.

Флора Осмолодського лісництва

(Кваліфікаційна робота для здобуття кваліфікації бакалавр біології)

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ І. Огляд літератури………………………………………………….……5

Розділ ІІ. Фізико-географічна характеристика території……………………….7

2.1. Географічне положення…………………………………………….…7

2.2. Геологічна будова………………………………………………..……8

2.3. Геоморфологія………………………………………………………..10

2.4. Водні ресурси…………………………………………………...……11

2.5. Особливості грунтового покриву………………………………...…13

2.6. Кліматичні умови…………………………………………………….14

2.7. Рослинний світ………………………………………………………..16

2.8. Тваринний світ…………………………………………………….….17

Розділ ІІІ. Методика та об’єкти досліджень……………………………...……18

Розділ IV. Результати досліджень та їх обговорення………………………...20

4.1. Конспект флори Осмолодського лісництва…………………….…..20

4.2. Аналіз флори за життєвими формами…………………………..…..31

4.3. Систематичний аналіз флори…………………………………….….34

4.4. Еколого-фітоценотичний аналіз флори………………………….…37

4.5. Біоморфний огляд флори………………………………………..…..39

4.6. Практичне значення флори………………………………….…..…..47

Висновки……………………………………………………………………..…..51

Література ………………………………………………………………….……52

Додатки…………………………………………………………………………..56

Вступ

Рослинний світ населяє біосферу нашої планети, тобто поверхневу частину земної кори та прилеглі до неї шари повітря, а також гідросферу.

Значення рослин в природі визначається насамперед їх здатністю до фотосинтетичної діяльності. завдяки фотосинтезу рослини впродовж свого існування забезпечують можливість життя на планеті у всіх його проявах. Рослинність істотно впливає на клімат, формує температурний режим планети. Рослинність бере активну участь у формуванні грунтів. Деякі рослині формації зумовлюють накопичення води на поверхні землі та сприяють утворенню боліт. Таким чином, у цілому рослинні організми і утворюваний ними покрив є важливим ланцюгом довкілля. Вони мають величезне значення як первинний трофічний ланцюг. Усі рослини поділені на групи.

Деревна рослинність – це комплекс еволюційно складений біогеоценозів з тісно перспективними зв’язками між живими та неживими компонентами природи, який зазнав значних перетворень під впливом господарської діяльності людства. Створені природні лісові екосистеми виявились найбільш стабільними в широкому екологічному розумінні утвореннями. Кожна окрема ділянка лісу є складною природною системною з довготривалим періодом становлення.

Отже від природи можна взяти рівно стільки, скільки вона сама дає. У лісі – не більше, ніж приростає за рік біомаси.

А краще брати менше, тому, що мусить бути якийсь ресурс, який залишається для подальшого розвитку природної системи, захисний потенціал її на випадок стихійних руйнівних процесів, інвазій шкідників тощо.

Карпатська лісівнича наука набуває особливого розвитку. Вивчаються питання біології та екології лісу, розробляються наукові основи лісокористування та лісовідновлення, підвищення продуктивності та захисних функцій деревини та рослинний покривів. Створюється широка мережа заповідних об’єктів.

Мета роботи:

Вивчити флору Осмолодського лісництва.

Завдання роботи:

1. Вивчити видовий склад флори Осмолодського лісництва;

2. Провести аналіз флори за життєвими формами;

3. Здійснити систематичний аналіз флори;

4. Вивчити еколого-ценотичну структуру флори;

5. Скласти перелік декоративних, лікарських, медоносних рослин.

Об’єкт дослідження – Осмолодське лісництво.

Предмет дослідження – види рослин і їх родини у флорі Осмолодського лісництва.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що флора Осмолодського лісництва не вивчалось, в науковій літературі відомості відсутні.

Практичне значення роботи полягає в тому, що нами складено перелік рідкісних та зникаючих видів рослин, лікарських, медоносних та декоративних видів, а також проведено оцінку екологічного стану Осмолодського лісництва.

Розділ 1. Огляд літератури

Флору Прикарпаття вивчали в 2 етапи. Спочатку цим займалися австрійські і польські вчені, такі як Herbich F., Pavlovsks B., Zapalowich H. Пізніше цю флору описували і українські біологи-дослідники. Серед них відзначаються працями такі вчені, як Голубець М.Л. описав ліси Карпат, а саме природу карпатської ялини і класифікував лісові біогеоценози.

Малиновський К.А. дав еколого-фітоценотично-генетичну класифікацію рослинності до субасоціацій і відмінності у книзі «Рослинність високогір’я Українських Карпат» [16]. Тут вказані типи ареалів та їх елементи та приналежність конкретних видів до них.

Серед українських біологів найбільше писав Ю.Р.Шеляг-Сосонко. Він написав такі книги: «Дубові ліси Передкарпаття України», «Ліси України. Їх сучасний стан» [37].

Великий внесок у вивчення флори Передкарпаття зробив В.І.Геренчук, написавши книгу «Природа Івано-Франківської області». Видання містить висновки екологічного, лісівничого, господарського характеру, має еталонне значення для усього Карпатського регіону.

В цій монографії містяться матеріали про рельєф, геологію, клімат, поверхневі і підземні води, рослинний і тваринний світ. Також описані райони, розглянуті питання по охороні природи [23].

Флору та рослинність листяних лісів Українських Карпат та Передкарпаття досліджували Стойко С.М. [29], Мідкіна Л.І. [17], Голубець М.А. [8].

Флору та рослинність букових лісів Українських Карпат вивчали Н.І.Косець [15], В.І.Буняк [2].

Флору Прикарпаття, в тому числі й широколистяних лісів, вивчав В.П.Ткачик [31].

Раритетні фітоценози західних регіонів України описали та систематизували Стойко С.М., Мілкіна Л.І., Ященко Т.Т. та ін.

Проводилось також вивчення поширення рідкісних та зникаючих видів рослин в Передкарпатті, природних умов природно-заповідних територій та об’єктів [17].

Геоботанічне районування Українських Карпат проведено Ю.Р.Шеляг-Сосонком та Т.Л.Андрієнко [37], флористичне районування викладені у «Визначнику рослин Українських Карпат» [5].

Значний внесок у розвиток Карпатської рослинності зробило видання П.Третяка та В.Парпана «Історія Осмолодської пущі». За матеріалами Центрального Державного історичного архіву України в місті Львові відомчими матеріалами Осмолодського держлісгоспу та Інституту гірського лісівництва відтворено ведення лісового господарства, та опис гірських територій у верхів’ях басейну річки Лімниці в Карпатах [13].

Розділ II. Фізико-географічна характеристика

2.1. Географічне положення

Осмолодське лісництво входить до складу Осмолодського держлісгоспу і розташоване в південно-західній його частині на території Рожнятівського адміністративного району Івано-Франківської області.

Загальна площа лісництва становить 5590 га. Від центру Івано-Франківська лісництво знаходиться на 90 км.

Осмолодське лісництво межує із Закарпатською областю. Територія лісництва розділена на дві майстерські дільниці та в обходів [33].

2.2. Геологічна будова

Територія є складовою частиною великої геоструктурної одиниці – Карпатської геосинклінальної області.

У межах цієї області виділяють дві основні одиниці: Карпатська складчаста область і Перед карпатський крайовий прогин.

У геологічній будові Карпатської складчастої області беруть участь інтенсивно дислоковані флішеві відклади крейди та палеогену, виявлені монотонним переверстуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів.

Карпатську складчасту область від південно-західної окраїни Руської платформи відділяє область інтенсивного неогенового прогинання – Передкарпатський коайлвий прогин – заповнений площею міоценових молас. За характером геологічної будови прогин ділиться на дві зони: