Деревним рослинам із різних населених пунктів у зоні впливу ВАТ «Івано-Франківськцемент» характерна значна відмінність в інтенсивності проростання пилкових зерен у різні часові інтервали (Рис. 4.7).

Populus pyramidalis Tilia cordata

Betula pendula Salix caprea

- % пророслого пилку за інтервал часу t0 - 2t0;

- % пророслого пилку за інтервал часу 2t0-3t0;

- % пророслого пилку за інтервал часу 3t0 - 24 години;

Рис. 4.7. Відсоткова частка пророслих на кожному з часових інтервалів пилкових зерен

Максимальна частка пилку рослин із фонової території проростає за часовий інтервал t0-2t0. Відсоткова частка пилкових зерен, що проросли в часовому інтервалі 2t0 – 24 години, зростає в ряді досліджених ділянок: фонова територія > с. Підлужжя > с. Вікторів > с. Павлівка > с. Угринів > с. Ямниця > ПП ЦШК. Ця закономірність є найбільш вираженою у P. рyramidalis і T. cordatа, найменше – S. caprea.

Аналізовані параметри життєздатності пилку можуть слугувати інформативними високочутливими маркерами зміни екологічного стану екологічних систем у зоні техногенезу.

Порівняльний аналіз одержаних результатів показав диференційність інформативності застосованих тестів на визначення рівня абортивності пилку. У всіх варіантах спостереження частка непророслих пилкових зерен була вищою, ніж безкрохмальних. У S. caprea L., B. рendula та C. vulgaris L. зазначена відмінність є найбільш виразною і складає в різнофункціональних зонах у середньому 20 – 30%.

4.4. Інтегральна оцінка гаметоцидного впливу викидів ВАТ «Івано-Франківськцемент» на деревні рослини

Для об’єктивної оцінки гаметоцидності середовища доцільним є поєднання різних методів із подальшим розрахунком інтегральних показників. При цьому, зручною є практика розрахунку умовних показників ушкодження (УПУ) біооб’єкта та інтегральних умовних показників ушкодження (Додаток А)

Рівень стерильності пилку рослин-біоіндикаторів характеризує не лише загальну токсичність навколишнього середовища, а й опосередковано відображає інтенсивність мутагенної напруги [18]. Таким чином, можна дати оцінку ступеня екогенетичної трансформації дослідженої території.

Відповідно до значень інтегрального умовного показника ушкодження (ІУПУ) в межах досліджуваної території можна виділити відмінні за рівнем токсико-мутагенної напруги зони (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Умовні показники пошкодження (УПУ) деревних рослин і рівень токсико-мутагенної напруги середовища в межах досліджуваної території

(за гаметоцидним впливом)

Деревний вид

Досліджувана

територія | P. рyramidalis | T. cordatа | B. рendula | S. caprea | ІУПУ* | Категорія екологічної безпеки території

Фон | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | безпечна

с. Підлужжя | 0,18 | 0,11 | 0,10 | 0,18 | 0,14 | безпечна

с. Вікторів | 0,31 | 0,19 | 0,21 | 0,30 | 0,25 | безпечна

с. Павлівка | 0,46 | 0,36 | 0,44 | 0,55 | 0,45 | помірно небезпечна

с. Угринів | 0,60 | 0,41 | 0,46 | 0,66 | 0,53 | небезпечна

с. Ямниця | 0,81 | 0,75 | 0,74 | 0,80 | 0,78 | надзвичайно небезпечна

ПП ЦШК | 1,00 | 1,00 | 1,00 | 1,00 | 1,00 | надзвичайно небезпечна

* – інтегральний умовний показник ушкодження біосистем

До категорії безпечних можна віднести території сіл Підлужжя та Вікторів, ІУПУ в межах яких не перевищує значення 0,25. Це відповідає сприятливому стану біосистем за уніфікованою оціночною шкалою [180], а виявлені порушення чоловічого гаметофіту носять характер спонтанних генетично обумовлених змін. Тут рекомендується проводити інформаційний періодичний регламентний контроль.

Помірно небезпечна екологічна ситуація, а відповідно загрозливий стан біосистем встановлені для с. Павлівка. Значення показника ІУПУ тут складає 0,45 у.о. На цій території рекомендують проводити нормуючий періодичний регламентний контроль.

Критичний стан репродуктивних структур деревної рослинності (ІУПУ – 0,78 у.о), який відповідає небезпечному токсико-мутагенному фону території, має місце у с. Угринів. Такі території потребують планових тактично-стратегічних дій і постійного контролю, визначення джерел і компонентного складу забруднювачів, а також впровадження реабілітаційних заходів, спрямованих на оптимізацію стану довкілля і всіх біологічних систем.

Максимальне значення ІУПУ властиве деревним рослинам на ПП ЦШК, що дозволяє охарактеризувати токсико-мутагенний фон даної території як надзвичайно небезпечний. На територіях такого класу небезпеки потрібна радикальна зміна тактики і стратегії управлінських рішень, тут слід проводити особливий регламентний контроль. Необхідним є визначення меж територій із таким токсико-мутагенним статусом і розробка цілеспрямованих заходів щодо відновлення їх екологічного стану.

Для з’ясування характеру та тісноти статистичних залежностей між рівнем токсико-мутагенної напруги середовища, встановленим за інтенсивністю прояву гаметоцидних факторів, та віддалю до джерела емісії проведено кореляційно-регресійний аналіз одержаних експериментальних даних (Рис. 4.8).

Рис. 4.8. Графік лінійної кореляційної залежності між ІУПУ чоловічого гаметофіту деревних рослин і віддаленістю об’єкта від джерела емісії (В-критерій Блекмана<11,37 при статистично достовірному значенні коефіцієнта кореляції Пірсона (Р<0,05)).

Проведений аналіз показав наявність тісних лінійних кореляційних залежностей між інтегральним показником ушкодження чоловічого гаметофіту та віддалю об’єкту до джерела забруднення. При цьому, фактор направленості вітрових потоків не має визначаючого впливу. Такий ефект зумовлений якісним складом викидів цементного виробництва. Як вже зазначалось, цементний пил є переважно крупно дисперсним і в його розсіюванні гравітаційні сили відіграють більш вагому роль, ніж турбулентний переніс. Аналогічна закономірність проявляється також при аналізі статистичних залежностей між віддаллю до джерела емісії та окремими показниками стану пилку досліджених деревних рослин (4.9)

– тісний позитивний зв'язок;

- середній позитивний звязок

Рис. 4.9. Кореляційні залежності між показниками стану пилку та віддалю до джерела емісії (Sкм): стерил. – стерильність пилку; життєзд –життєздатність пилку; Морф.р-я – морфологічна різноякісність пилку; Інгібіція п.т. – інгібіцію проростання пилкових трубок

Встановлено наявність тісних кореляційних залежностей між більшістю аналізованими параметрами стану пилку і віддалю до джерела емісії. Найвищі значення коефіцієнта кореляції Пірсона встановлені за всіма аналізованими показниками для P. pyramidalis

Групування досліджених видів методом