту за аналізованим показником; і – аналізований показник; Пкомф – комфортне (контрольне) значення аналізованого параметру біоіндикатора; Пкрит – критичне значення параметру; Пn – значення параметру у кожному дослідному варіанті. ІУПУ= УПУі (3), де ІУПУ – інтегральний умовний показник пошкодження чоловічого гаметофіту деревних рослин, який відображає рівень токсикоз-мутагенної напруги середовища. Цитологічний аналіз проводили під мікроскопом Olympus CX-300 з використанням програмного продукту Quick PHOTO MICRO 2,3 for Windows. Мікрофотографування здійснювали за допомогою інтегрованої в мікроскоп фотонасадки Olympus SP – 500 UZ при збільшенні мікроскопа 1000х та програмного забезпечення Quick PHOTO MICRO 2,3 for Windows (Olympus). 3.4. Статистичні методи дослідження Камеральна обробка результатів дослідження полягала в статистично-математичній інтерпретації й узагальненні одержаних даних [38]. Усі розрахунки проводили за допомогою редактора MS Excel 2003 та програмного пакета Statistica 6.0. Математичну обробку результатів проводили варіаційно-статистичним методом із наступними кореляційно-регресійним Для кожної змінної визначали середнє арифметичне (М), , відхилення від середнього арифметичного (m), t-критерій Стьюдента [35]. Середнє арифметичне (М) – центр розподілу, навколо якого групуються всі варіанти цілої сукупності: (4) де: - середнє арифметичне; - сума варіант досліджуваної сукупності; – кількість об’єктів. Стандартне відхилення (у) – показник, який характеризує варіювання сукупності об’єктів: (5) де: – стандартне відхилення; – варіанта;– середнє арифметичне; – кількість об’єктів. Відхилення від середнього арифметичного (m) – показник, що враховує характер зміни варіант: (6) де: - відхилення від середнього арифметичного; - варіанта; - середнє арифметичне; - кількість об’єктів; - стандартне відхилення. Коефіцієнт варіації Cv розраховується за формулою: *100% (7), де - стандартне відхилення; - середнє арифметичне. T – критерій Стьюдента використовується при порівнянні між собою середніх вибіркових величин та для обчислення достовірності різних теоретичних сукупностей. , (8) де : , (9) де: при >30, =, (10) де: m1 та m2 – стандартна помилка середніх арифметичних відповіно першої (контрольної) та другої (дослідної) груп. При < 30 , (11) де: та - середні арифметичні досліджуваних сукупностей відповідно першої (контрольної) та другої (дослідної) груп; та - варіанти досліджуваних сукупностей; - об’єм сукупності; Отримані дані по t - критерію Стьюдента для встановлення достовірності порівнювали з табличними. Різницю вважали достовірною при p < 0,05. У рамках проведення кореляційного аналізу встановлювали напрям і форму кореляційного зв’язку, його тісноту та достовірність. Значення коефіцієнта парної (rxy) кореляції обчислювали за формулою (12).
Тісноту кореляційних зв’язків між параметрами встановлювали, виходячи з градації коефіцієнта детермінації; форму – за критерієм Блекмана [38]. Розділ 4 Результати та їх обговорення 4.1. Стерильність пилку деревних рослин на дослідженій території Як критерій фертильності чоловічого гаметофіту розглядали наявність крохмалю в пилкових зернах. Даний показник характеризується значною лабільністю в неоднорідних умовах середовища й універсальністю стосовно різних біологічних об’єктів. Дослідження показали, що стерильні пилкові зерна відрізняються від фертильних не лише інтенсивністю забарвлення, але й лінійними розмірами та характером екзини (Рис. 4.1). Populus pyramidalis Roz. (А) Salix caprea L. (Б) Tilia cordata Mill. (В) Betula pendula Roth. (Г) Рис. 4.1 Аномалії пилку деревних рослин-індикаторів в умовах забруднення середовища викидами цементного виробництва: 1 – стерильні пилкові зерна; 2 – фертильні пилкові зерна. Заб.: розчин йоду в йодистому калії (за Грамом). Мікрофото. Зб.: А – Є – 400 х Результати тесту на стерильність пилку деревних рослин вказують на інтенсифікацію гаметоцидного впливу у ряді населених пунктів: с. Ямниця с. Угринів С. Павлівка с. Вікторів с. Підлужжя, що проявляється зростанням у пилковій культурі частки безкрохмального пилку (табл. 4.1). Максимальне перевищення фонового значення відмічено у рослин промислової площадки (ПП) цементно-шиферного комбінату (ЦШК). Таблиця 4.1 Рівень стерильності пилку деревних рослин-індикаторів у зоні впливу ВАТ «Івано-Франківськцемент» Територія дослідження | Рівень безкрохмальних пилкових зерен, % М±m P. pyramidalis | T. cordata | B. pendula | S. caprea Промислова площадка ЦШК | 77,3±7,66* | 26,6±2,02* | 19,6±1,83* | 8,4±0,59* с. Ямниця | 63,2±3,40* | 21,8±1,53* | 15,3±1,24 * | 7,3±0,42* с. Угринів | 58,7±1,33* | 15,6±0,97* | 10,2±0,74 * | 6,2±0,26* с. Павлівка | 55,8±1,57* | 18,8±0,75* | 12,4±0,64 * | 7,0±0,21* с. Вікторів | 35,4±0,98* | 10,6±0,48* | 7,4±0,45 * | 4,3±0,15* с. Підлужжя | 18,0±0,62* | 8,3±0,30* | 6,2±0,29 * | 3,6±0,11 Фонова територія | 7,1±0,31 | 5,9±0,18 | 4,9±0,15 | 3,0±0,09 Примітка. * - вірогідні зміни досліджуваних показників порівняно із фоновим |