Родина Аsteraceae у флорі околиць с. Гузіїв (Болехівський район)

(дипломна робота для здобуття кваліфікації спеціаліст-біолог)

Зміст

Вступ…………………………………………………………………….....3

Додатки……………………………………………………………………………..50

Вступ

Людське життя з моменту його виникнення і до сьогодні прямо чи опосередковано залежить від рослин (їжа, одяг, медикаменти, будівельні матеріали). Відомо, що рослинні організми є об’єктом наукових досліджень і відкриттів, природними моделями тих явищ, які розкриє наука в майбутньому і застосування їх на практиці.

Ніхто сьогодні не може стверджувати, що той чи інший вид у майбутньому не принесе практичної користі, яку ми сьогодні ще не можемо передбачати. Адже багато видів дикорослих рослин досі не відкрили перед свого практичного і наукового значення.

Естетично-духовне значення зеленого світу рослин важко переоцінити. Скільки прекрасних літературних творів написано під впливом краси і величі земних шат рідної землі.

Але в сучасних умовах природокористування є актуальним зменшення чисельності багатьох видів рослин, скорочення їх ареалу, вимирання рідкісних рослин та цінних – придатних для введення в культуру і використання в селекційній роботі. У цьому випадку мову слід вести не лише про види, які вже на сьогодні знаходяться у загрозливому становищі, але і про ті поки що ніби благополучні види, місця зростання і поширення яких в результаті різнопланових і часто передбачуваних дій людини стають практично непридатними для зростання і особливо, поповнення їх популяцій.

Зникнення того чи іншого виду, типового ландшафту чи унікальних витворів природи – втрата не лише для науки, а й для всього людства. Адже властивості, притаманні кожному виду рослин, передавалися з покоління в покоління. Саме вони давали їм можливість пристосуватися до умов навколишнього середовища і зайняти своє місце у тісно сплетеному ланцюгу життя. Зникає якийсь один вид – випадає ланка із ланцюга живої природи.

Тому дана робота покликана дослідити структуру, обсяг, хорологію однієї з найчисельніших родин – родину Айстрові, яка має важливе не тільки наукове, а й народногосподарське значення. Це високоякісні медоносні, декоративні, лікарські рослини. Серед них є цінні олійні рослини (соняшник), каучуконосні (кок-сагиз), кормові, овочеві і фарбувальні. Чимало серед них бур’янів.

Мета роботи: дослідити і вивчити структуру, обсяг, систематичне положення видів родини Asteraceae у флорі околиць с.Гузіїв.

Завдання роботи: 1) Опрацювати наукову літературу з даної теми.

2)Охарактеризувати природні умови досліджуваної території.

3) Скласти конспект і провести аналіз флори.

4) Вивчити еколого-біологічні особливості найбільш поширених видів родини Asteraceae.

5) Виявити найпоширеніші асоціації представників родини Asteraceae.

6) Охарактеризувати види лікарських рослин родини Asteraceae.

Об’єкт дослідження: околиці с.Гузіїв (Болехівський район)

Предмет досліджень: представники родини Asteraceae у флорі околиць с.Гузіїв

Наукова новизна відсутність уточнених даних щодо найпоширеніших видів та асоціацій представників родини Asteraceae.

Практичне значення: дикоросла трав’яниста рослинність може служити біо-індикатором, тому дане дослідження є актуальним.

1. Огляд літератури

Флору Прикарпаття вивчали в 2 етапи. Спочатку цим займалися австрійські і польські вчені, такі як Herbich F., Pavlovski B., Zapalowich H.

Вони зробили перші флористичні зведення для територій Буковини, Галичини і Трансільванії, у яких були відомості про флору Галичини (W.Besser, 1809; F.Knapp, 1872), Буковини (F.Herbich, 1859), Трансільванії (I.Baumgarten, 1816), конспект флори Галичини Г.Заполовича та ін. До початку Першої світової війни відомості про флору Карпат були вже досить повними, що дало можливість видати у той час визначники рослин, а також приступити до опису флори та до вивчення поширення видів або типових груп рослин.

Перші флористичні дослідження у Українських Карпатах пов’язані з діяльністю таких наукових центрів, як Львівський університет (Б.Гаке, Н.Вітман, А.Завадський, Г.Лобажевський, А.Реман, Б.Блацький), Львівський політехнічний інститут (О.Велощак), Фізіографічна комісія нацкового товариства ім. Коперніка у Кракові (Б.Заполович), Угорський національний музей в Будапешті (Б.Кітайбель, Л.Шімонкай), Клузький університет (Ф.Щур, І.Баумгартен) та діяльністю ботаніків-аматорів (брати Й. та З.Косинські, Ф.Гербіх, С.Вітвицький, Г.Зіпсер, Г.Гюккель, Я.Вагнер, Е.Турчинський, А.Следзінський та ін.)

По воз’єднанні західноукраїнських земель, у західних областях Буковини і Закарпаття були створені наукові та учбові заклади, що вивчали рослинність Карпат: відділ географії квіткових та спорових рослин Інституту ботаніки АНУРСР, Науково-природознавчий музей АН УРСР, Інститут землеробства і тваринництва західноукраїнських районів, лісотехнічний та сільськогосподарський інститути у Львові, університети у Чернівцях і Львові та кілька дослідницьких станцій.

Досягненням у справі ботанічного вивчення Українських Карпат був вихід двадцятитомного видання «Флора УРСР», де знаходяться відомості про карпатські види рослин, їх поширення і господарське значення, а також численні статті та монографії про рослинність Карпат (І.В.Артемчук, 1954; І.В.Бережний, 1964; Г.І.Білик, Є.М.Брадіс, Ф.О.Гринь, М.ІКосець. 1954; І.В.Вайнагій, 1961, 1964; В.А.Грабар, 1951, 1958; В.І.Коліщук, 1956; В.І.Комендар, 1954, 1960; В.Г.Козій, 1950, 1953; А.С.Лазаренко, 1955; М.Ф.Макаревич, 1963; К.А.Малиновський, 1954, 1959; В.М.Мельничук, 1955; М.А.Горбунець, 1964; С.А.Генсірук, 1957; Г.А.Тишкевич, 1962; З.Ю.Герушинський, 1957; В.О.Товарніцин, 1950, М.П.Слободян 1950; К.О.Улична, 1955; Г.Я.Єрмаченко, 1962 та ін.).

Пізніше флору Прикарпаття описували і українські біологи-дослідники. Серед них визначаються працями такі вчені, як Голубець М.Л., Малиновський К.А., Ткачик М.П., Приходько М.М. Голубець М.Л. описав лісові біогеоценози. Малиновський К.А. дав еколого-фітоценотично-генетичну класифікацію рослинності до субасоціацій і відмінності у книзі Рослинність високогір’я Українських Карпат", К.: Наукова думка, 1980 [24]. Тут вказані типи ареалів та їх елементи та приналежність конкретних видів до них.

Ще один вчений, який багато написав про флору Прикарпаття є Білик Г.І. Свої положення він виклав у книгах "Європейсько-сибірська лісостепова область" і "Лучна рослинність Притисянської низовини" та ін.

Серед українських біологів найбільш писав про ліси і в загальному про флору Прикарпаття Шеляг-Сосонко Ю.Р. Він написав такі книги: "Дубові ліси Передкарпаття України".

Великий внесок у вивчення флори Прикарпаття зробив Геренчук В.І., написавши книгу "Природа