Фанерофіти | 23 | Prunus divaricota Ledeb. Sorbus aucuparia L., Pinus silvestris L.

Хамефіти | 23 | Anemone nemorosa L., Ranunculus acer L., Patentilla erecta L.

Гемікриптофіти | 28 | Thymus serpyllum L., Ranunculus acer L., Patentilla erecta L.

Криптофіти | 28 | Sumphytum officinale L., Coronaria flos cuculi L.

Терофіти | 12 | Geranium phaeum L., Geranium prateuse L., Briza media L.

Основними ознаками для виділення життєвих форм К.Раункієр приймав знаходження бруньок відновлення рослин протягом несприятливої пори року відносно поверхні грунті. За цією ознакою він виділяє такі типи життєвих форм рослин:

1) фанерофіти – рослини, бруньки відновлення і закінчення пагонів яких знаходяться високо над поверхнею грунту на багаторічних стеблах;

2) хамефіти – рослини, бруньки відновлення і закінчення пагонів яких в несприятливий період року розміщуються невисоко над поверхнею грунту (до 20-30 см).

3) гемікриптофіти – рослини, бруньки відновлення й закінчення пагонів яких в несприятливий період року розміщуються на рівні грунту;

4) криптофіти – рослини, бруньки відновлення й закінчення пагонів яких в несприятливий період року розміщуються в грунті або на дні водойм;

5) терофіти – однорічні рослини, які в несприятливий період року перебувають у вигляді насіння.

4.3. Систематичний аналіз флори

На підставі зібраного матеріалу під час польових досліджень на території Осмолодського лісництва ми провели розподіл кількості видів між таксонами більш високого рангу – родами, родинами, відділами.

Для цього кількість родів у кожному роді, родині, відділі обчислювали в абсолютному числі та у відсотках до загальної кількості виявлених видів.

П/п | Родини | Кількість родів | Кількість видів

в а.ч. | в % | в а.ч. | в %

1 | Asteraceae | 4 | 6,6 | 4 | 5,6

2 | Amaryllidaceae | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

3 | Fabaceae | 3 | 5 | 3 | 4,2

4 | Betulaceae | 2 | 3,3 | 2 | 2,8

5 | Vacciniaceae | 1 | 1,6 | 2 | 1,4

6 | Apocynaceae | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

7 | Sallicaceae | 2 | 3,3 | 2 | 2,8

8 | Ericaceae | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

9 | Lamiaceae | 4 | 6,6 | 4 | 5,6

10 | Caryophylbceae | 2 | 3,3 | 2 | 2,8

11 | Geraniaceae | 1 | 1,6 | 2 | 2,8

12 | Campanulaceae | 2 | 3,3 | 2 | 2,8

13 | Ranunculaceae | 4 | 6,6 | 4 | 5,6

14 | Poaceae | 3 | 5 | 3 | 4,2

15 | Umbelliferaceal | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

16 | Hupericaceae | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

17 | Aceracea | 1 | 1,6 | 3 | 4,2

18 | Cupresaceae | 1 | 1,6 | 2 | 2,8

19 | Polygalaceae | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

20 | Liliaceae | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

21 | Tiliaceae | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

22 | Rubiaceae | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

23 | Papaveraceae | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

24 | Oleaceae | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

25 | Euphorbiaceae | 1 | 1,6 | 2 | 2,8

26 | Primulaceae | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

27 | Plantaginaceae | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

28 | Rosaceae | 6 | 10 | 6 | 8,5

29 | Scraphularieceae | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

30 | Pinaceae | 2 | 3,3 | 4 | 5,6

31 | Bucsaceae | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

32 | Violaceae | 1 | 1,6 | 3 | 4,2

33 | Equisetaceae | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

34 | Boraginaceae | 3 | 5 | 4 | 5,6

35 | Aspidiaceae | 1 | 1,6 | 1 | 1,4

На підставі зібраного матеріалу на території Осмолодського лісництва за кількістю видів ми встановили 35 родин і 60 родів.

Значний відсоток займають роди родини Розових (Roseaceae). Це рід Горобина (Sorbus), рід Алича (Prunus), рід Суниця (Fragarium), рід Шипшина (Rosa), які становлять близько 10 % даної території. Представлені 6 видами, які в середньому займають 8,5%.

Значний відсоток також займають роди – Стократки (Bellis), Чебрець (Thymus), Печіночниця (Hepatica), Жовтець (Ramunculus), Калюжниця (Calta), які становлять близько 6,6% досліджуваної території.

Менший відсоток на досліджуваній території займають такі роди: рід Береза (Betula) -______, види їх також становлять 3,3% даної території; рід Зірочник (Stellaria), займають також 3,3 %, представлений одним видом.

Родина Шорстколисті (Boraginaceae) представлена 3 родами – рід Синяк (Echium), рід Незабудка (Myosotis) та рід Живоцвіт (Sumphytum), які займають близько 5% на данй території. Роди налічують 4 види – це Синяк звичайний (Echium vulgaris L.), незабудка полова (Myosolis arvensis L.), Живоцвіт шорсткий (Sumphytum asperum Lepesh.), Живоцвіт лікарський (Sumphytum officinale L.). Вони в середньому становлять 5,6% досліджуваної флори.

Найменшим відсотком дану територію характеризують такі роди, як: рід Звіробій (Hupericum), рід Конвалія (Convallaria L.), рід Ялина (Tilia), рід Маренка (Asperula), киї займають 1,6; даної території. Кожен рід представлений одним видом, який займає 1,4% флори.

Мал.2 Систематична структура флори Осмолодського лісництва

(провідні родини, %)

4.4. Еколого-фітоценотичний аналіз флори

Закономірності становлення флори досліджуваної території, її генезис ми написали за рахунок проведенню еколого-фітоценотичного аналізу флори

В залежності від еколого-фітоценотичної