З літературних джерел відомо [16, 22, 23, 24], що зміна морфометричних параметрів різних видів організмів, і, зокрема, дрозофіли, найчастіше спричинена їх модифікаційною мінливістю, оскільки ці зміни у більшості випадків не успадковуються і морфометричні ознаки значно змінюють свої середні значення, збільшуючи чи зменшуючи їх від покоління до покоління. Проте, відомі також випадки, коли зміна мірних ознак є наслідком прояву тієї чи іншої мутації (наприклад, вкорочення чи повна редукція крила). В літературі описана велика кількість речовин, які, можливо, слугують причиною цих змін [8, 10, 37]. Всі ці речовини, в основному, пов’язані із діяльністю людини, і, звичайно, концентруються навколо великих урбоекосистем. Дані території завантажені промисловими об’єктами та об’єктами комунально-побутового господарства, характеризуються сильним забрудненням від автотранспорту та ін.

Вивчення мутагенних речовин дозволило розділити їх на три групи: органічні і неорганічні сполуки природного походження (оксиди азоту, нітрати, нітрити, радіоактивні сполуки, алкалоїди), продукти переробки природних сполук (солі важких металів та багато ін.) і хімічні сполуки, що не зустрічаються в природі (пестициди, деякі лікарські препарати й ін.) [11].

Слід зазначити, що не лише сильнодіючі органічні й отруйні речовини мають мутагенний ефект. Виявилося, що мутагенно активними є і багато порівняно звичайних сполук, такі, як акрідинові барвники, перекиси, азотиста кислота, уретан, формальдегід, гідроксиламін, а також кофеїн і ряд лікарських препаратів [37].

До потужного біологічного стресора, здатного змінювати фенетичну структуру популяцій, належить підвищення личинкової щільності популяції, так як призводить до нестачі харчових ресурсів й, відповідно, до голодування. При збільшенні щільності личинок (личинкова щільність популяції) Drosophila melangaster в лабораторних культурах спостерігалося зростання фенотипічної мінливості таких кількісних ознак, як, наприклад, довжина крила. Також при високій щільності личинок зменшується середня довжина тораксу, а довжина крила і довжина тораксу у дрозофіли виявляє високу кореляцію з розмірами тіла. В той же час збільшується фенотипічна мінливість ознак в культурах з високою щільністю в порівнянні з низькою, однак генетичного компоненту мінливості досі ще не виявлено [6]. Велика фенотипічна дисперсія чоловічої статі може визначатися більш високим рівнем мутації у чоловічих особин. В результаті вузької норми реакції чоловіча стать менш пластична, не є досконалою в онтогенезі, частіше і різкіше змінюється її генотипічний розподіл в популяції, і за рахунок цього чоловіча стать є більш мінливою в філогенезі. Це призводить до того, що еволюційне перетворення, перш за все, торкається особин чоловічої статі [12].

Мінливість розмірів і форми крила у самців і самок дрозофіли в залежності від температури середовища (оптимальна температура 25°) показує, що в онтогенезі через більш широку норму реакції вплив середовища на прояв ознак у самок більший, ніж у самців, а вплив генотипу - навпаки, менший [4].

Потужним фізичним чинником, що впливає на зміну морфометричних параметрів дрозофіли, є також опромінення. Так, ще в 1967 році К.М. Джонс, використовуючи різні дози опромінення, показав, що в ліній, які піддавалися хоча б якій-небудь дозі опромінення, збільшилося число щетинок на абдомінальному сегменті в порівнянні з неопроміненими популяціями [7, 22].

Таким чином, можна сказати, що зміна кількісних показників організмів за умов антропогенного навантаження відбувається внаслідок впливу мутагенних факторів, утворення яких є прямим наслідком антропогенного пресингу на природне середовище існування організмів, а головне, на їх генетичний апарат та внаслідок модифікаційної мінливості організмів в умовах проживання, відмінних від оптимальних.

Однак, слід сказати про те, що зміна кількісних морфометричних ознак, як зазначалось вище, може відбуватись внаслідок дії природного добору, а, значить, без впливу антропогенного чинника. Тобто, не можна однозначно вказати на причини зміни морфометричних параметрів, однак все ж таки антропопресія змінює різні популяційні показники, внаслідок чого, можливо, і виникають дані зміни [2, 3].

Розділ 2

Об’єкт, матеріали та методи досліджень

2.1 Характеристика території дослідження та основних підприємств-забруднювачів в її межах

Місто Калуш Івано-Франківської області – промисловий і культурний центр Західної України з населенням близько 70 тис. осіб, унікальний у біогеографічному відношенні куточок Прикарпаття.

Місто розташоване у північно-західній частині Івано_Франківської області, в зоні Передкарпатського передгір’я. Територія входить до складу наддністрянського правобережного кліматичного підрайону і характеризується помірно-континентальним кліматом; мякою, з частими відлигами і нестійким сніговим покривом зимою і прохолодним літом.

Середньорічна температура складає + 17°С. Максимальна середньомісячна температура спостерігається в липні - +17,4 °С; мінімальна – в січні – -4°С.

Середньорічна кількість опадів – 788 мм, в тому числі в теплий період – 175 мм. Середня вологість повітря найтеплішого місяця становить 62%, а холодного – 85%. [15, 50]

Рельєф міста характеризується як горбиста рівнина, яка входить до Лімницько-Болохівської улоговини. Виділяють Калузьку рівнину та Войнилівську височину. Абсолютна висота території в межах міста – 278 м над рівнем моря.

Головною артерією міста Калуша є річка Лімниця, правобережна притока Дністра. Важливе значення має річка Сівка, що перетинає територію міста.

Ґрунти – дерново-підзолисті оглеєні. Надра міста Калуша багаті на калійні руди, торф, глини, суглинки, гіпс, пісок.

Промисловий потенціал міста складають 23 великих і 705 малих підприємств [46, 51].

Івано-Франківська (Т11). Зелені насадження представлені у невеликих скверах (Т10). Забудова – котеджного типу, багатоповерхівки – відсутні (Т12).

Найпівденнішим є район «Загір’я». Цей район включає приміську частину міста – Хотінь, а також найбільшу за площею зону зелених насаджень – парк культури імені Івана Франка (Т13). Головною автомагістраллю району є вулиція Львівська (Т14). Житлова забудова – мішаного типу (Т15).

В якості