І. Зона дернових сірих лісових опідзолених чорноземів, дерново-опідзолених глейових і болотних ґрунтів, що займає низовинні (до 200 м) і остепнено-лучно-лісові рівнини Прикарпаття і Закарпаття.

ІІ. Зона дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних ґрунтів, що розвиваються в межах передгірних височин (300-500 м) Прикарпаття і Закарпаття.

ІІІ. Зона гірських бурих лісових ґрунтів, що охоплює низькогір’я і середньогір’я Карпат (500-1600 м). Має три підзони:

1. Дерново-буроземні глеюваті ґрунти;

2. Бурі лісові ґрунти;

3. Гірсько-підзолисті ґрунти.

IV. Зона гірсько-лучних ґрунтів карпатського високогір’я з двома підзонами:

1. Підзона торфово-підзолистих ґрунтів;

2. Торфово-лучні і торфові ґрунти.

Отже, на досліджуваному об’єкті спостерігаються гірські бурі і лісові ґрунти. З підняттям в гори в результаті поступового охолодження і зволоження клімату, в результаті поступової зміни листяних лісів хвойними чи появи мішаного лісу відбувається помалу затухання дернового процесу та все більша активація підзолистого. Ґрунтовий профіль диференційований слабо. Характерним є своєрідне буре забарвлення – результат нагромадження вільних гідрооксилатів алюмінію і заліза. Вміст гумусу (3-5%) та інших поживних речовин досить високий, фосфорної кислоти майже немає. Ці ґрунти доцільніше залишати під лісом і не розорювати, так як вони швидко збіднюються і обезструктурюються.

2.7 Рослинність

Рослинність Карпат багата і різноманітна. Гордістю і прикрасою гір є ліси. Тут можна зустріти світлі сонячні діброви, тінисті бучини, похмурі, величні ялинові та смерекові ліси. Східні Карпати називаються лісистими, південно-східну частину гір – Буковиною. Багаті і карпатські луки. Їх ізумрудні стрічки і поляни пронизують гірську систему від рівнин до вершин з їх знаменитими полонинами.

Букові ліси в Українських Карпатах поширені досить широко. І власне околиці урочища «Бенин» вкривають розкішні, пухнасті шапки бучин, які піднімаються тут у низькогір’я від підошви (500 м) до висоти 900 м і вище. Хоча там він поступається своєю могутністю і є лише одним з компонентів мішаних лісів. Розвиток бука у смузі низькогір’я визначається наявністю досить зволоженого помірного клімату. Дуб не утворює тут чистих насаджень. Часто зустрічається смерека. Інших поріж мало. Найбільш характерні з них явір, габ, в’яз, зрідка зустрічається липа, ясен, береза. Бук утворює одноярусні, густі, тінисті деревостої. Переважають 60-80 літні насадження висотою до 30-40 м і діаметром 130-140 см. Піднімаються також гігантські стовбури смереки. Підлісок і трав’янистий покрив розвинені слабо.

Найбільш постійними супутникам бука є бузина червона, вовчі ягоди, жимолость, бруслина. Трав’янистий покрив рідкий, розвивається лише на галявинах і просвітах між деревами. Складається він в основному з ожини волосистою, зубниці бульбистої, маренки запашної, вероніки гірської, анемони жовтецевої. Серед різнотрав’я пробиваються жорсткі щіточки осоки волосистої, біліють ніжні зірочки злаковидного вербозілля. В сирих місцях зустрічаються зарості папороті.

Хоч схили багатьох хребтів у Бескидах позбавлені свого лісового вбрання та тут воно збереглося, хоча все ж відчувається втручання людини. Тому дану територію необхідно оберігати. Щоб на місці вирубок знову зашуміли тінисті букові гаї необхідно багато десятків років.

2.8 Тваринний світ

Багатий і різноманітний тваринний світ Карпат. Фауна ссавців тут складає 74 види, птахів – 281 вид, живе 17 видів земноводних, водойми населені 53 видами риб. Розміщення тварин у Карпатах складне і мозаїчне. Більшість із них мають широкий діапазон поширення і лише деякі (землерийки, білозубки та ін.) мають обмежене вертикальне поширення і високо в гори не піднімаються.

В околицях Бенина тваринний світ досить різноманітний. Прикрасою і гордістю Карпат є ряд парнокопитних. І тут можна зустріти оленя благородного і козулю європейську. Восени і взимку, шукаючи їжу і рятуючись від холоду, вони спускаються в долини річок і на підгірні рівнини. Але поголів’я цих тварин тут і у Карпатах досить мале, тому їх треба оберігати, а полювання на них регулювати.

Карпатські ліси населені великою кількістю диких свиней. І в тінистих, і сірих букових лісах вони найшли собі житло, часто завдаючи шкоди сільськогосподарським землям.

Багатий світ комахоїдних. Це кроти, бурозубки, їжаки.

Різноманітний і світ гризунів. Часто можна побачити білку карпатську. Ховається в лісах заєц-русак. Дуже поширена група мишоподібних: миші (польова, хатня, лісова), полівка руда та інші.

Поширені тут і хижаки: вовки, лисиці.

Серед птахів зустрічаються дятли, синиці, дрозди, галки, зяблики, часто можна побачити яструбів, що літають над оселями, залітають також лелеки.

Земноводні представлені саламандрою плямистою, жабою трав’янистою, ропухою. З плазунів зустрічаються гадюка звичайна, ящірка прудка.

Отже, бачимо, що тваринний світ околиць урочища «Бенин» досить різноманітний і представлений багатьма видами ссавців, багата орнітофауна, герпетофауна, батрахофауна, строкатий і різноманітний склад ентомофауни.

РОЗДІЛ 3 МЕТОДИКА ТА ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Об’єктом дослідження даної кваліфікаційної роботи є флора урочища «Бенин».

Вивчення структури флори проводилося маршрутним методом при використанні профільних ліній, умовно визначених через кожні 50 метрів. Загальна площа дослідження навколо урочища становить не менше 100 000 кв.м. Під час цього маршруту було проведено збір флористичного матеріалу, складено список рослин, визначено їх рясність та фітоценотичні умови.

Метод повних ділянок найбільш репрезентативних, які закладались площею 2х2 м і вибір яких залежав від кількості рослин на даній території, дав можливість детально вивчити щільність популяцій та видовий склад.

При визначенні гербарного матеріалу використовувався «Визначник вищих рослин України». К.: Наукова думка, 1977. Академія наук УРСР, інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного та «Визначник рослин Українських Карпат».

Всі назви рослин та інших систематичних таксонів подавались за