З березня радіаційний режим стає додатнім і починається загальне потепління. Найраніше зміна весною зими в Закарпатті – в третій декаді лютого, в Прикарпатті – на початку березня, а в горах вона затримується до середини березня – початку квітня.

Початок вегетації збігається з переходом середньодобових температур повітря через 5°С. В Закарпатті це відбувається з 20 березня, на Прикарпатті - з 1 квітня, а в горах – з середини до кінця квітня. У цей час розпускаються перші клейкі листочки. Активний розвиток більшості культур починається лише при температурі 10°С і вище. Початок цього періоду – активної вегетації в Закарпатті вважається середина квітня, на Прикарпатті – кінець квітня, а в горах бурхливий розвиток життя настає лише з середини травня. Випадають перші теплі дощі.

Для розвитку рослин має значення тривалість періоду активної вегетації і сума температур за цей час. У Закарпатті цей період триває 185 днів (до середини жовтня) і дістає 3000-2800°С тепла; у Прикарпатті – 165 днів (до 10 жовтня) з сумою температур 2800-2200°С. У нижньому і середньому ярусів гір період активної вегетації скорочується до 125-80 днів, а сума активних температур до 1000°С.

В жовтні температури ще додатні, а в листопаді різко падають. У горах вони вже від’ємні. Вершини гір покриті шапками снігу. В кінці місяця зима спускається на долину.

Режим зволоження теж важливий для рослинності. Показниками вологого забезпечення є відносна вологість повітря і сума річних опадів.

В цілому за рік вологість повітря над Карпатами підвищена – до 80%. Максимальна зволоженість повітря взимку, а влітку трохи нижча. Підвищена зволоженість Карпат зумовлена динамічним підняттям угору і охолодженням місцевих повітряних мас і тих, що надійшли.

Річна кількість опадів велика – від 600 мм на рівнинах до 1600 мм на вершинах гір. Розподіл опадів залежить від висотного положення місцевості, щодо південно-західних напіввітряних карпатських схилів, то тут на кожні 100 м сума опадів зростає на 124 мм. На північно-східних повітряних прикарпатських схилах кожні 100 м висоти приносять 69 мм опадів. Над зовнішніми низькогір’ями з висотами 1500-1800 м (полонинський хребет, Чорногора, Горгани, Свидовець, Рахівський масив) характеризується рясними опадами – 1000-1400 мм. Верховинські Карпати і Полонинсько-Великодільське низькогір’я мають також досить велику кількість вологи 800-1100 мм, незважаючи на їх невеликі висоти. Це пояснюється наявністю на північному сході від них гірських бар’єрів – Горган і Полонинського хребта, по відношенню до яких ці території займають повітряне зволоження.

Але ці закономірності розподілу опадів змінюються і ускладнюються під впливом окремих елементів рельєфу та експозиції їх схилів.

Більша частина опадів припадає на теплу пору року (70-80%). Найбільш дощовими є червень, липень, серпень. Взимку опадів мало – 150-450 мм. Перший сніг на передгірних рівнинах з’являється в кінці жовтня, а стійкий сніговий покрив формується в грудні. Внаслідок частих відлиг він часто руйнується, а то й зовсім зникає.

Гірські ж схили одягаються в зимове вбрання раніше, десь під кінець листопада. Інтенсивне танення відбувається в квітні. На висотах 600-1000 м повністю сніг сходить до третьої декади квітня, в поясі гір висотою 1000-1500 м – у першій декаді травня, вище – в середині травня. Стійкий сніговий покрив триває в горах 3-4 місяці.

Згідно схеми В.П. Алісова, Українські Карпати відносяться до області континентально-європейського клімату, основні риси якого визначаються пануванням атлантичних і трансформованих континентальних повітряних мас. М.С. Андріанов визначає клімат Карпат як помірно-континентальний з надмірною і достатньою вологістю, нестійкою весною, не жарким літом, теплою осінню і м’якою зимою. Він поділяє територію на декілька висотних кліматичних зон, що відрізняються за температурними характеристиками і гідротермічними коефіцієнтами.

Територія Тячівського району охоплює помірну, прохолодну, помірно-холодну зони. Власне урочище «Бенин» і його околиці знаходяться у прохолодній зоні, де суми температур 1400-1800 °С, гідротермічний коефіцієнт 2,5-3. Ця зона виражена у межах 550-650 м. Загальний період вегетації тут 136 днів, а період активної вегетації – 85 днів.

2.5 Води

Мальовниче урочище «Бенин» займає площу 0,19 га і розташоване в околицях села Лопухово. Тут протікають гірські джерела, які впадають у річку Тересва, котра біля смт. Тересва зливається з річкою Тиса. На своєму шляху Тересва поповнюється ще рядом малих гірських рік та потоків.

Українські Карпати розчленовані най густішою в країні сіткою. Тут бере початок близько 500 великих і малих річок, в тому числі притоки Дунаю і Дністра. Найбільша ліва притока Дунаю і друга за величиною річка Угорщини – Тиса збирає води річок, що стікають з південно-західних схилів Карпат.

Річки Карпат мають типово гірський характер: значний похил річищ, швидку течію, незначну глибину, бурхливі повені і паводки.

На території Тячівщини найбільшою річкою є Тиса, а дещо меншими – це Теребля, Тересва, Лужанка, Брустурянка, Тарасівна, Мокрянка та ряд дрібних гірських річок та потоків.

2.6 Ґрунти

Ґрунтовий покрив є одним з найважливіших компонентів природного ландшафту. Це, можна сказати, дзеркало ландшафту, що відображає всі особливості природних процесів.

Основними процесами