78 | Підбіл звичайний | + | +

79 | Подорожник великий | +

Фото 12. На кам’янистому схилі зростає реліктовий вид листовик склопендровий (Phyllitis Scolopendrium L.)

80 | Подорожник ланцетолистий | +

81 | Празелень звичайна

82 | Приворотень звичайний | +

83 | Ромашка лікарська | +

84 | Свербіжниця польова

85 | Ситник розлогий

86 | Сідач коноплевий | + | + | +

87 | Смілка звичайна

88 | Стокротки багаторічні

89 | Стрілолист звичайний

90 | Суниця лісова | +

91 | Телекія гарна | +

92 | Тонконіг лучний

93 | Фіалка польова | + | +

94 | Хвощ лісовий | +

95 | Чебрець повзучий | + | + | +

96 | Чемерник червонуватий | +

97 | Чорниця | + | +

98 | Шавлія кільчаста | + | + | +

99 | Щербушка польова

100 | Щитник чоловічий | +

101 | Ялина європейська | + | + | +

Як бачимо «рослинна аптечка» місцевості досить багата і нараховує 101 вид. Причому властивості деяких з них можна вважати просто цілющими, наприклад вероніки плющевидної (Veronica hederigolia L.), гірчака перцевидного (Polygonum hydropiper L.), деревія цілолистого (Achillea milefolium L.), перстача сріблястого (Potentilla argentea L.), подорожника великого (Plantago major L.), чебреця звичайного (Thymus serpillum L.), чорницi (Vaccinium myrtilus L.), ожини сизої (Rubus caecius L.) та ін. Запаси їх досить великі, бо зустрічаються вони здебільшого часто і деякі види займають великі площі.

Треба зазначити, що багато із зібраних видів рослин є медоносами (25 видів), а значить і джерелом цього якісного і цілющого продукту бджільництва. До них відносяться живокіст лікарський (Sumphutum officinale L.), конюшина повзуча (Trifolium repens L.), плакун верболистий (Lythrum salicaria L.) шавлія кільчаста (Savlia verticillata L.) та ін. 33 види зібраних рослин добре відомі як декоративні види і є естетичною прикрасою місцевості. Це є бальзамін звичайний (Impatiens noli tangere L.) і клен-явір (Acer pseudoplatanoides L.), королиця звичайна (Leucanthemum vulgare L.) і нечуйвітер волохатий (Hieracium pilosella L.) разом з багатьма іншими представниками флори урочища.

ВИСНОВКИ

Результати проведених досліджень дозволили зробити такі висновки:

1. Проведений систематичний аналіз флори урочища «Бенин» показав, що там зростає 101 вид рослин, які належать до 47 родин та 87 родів. Це свідчить про різноманітність видового складу даної місцевості. Найбільше представлена родина Asteraceae. До неї належать 19,2 % з усіх виявлених видів. В меншій кількості: родини Lamiaceae i Rosaceae – 8,4 %. Родина Fagaceae – 7,2 %, Ranunculaceae – 4,8 %, а такі як Betulaceae, Campanulaceae, Вrassicaceae, Rubiaceae, Scrophylariaceae містять по 3,6% видів, Aspleniaceae, Fabaceae, Amaryllidaceae, Caryophilaceae, Geraniaceae, Apilaceae, Onagraceae, Plantaginaceae, Borraginaceae – містять по 24 % видів, на всі інші припадає по1,2 %.

2. На території виявлено такі флороценотипи: лучний – 32,6 %, неморальний – 27,7 %, рудеральний – 20,8 %, бореальний – 12,8 %, гігрофільний – 3,9 % та сегетальний 1,9 %. Щодо частоти трапляння видів, то по 32,6 % з них зустрічаються часто розсіяно, 19,8 % - зрідка, 7,9 % - зарослі та 6,9 % - поодиноко.

3. У флорі «Бенина» широко представлені рослини з лікарськими властивостями, медоноси і декоративні види. Рослинна аптечка нараховує 47 видів з усіх зібраних, джерелом цінного продукту бджільництва – 25 видів, а 33 види із зібраних – добре відомі як декоративні.

4. Визначено антропогенний вплив на урочище, зумовлений механічним та реакційним навантаженням. Крім того, з місцевості виносять гриби, ягоди, квіти та заносять нові біологічні види. З’ясовано, що спричинені в природі зміни підлягають відтворенню за умов кращої організації туризму, посилення контролю та проведення пропаганди із збереження довкілля серед населення.

5. Дане дослідження флори урочища може бути використане для розгляду флори місцевості поблизу урочища «Бенин, як характерного компоненту для природних комплексів Українських Карпат, що одночасно характеризується і унікальними особливостями. Тому тут слід організувати довготривалий моніторинг та в майбутньому територію урочища рекомендувати для охорони.

ЛІТЕРАТУРА

1. Біологічний словник. – К.: Головна редакція УРЕ, 1974. – 551 с.

2. Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника. Ред. рада: Мовчан Я.І. та ін. – К. «Інтерекоцентр», 1997. – 715 с.

3. Визначник рослин України. – К.: Урожай, 1987. – 545 с.

4. Відомість таксації мисливської фауни по Вишоватському лісництву станом на січень 2006 року.

5. Воропай М.І., Куниця М.О. Українські Карпати. Фізико-географічний нарис. – К.: Радянська школа, 1966. – 166 с.

6. Екологічні основи оптимізації режиму охорони і використання природно-заповідного фонду. – Матеріали міжн. наук. – практ. конф., присв. 25-річчю Карпат. біосф.зап. – Рахів, 1993. – 209 с.

7. Еміл Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів України – К.: Урожай, 1975. – 432 с.

8. Карпатские заповедники. Ужгород.: Карпати, 1966. – 269 с.

9. Карпатський заповідник. – Ужгород.:Карпати, 1982. 258 с.

10. Кархут В.В. Ліки навколо нас. – К.: Здоров’я , 1975. – 447 с.

11. Лесные травянистые растение: Биология и охрана. М.: ВО «Агропромиздат», 1988. – 223 с.

12. Міжнародні аспекти вивчення та охорони біорізноманіття Карпат. Матеріали міжн. наук.-практ. конф. присв. 550-річчю Рахова. 25-27 вересня 1997. – 420 с.

13. Определитель высших растений Украины. К.: Наукова думка, 1987. – 545 с.

14. Охорона природи Українських Карпат та прилеглих територій. – К.: Наукова думка, 1980. – 564 с.

15. Охороняймо природу! – Ужгород: