Багато писав про флору Нестерук Ю. Свої положення він виклав у книзі "Рослини Українських Карпат"[30].

В теперішній час дослідженнями флори Прикарпаття займався біолог-викладач Львівського університету Ткачик В., їх викладено в книзі "Флора Прикарпаття"[45].

2. Фізико-географічна характеристика території дослідження

2.1. Географічне положення

Івано-Франківська область, площа якої становить 13,9 тис. квадратних кілометрів за конфігурацією нагадує ромб витягнутий по довгій осі з півночі на південь по меридіану 2445.

Територія дослідження входить до Болехівського району і розташована на північному заході Івано-Франківської області, за 55 км від обласного центру. Від районного центру, м.Болехів, с.Гузіїв знаходиться на відстані 4 км. Площа досліджуваної території становить 755 га.

Дана територія знаходиться за такими географічними координатами: 4890 східної довготи та 2396 північної широти. Село розкинулося на лівому березі р.Свіча, по якій воно межує з с.Підбереж. З півночі проходить кордон з с.Міжріччя, з південного заходу з м.Болехів, на півдні з с.Гошів.

Те, що територія лежить у помірному поясі і має рівнинний рельєф, а також сприятливий ґрунтовий і водний режим створило оптимальні умови для розселення людей, сільськогосподарського виробництва. Крім того, такі умови стали основою для розвитку багатої і різноманітної флори і фауни.

2.2. Геологічна будова

Болехівський район входить до складу Карпатської геосинклінальної області, що є частиною південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи. В межах досліджуваного району Передкарпатський прогин, який є одиницею Карпатської геоксинклінарної області, стикається із Скибовою зоною Складчастих Карпат, яка насунута на Внутрішню зону Передкарпатського прогину.

Складчасті Карпати являють собою складну систему лусок, а в геологічній будові цієї зони приймають участь товщі порід крейдового і палеогенного віку, тобто верхньокрейдяний і палеогеновий фліш.

Передкарпатський передовий прогин являє собою специфічну геоструктуру, що утворилася в ерогенний етап розвитку Карпатської геоксинклінарної області. Закладання Передкарпатського прогину пройшло в міоценовий період, на протязі якого відбулося накопичення потужної товщі нижніх і верхніх молас.

Внутрішня зона Передкарпатського прогину сформувалася на флішевій складчастій основі. У її будові бере участь потужний комплекс піщано-глинистих соленосних молас, інтенсивно зім’ятих у складки.

У Болехівському районі поширені крейдові, олігоценові і неогенові відклади.

Відклади ранньої крейди представлені флішовою формацією, зокрема темними, майже чорними кремнисто-карбонатними сланцями і кременистими вапняками. Фліш верхньої крейди, в основному представлений піщано-глинистими породами. В кінці верхньої крейди пісковики, що набули широкого розповсюдження почали заміщуватися глинистим матеріалом. В палеоцені флішоутворення закінчилося. До палеоцену тут відносяться потужні товщі пісковиків з гравійниками. Олігоценові відклади представлені вапнистими глинами і слюдистими пісковиками, а також мергелями. Неогенові відклади майже суцільним шаром покривають Передкарпатський передовий прогин. В міоцені формувалися потужні мол асові відклади. Найбільш древня ланка міоценових відкладів – потужний комплекс соленосних порід воротищенської світи знаходиться в Болехівському районі. На воротищенських відкладах залягає товща строкатих (червоних, сірих) глин, пісковиків, аргілітів.

Алювіальні відклади пов’язані з геологічною роботою постійних і тимчасових потоків та складають в основному річкові тераси і заплави представлені галечником, гравієм, піском.

Еолові відклади представлені розвіяними пісками і лесовими породами.

Розрізи неогену закінчуються сарматськими відкладами з поширенням глини і пісковиків.

Корисні копалини

На території Болехівського району виявлені родовища нафти та газу, озокериту, кам’яної і калійної солей, будівельних матеріалів. Багаті нафтові родовища пов’язують з Волинським нафтопромисловим районом, що простягається між містами Долиною та Болеховом і є одним з найбільших родовищ на Україні.

Поклади озокериту прив’язані до соленосних міоценових відкладів. Кухонні та калійні солі приурочені до моласових нихньоміоценових відкладів.

Будівельні матеріали (пісковики, гравій, галечник) в достатній кількості зосереджені по річищах.

2.3. Геоморфологія

Сучасний рельєф району досліджень сформувався в неотектонічний період. Його територія входить до зони Українських Карпат області Зовнішніх Карпат під області Скибових Карпат і двох фізико-географічних районів – району Крайового низькогір’я і району Сколівських Бескид.

Передкарпатське низькогір’я характеризується відносно малими абсолютними висотами, в середньому від 250 до 400 м. З південного сходу на північний захід висоти зменшуються, що підкреслює загальний нахил території. Для даної території характерний флювіальний рельєф, що є характерним для зони прогину, і ускладнений долинно-балковими формами. Річки Свіча, Сукіль та їх притоки винесли з Карпат в кінці міоцену, пліоцену й плейстоцену, тобто з порід Континентального розвитку Передкарпаття, величезну кількість уламкового матеріалу, який відклали у карпатських передгір’ях. Внаслідок цього утворилася серія терас. В межах Болехівського району можна виділити першу, другу та третю річкові тераси і тераси заплав, які є молодими терасами і характеризуються малою шириною і висотою, невеликою потужністю алювію. Слабохвилястий та рівнинний рельєф району характеризується вираженим мікрорельєфом.

2.4. Водні ресурси

Територія Болехівського району належить до Головного Європейського вододілу, з якого спускаються ріки басейну Чорного моря.

Поверхневі води представлені річками Свіча, Суціль, Лужанка. Озер немає. Долини рік широкі, дно і русла покриті галечниками, пісками та інакшими крихкими наносами. Живлення головним чином дощове і снігове, ґрунтове є додатковим. Заплави рік покриті луками, часто трапляються заболочені ділянки.

Разом площа земель водного фонду становить 703,93 га. Ставками зайнято 301,37 га, річками і струмками 213,60 га, болотами 45,00 га, каналами і канавами 48,70 га.

Водоносні горизонти пов’язані з третинними відкладами, що представлені прошарками пісків і піщаників. Потужні потоки ґрунтових вод має в собі товща елювію, що підстеляє дно долин річок.

Весною, під час танення снігу та в період осінніх злив річки стають повноводними, що стає причиною паводків і повеней.

2.5. Ґрунти

В межах Болехівського району поширені такі типи ґрунтів: буроземно-підзолисті поверхнево оглеєні, бурі гірсько-лісові, дернові, болотні. Найбільш поширеними ґрунтоутворюючими породами є четвертинні сучасні нерозчленовані делювіально-колювіальні відклади. В заплавах річок поширені сучасні алювіальні