В аналогічні послідовності ЛГР урбоекосистеми відбувається зростання коефіцієнтів смертності (qx) на доімагінальних етапах онтогенетичного розвитку. Мінімальні значення показника констатовано для локальних популяцій зеленої зони району «Височанка» (0,22; 0,18 та 0,06 відповідно на стадіях яйця, личинки та лялечки); максимальні – на промислових площадках Калуської ТЕС (0,23, 0,27, 0,37 відповідно) та ЗАТ «Лукор» (0,19; 0,28; 0,40 відповідно). Значо перевищують значення (qx) на придорожніх ділянках всіх аналізованх ЛГР.

Слід зазначити, що для локальних популяцій Drosophila melanogaster Mg. на територіях із різною інтенсивністю урботехногенного пресингу характерні суттєві відмінності постадійного коефіцієнта смертності. На територіях із максимальною напругою антропогенних факторів значення показника зростають на стадіях личинки та лялечки. Це дозволяє стверджувати, що на даних стадіях онтогенезу тест-об’єкт є найбільш чутливим до комплексу дії факторів середовища існування.

Аналіз когортних таблиць дозволяє будувати криві виживання для когорт популяцій, що досліджуються. Їх приклади проілюстровані на рисунках 3.1 – 3.6.

Рис. 3.1. Крива виживання локальної популяції Drosophila melanogaster Mg. фонової території.

Рис. 3.2. Крива виживання локальної популяції Drosophila melanogaster Mg. зони комплексного озеленення (центрально-міський район).

Рис. 3.3. Крива виживання локальної популяції Drosophila melanogaster Mg. селітебної зони Калуша (центрально-міський район).

Рис. 3.4. Крива виживання локальної популяції Drosophila melanogaster Mg. аграрної зони Калуша (район «Височанка»).

Рис. 3.5. Крива виживання локальної популяції Drosophila melanogaster Mg. придорожньої зони (центрально-міський район).

Рис. 3.6. Крива виживання локальної популяції Drosophila melanogaster Mg. ПП Калуської ТЕС (північно-західний промисловий район).

З представлених рисунків видно, що крива виживання популяції Drosophila melanogaster фонової території найбільш відповідає вигляду експоненціальної кривої, тобто в даній популяції найбільша смертність особин відмічається на пізніх етапах індивідуального розвитку. Близького до неї вигляду набуває крива виживання зони комплексного озеленення міста. Форма кривої виживання популяцій аграрної зони є більш ступінчастою, що свідчить про зміну умов середовища та більшу смертність особин на проміжних етапах онтогенезу.

Для популяцій придорожних ділянок та ПП досліджених підприємств змінюється кут нахилу кривої виживання відносно осі ОХ. Це свідчить про те, що в даних популяціях зростає смертність особин на ранніх етапах розвитку, а у останньому випадку смертність на початкових етапах практично зрівнюється зі смертністю на пізніх етапах онтогенезу. Така форма кривої може бути пояснена неоднорідністю умов середовища або ж зміною чутливості особин на різних стадіях їх життєвого циклу до дії факторів зовнішнього середовища.

У досліджених екотопах проводився аналіз статевої структури когорт популяцій Drosophila melanogaster Mg. Отримані дані представлені на рисунку 3.7.

Рис. 3.7. Статева структура популяцій Drosophila melanogaster Mg. локальних екотопів урбоекосистеми Калуша.

Спостерігається зменшення коефіцієнту співвідношення статей у локальних популяціях екотопів урбоекосистеми Калуша порівняно з еталонними для всіх районів. Тобто статева структура досліджених популяцій зміщується в сторону зменшення осіб чоловічої статі, що вказує на вищу чутливість самців до комплексу факторів, що формують їх середовище існування та меншу витривалість, а значить, більшу смертність на ранніх етапах розвитку. Збільшення особин жіночої статі в цих популяціях може бути пов’язано, як уже зазначалось, із стратегією виживання популяції, оскільки можна спостерігати зворотній зв’язок між значенням коефіцієнта відтворення та значенням коефіцієнта співвідношення статей.

3.2 Аналіз фенетичної структури когорт досліджених популяцій

В ході проведеного експерименту досліджено також фенетичну структуру розглянутих популяцій екотопів трьох ландшафтно-географічних районів м.Калуша.

В таблицях 3.2 та 3.3 вказані основні статистичні величини, обраховані на основі виміряних морфометричних параметрів особин чоловічої та жіночої статі досліджених популяцій. З таблиць видно достовірну зміну ряду морфометричних параметрів особин популяцій Drosophila melanogaster досліджуваних районів порівняно з особинами популяцій фонової території. Максимальною інформативністю, при цьому, володіють такі Морфометричні ознаки як довжина та ширина голови, атакож ширина грудей. Причому, спостерігається зменшення розмірів тіла у самок та самців в популяціях селітебних та аграних зон та збільшення розмірів тіла особин популяцій придорожніх ділянок та ПП Калуської ТЕС і ЗАТ «Лукор». На основі даних таблиць 3.2 та 3.3 було визначено ступінь фенетичних дистанцій між популяціями екотопів ландшафтно-географічних районів міста Калуш. з метою виявлення популяцій з найбільш схожими фенетичними структурами (табл. 3.2).

Аналіз досліджень показує, що найменша фенетична відстань між когортами характерна для локальних популяцій із зон однакового господарського функціонального призначення незалежно від приналежності до певного ЛГР. Це свідчить про значну неоднорідність умов середовища для досліджених екотопів, зумовлену впливом урботехногенних факторів, що спричинило таку значну віддаленість географічно близьких популяцій. Тобто вплив техногенного чинника на фенетичну структуру досліджених популяцій є визначаючим.

ВИСНОВКИ

1. Застосування методики когортного аналізу може бути впроваджено для подальших біоіндикаційних досліджень з метою встановлення рівня тиску техногенно-трансформованих територій на біоту.

2. Аналіз основних показників досліджуваних когорт виявив диференційну чутливість Drosophila melanogaster на доімагінальних етапах розвитку до дії антропогенних факторів, а саме найбільш чутливими є особини на стадіях личинки та лялечки;

3. Значення показника коефіцієнта відтворення усіх досліджених популяцій промислових зон підприємств входить в межі високого рівня (> 2,6), що свідчить про значний ступінь антропогенного пресингу на дані популяції.

4. За даними порівняльного аналізу фенетичних дистанцій, найменші їх значення характерні для популяцій локальних екотопів однакового функціонального призначення незалежно від їх ландшафтно-географічного розташування,